Понад тридцять років випікає паски жінка з Вінниччини

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Понад тридцять років випікає паски жінка з Вінниччини

11 квітня 2026 р. 12:20

11 квітня 2026 р. 12:20

Пані Наталі з Війтівців, що у Хмільницькому районі, понад 30 років пече паски — з молитвою, пам’яттю і відчуттям, що справжні традиції живуть не в рецептах, а в руках.

Саме так понад тридцять років поспіль пані Наталя пече свої паски — і цими спогадами та рецептами вона поділилася з «Хмільник Онлайн».

Є люди, до яких заходиш, і ніби потрапляєш не просто у двір, а в інший стан: спокійніший, і тепліший. Саме так зустрічає пані Наталя у Війтівцях. Тут усе говорить про любов: чистота, охайність, речі, зроблені власноруч. І навіть повітря ніби має особливий, домашній запах — той, що повертає у дитинство.

Любов до випікання пасок у пані Наталі — не з інтернету і не з моди. Вона проростає з родини. Її бабуся, Параскевія Михайлівна, пекла паски ще в печі. Маленька Наталя сиділа поруч і спостерігала за цим процесом. Але це було більше, ніж просто випікання — це було очікування свята, особлива тиша перед ним і радість, що наповнювала дім.

Цю традицію продовжила мама, Ольга Олександрівна. Спочатку Наталя лише допомагала — обережно, з цікавістю, з бажанням бути причетною. А згодом почала пекти сама. Вже з двадцяти років вона самостійно готує паски — і робить це понад тридцять років, щороку, без винятків. Каже, що ніколи не купує, бо для неї це не просто страва, а частина душі.

До Великодня тут готуються завчасно. З роками змінюється декор, з’являються сучасні прикраси замість звичних посипок, але зміст залишається незмінним. Як і великодній кошик: домашня ковбаска, шматочок сала, масло, яйця, паска, свічка та сіль — прості речі, що несуть у собі глибину традиції.

Цікаво, що якщо мама роками дотримувалася одного рецепту, не змінюючи його, то пані Наталя постійно шукає нове. Вона експериментує, пробує різні варіанти, надихається тим, що бачить і чує. Основи залишаються незмінними: борошно, яйця, цукор, молоко, масло — бажано домашні, бо саме вони дають той особливий смак. А далі — простір для творчості: цукати чи родзинки, цедра апельсина й лимона, ваніль.

Понад тридцять років випікає паски жінка з Вінниччини

Останніми роками пані Наталя готує паски на заварному тісті з опарою, яку залишає «відпочивати» на ніч у холодильнику. За цей час, як вона каже, всі інгредієнти ніби «знайомляться» між собою, і тісто набуває глибшого аромату та більш насиченого смаку.

Коли розмова переходить до самого процесу випікання, пані Наталя ніби оживає ще більше — тут уже не просто спогади, а справа, яку вона знає до найменших деталей. Спершу — опара. Вона має «підійти», набрати сили, і лише тоді починається замішування тіста.

«Роблю опару, а на ній вже замішую тісто. Ставлю його, щоб постояло, піднялося — раз, два, три. Потім обминаю і ще раз даю постояти» , — розповідає вона.

Тісто тут не підганяють: йому дають час підрости, «дозріти», стати таким, яким воно має бути. Коли ж воно готове — його ділять на частини і викладають у форми, але й там воно ще піднімається.

«Треба ще почекати — хвилин сорок. А тоді вже випікаю — десь сорок–сорок п’ять хвилин при температурі 165–170 градусів» , — додає пані Наталя.

Рецепт вона знає напам’ять, але навіть тут більше довіряє відчуттю, ніж точності.

«На літр теплого молока — вісім яєць, ванільний цукор, два стакани цукру. Борошна — скільки візьме тісто. Масла — не менше двохсот грамів. Сіль. Воду не додаю — або молоко, або сироватка», — ділиться вона.

Понад тридцять років випікає паски жінка з Вінниччини

А далі починається те, що робить кожну паску особливою: цедра лимона й апельсина, ваніль, трохи меду для аромату.

І водночас є речі, які не записані в жодному рецепті.

«Не можна, щоб було шумно, не можна кричати — кажуть, тісто злякається і не підніметься. Має бути тихо, чисто» , — говорить вона. І вже зовсім тихіше додає:

«Я завжди молюся. Перехрещую тісто і духовку, коли починаю пекти. Все — тільки з Божою поміччю».

Понад тридцять років випікає паски жінка з Вінниччини