В Україні готуються в перспективі до перепису населення

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

В Україні готуються в перспективі до перепису населення

15 березня 2026 р. 11:06

15 березня 2026 р. 11:06

В Україні перепис населення можливо буде провести тільки через півтора-два роки після завершення війни.

Такі терміни озвучив голова Державної служби статистики (Держстат) Арсен Макарчук у коментарі Укрінформу. Він зауважив, що й зараз статистики оцінюють чисельність населення в країні, але вона поки що не оприлюднюється.

«Ми розрахували ці показники і обговорюємо з урядом, які з них можна оприлюднити. Поки що ця інформація не розкривається, але сподіваюся, знайдемо консенсус з урядом і зможемо її опублікувати» , – деталізував він.

Макарчук нагадав, що остання офіційна оцінка чисельності населення України від Держстату датована 1 лютого 2022 року. З тих пір існує “плюралізм оцінок”, який роблять різні органи: державні та міжнародні, наукові інститути та дослідники.

Голова Держстату зауважив, що така ситуація дозволяє обирати цифру “залежно від цілей”, але різниця у межах плюс-мінус 4 млн осіб не дозволяє досягти точності без перепису.

Макарчук підкреслив, що лише проведення повноцінного перепису населення спроможне встановити цю точність, але в теперішніх умовах його провести неможливо:

«Навіть після завершення війни потрібно зачекати півтора-два роки, щоб відбулися соціальні процеси: повернення людей, демобілізація, реінтеграція у суспільство. Лише тоді буде сенс фіксувати стан та чисельність населення».

Він додав, що перепис населення – це не лише підрахунок осіб, а й розуміння соціально-економічних умов, вікових та гендерних складників, доступу до інфраструктури, що важливо для державних органів, зокрема для формування політики розвитку територій та соціальних програм.