Справжній артефакт: музею передали рідкісну листівку з портретом Леонтовича

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Справжній артефакт: музею передали рідкісну листівку з портретом Леонтовича

25 березня 2026 р. 19:06

25 березня 2026 р. 19:06

Вінницький обласний краєзнавчий музей отримав у дар справжній артефакт — чорно-білий портрет Миколи Леонтовича, надрукований до першої річниці його загибелі. Листівка роботи Бориса Реріха є великою рідкістю через брак коштів на її друк у 1921 році. Побачити на власні очі цей символічний подарунок вінничани зможуть під час масштабної експозиції до ювілею композитора наступного року.

Про це пише Місто , посилаючись на Вінницький обласний краєзнавчий музей .

Під час відкриття персональної фотовиставки Олександра Ігнатьєва «Магія річки Бог» автор проєкту подарував музею справжній артефакт, якому понад 100 років, – листівку-портрет Миколи Леонтовича. Це посмертний портрет композитора, виконаний художником Борисом Реріхом у 1921 р. Як з’ясувалося, листівка зберігалася у сімейному архіві і натрапив на неї пан Олександр влітку минулого року, коли переглядав фотоальбом свого діда. Після консультацій та родинних обговорень вирішив, шо ця знахідка повинна бути у музеї.

Листівка прямокутної форми (16,5х10,5), чорно-біла. На лицьовій стороні – поясний портрет композитора Миколи Леонтовича з підписом художника «Б. Реріх. 1921», на звороті у правому верхньому куті мініатюра (дві великі літери ДВ, поверх яких – серп і молот) – логотип Державного видавництва (Київ, УСРР. 1921–1922).

Справжній артефакт: музею передали рідкісну листівку з портретом Леонтовича

Портрет композитора було запропоновано намалювати (на замовлення Всеукраїнського комітету вшанування пам’яті Миколи Леонтовича (ВКВПМ) саме Борису Реріху невипадково, адже він активно співпрацював з Комітетом і був його почесним членом. Для написання портрету художник, ймовірно, взяв останнє прижиттєве фото Леонтовича, зроблене під час роботи у Києві (вересень 1919).

Видавнича комісія ВКВПМ на чолі з Юхимом Михайловим планувала у другій половині 1921 р. виготовити 10 000 примірників цинкогравюри портрета М. Леонтовича роботи Б. Реріха. Фінансування покладалося на Київську філію при підтримці Комітету. До 1-ої річниці загибелі композитора листівку було надруковано у Державному видавництві м. Києва, але через брак коштів дуже малим тиражом. Тому така колекційна листівка є особливо цінною.

Портрет геніального автора «Щедрика» роботи Б. Реріха був опублікований на обкладинках нотних видань власних творів композитора: «Легенда» (на слова М. Вороного) та «Моя пісня» (на слова К. Білиловського), виданих у Харкові приблизно у 1921–1922 рр.

На широкий загал малюнок буде представлено у наступному році, коли весь світ відзначатиме 150-річчя від дня народження Миколи Леонтовича.