З-поміж усього обрав Україну: у Гущинцях увічнили пам’ять полеглого воїна

27 березня 2026 р. 03:30

27 березня 2026 р. 03:30

У День Національної гвардії України у Гущинцях на будівлі місцевого ліцею відкрили меморіальну дошку уродженцю цього села Олександрові Мельнику.

Аби вшанувати пам’ять полеглого воїна, на шкільному подвір’ї зібралися його рідні, побратими Олександра - воїни Нацгвардії, родини інших загиблих воїнів із Гущинців, представники місцевої влади, односельчани, учні та педагоги ліцею, священник Православної Церкви України.

Автор: Калинівка Сіty

Автор: Калинівка Сіty

Автор: Калинівка Сіty

Автор: Ліцей с.Гущинці

Автор: Калинівка Сіty

Старший лейтенант Олександр Мельник був офіцером Національної гвардії, заступником командира роти, у лавах 14 бригади оперативного призначення «Червона калина» боронив Україну від російських загарбників.

Вісімнадцятого червня 2025 року Олександр Мельник загинув на Донеччині, біля села Володимирівки Покровського району - в автомобіль, у якому їхав Олександр влучив ворожий дрон.

За місяць до загибелі Олександрові виповнилося двадцять чотири роки. Тепер йому навічно двадцять чотири.

Автор: Калинівка Сіty

Олександр Мельник народився у Гущинцях, закінчив місцеву школу, навчався у Вінницькому торгівельно-економічному інституті КНТЕУ, де здобув ступінь бакалавра за спеціальністю «економіка підприємства», після закінчення військової кафедри ста офіцером запасу.

У березні 2023 року Олександра мобілізували до лав бригади «Червона калина». Він був командиром взводу, заступником командира роти оперативного призначення з роботи із особовим складом.

-Я була першою вчителькою Олександра, то ж він назавжди залишиться для мене Сашунею, - каже Галина Гриб. - Йому було п’ять років і три місяці, коли він став першокласником. Сашуня ніби поспішав жити - він був наймолодшим учнем у класі, потім - наймолодшим студентом у виші, а тепер - він наймолодший на нашій сільській Стелі пам’яті.

-Загибель сина - це біль, який ніколи не вщухне, рана, яка ніколи не загоїться, пам’ять, яка ніколи не згасне, - з болем каже мати Олександра Мельника Тетяна Олександрівна. - Пам’ятаймо, пам’ятаймо кожного воїна, кожну родину, кожного причетного до війни. Багато у нас є людей, для кого війна проходить повз, і вони навіть не переймаються нею - не звертають уваги на поранених, не зупиняються біля стели загиблих воїнів. Думають, що війна їх минає. Не минає, війна поміж нас, вона має достукатись до кожного - донатом, допомогою, вшануванням пам’яті, гідним ставленням до кожної із родин загиблих, шаною до кожного воїна, хто боронить нашу рідну землю.

Автор: Калинівка Сіty

На пам’ятній дошці, встановленій на честь Олександра Мельника, є QR - код. Сканувавши його, можна перейти на зворушливе відео, зроблене однокласницею Олександра Яною Король. У цьому кількахвилинному відео ніби пробігає усе життя Олександра - його кумедні дитячі фотографії, виступи на шкільній сцені, вальс із мамою на випускному, подорожі, військова служба. Кадр за кадром бачимо, як мужніє Сашко, як із маленького хлопчика виростає чоловік, який у важкий для країни час став на її захист і у боротьбі за незалежність України віддав своє життя.

-З-поміж усього Олександр обрав Україну, - каже про свого односельчанина староста Гущинецького старостинського округу Михайло Довгалюк. - Він не виїхав за кордон, не заховався від служби, а став на захист країни від ворога. Ми ж маємо подбати про те, щоб пам’ять про кожного полеглого воїна була гідно вшанована.

Олександр Мельник був мужнім воїном.

На початку 2025 року за заслуги в забезпеченні обороноздатності України, бездоганну військову службу, зразкове виконання військового обов’язку під час збройної агресії Олександра нагородили відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя».

Указом президента України за особисту мужність і самовідданні дії виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старший лейтенант Олександр Мельник нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Тетяна Мельник отримує нагороду полеглого на війні сина Автор: Вінницька ОВА

-Пам’ятна дошка - це нагадування про нашого друга, - каже однокласниця Олександра Мельника, - нагадування нам про те, яку ціну ми платимо за нашу свободу, нагадування, що пам’ять про дорогих нашому серцю людей має жити вічно.

Автор: Калинівка Сіty

Олександр Мельник

Вінницькі