Пам’ять, викарбувана у камені й серцях: у ліцеї №1 відкрили меморіальні дошки загиблим Героям

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Пам’ять, викарбувана у камені й серцях: у ліцеї №1 відкрили меморіальні дошки загиблим Героям

09 квітня 2026 р. 22:41

09 квітня 2026 р. 22:41

9 квітня у Жмеринському ліцеї №1 відбулося відкриття меморіальних дошок випускникам навчального закладу та батькам учнів, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії.

Віднині у стінах ліцею житиме пам'ять про його випускників: Олександра Опалінського, В’ячеслава Поливаного, Павла Столярова, Данила Галкіна, Степана Гнатишена, Олександра Поліводського, Олександра Смолича, Володимира Гупалюка, Євгена Гайдука, Віталія Білоцького, Олександра Воловоди.

А також пам’ять про батьків учнів ліцею, які загинули, боронячи Україну: Миколи Сироти, Олександра Захарчука, Віталія Ксенчина.

Цього дня у стінах ліцею зібралися ті, кого об’єднали спільний біль втрати та пам’ять про найрідніших – батьки, дружини, діти, брати та сестри тих, хто віддав за Україну найцінніше – своє життя. Присутні вшанували пам'ять Героїв хвилиною мовчання та виконанням Державного Гімну України.

Право відкрити меморіальні дошки надали матерям наймолодших загиблих Героїв Тетяні Смолич та Анжелі Галкіній.

Директор Жмеринського ліцею №1 Сергій Шмаль висловив слова щирої вдячності родинам загиблих, чиї портрети відтепер знаходитимуться у приміщенні навчального закладу. Він подякував батькам за виховання справжніх Героїв та низько вклонився кожному, хто боронив Україну.

Зі щирими та зворушливими словами звернулася до присутніх мати загиблого Героя Олександра Поліводського. Вона розповіла, що з ліцеєм №1 пов’язана історія всієї їхньої родини: тут навчалися його дідусь, батько, мати, сам Олександр, його сестра та дружина.

Людмила Поліводська з болем зізналася, що ніколи не могла уявити: через роки її син повернеться до рідної школи саме так - у пам’яті та скорботі.

Вона подякувала педагогічному та учнівському колективам за шанування пам’яті Героїв і побажала всім миру, здоров’я та якнайшвидшого завершення війни, щоб поруч із цими портретами більше ніколи не з’являлися нові меморіальні дошки.

На завершення присутні поклали квіти до меморіальних знаків, вшановуючи полеглих Захисників.

Відтепер меморіальні дошки у ліцеї №1 стануть щоденним нагадуванням для учнів і педагогів про ціну свободи та про людей, які назавжди залишилися в історії навчального закладу, у пам’яті громади й у серцях вдячних поколінь.