Етнічні прикраси в повсякденні: як вінничанки вчаться носити щодня

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Етнічні прикраси в повсякденні: як вінничанки вчаться носити щодня

20 квітня 2026 р. 16:28

20 квітня 2026 р. 16:28

Етнічні прикраси виходять за межі етнологічних розвідок у повсякдення українських жінок. Вінничанки поки що обережно інтегрують у щоденні образи: частіше відкладають на свято і комбінують з етнічним вбранням.

Жінки, які зробили етно частиною свого стилю життя, розповіли журналістці Антоніні Басенко, як органічно вписати українські нашийні прикраси в сучасний гардероб. А також відповіли, це тренд чи голос поколінь, який ми нарешті почули і намагаємося адаптувати.

Анастасія Паламарчук – майстриня, яка створює авторські і відтворює старовинні прикраси з бісеру з Поділля та інших регіонів, де він був поширений. На культурних подіях і родинних святах її можна зустріти в етнічному образі, прикрашеному відповідними аксесуарами. Але, на погляд Анастасії, не лише під традиційний одяг можна підібрати гердан або силянку.

Етнічні прикраси в повсякденні: як вінничанки вчаться носити щодня

«Етнічну прикрасу цілком можливо вписати в сучасний образ. Футболка, топ, звичайне чорне худі класно поєднуються зі стрічковим герданом, чокером. Під футболку гарно пасуватиме широка силянка, яка служитиме цікавим акцентом. Мені подобається міксувати намиста з силянками, гердани з силянками, створювати різні нашарування і фактури. Насправді, коли так довго займаєшся цією справою, то більше одяг підбираєш під прикрасу, а не навпаки».

На урочисті події етнічні прикраси, безперечно, будуть гарним рішенням! Покупчині Анастасії замовлять вироби на весілля, одягають на релігійні свята, для походу в театр, купують на подарунок – адже аксесуари вдало доповнюють образ, надають йому урочистого ошатного вигляду.

Етнічні прикраси в повсякденні: як вінничанки вчаться носити щодня

«Я перестану займатися цією справою лише тоді, коли кожна жінка в Україні матиме прикрасу з бісеру. Вважаю, люди все ще недостатньо їх зрозуміли, бояться вписувати в повсякденні образи, все ще відкладають на свято. Пік етнічних і сучасних прикрас із бісеру ще попереду!»

Підприємниця Вікторія Шевченко відчуває в національних прикрасах опору від минулих поколінь. Кожна прикраса з її чималої колекції має свою історію. Зокрема, низку, якою вона розбавляє темні керамічні коралі зібрала з перлинок, якими була розшита її весільна сукня. Ще одне дороге для неї намисто, яке майже не знімає, подарували колеги на ювілей.

«Коли виходиш надвір і одягаєш прикраси, одразу більш впевнено почуваєшся, трішечки рівніше тримаєш спину, розправляєш плечі. Мені здається, вони завжди доречні. Дуже люблю з джинсами одягати, до будь-якої блузки, сорочки. Доречно з літніми сарафанами, лляними сукнями. Кольорами можна «грати».

Також я за можливості враховую форми. Наприклад, маю пояс з круглою латунною пряжкою. До нього підбираю аксесуар з круглими латунними елементами. Якщо вдягаю чорний низ (лосини, спідниці) то додаю темну низку намиста на шию.

Якось ми були на дні народження в гламурному місці, в якому етно не пасувало. Я взяла чорну сукню і темні коралі. При тому, що образ був відповідний до події, мені було дуже комфортно, і я відчувала, що не зраджую собі. Так було не завжди. Колись я не носила етнічні прикраси і не вміла їх комбінувати, але поступово навчила себе і сформувала надивленість. У мене восьмирічна донька, і вже зараз вона переймає це вміння».

Етнічні прикраси в повсякденні: як вінничанки вчаться носити щодня

Етнічні прикраси – це тренд чи все-таки голос із глибини віків, який ми нарешті почули й намагаємося адаптувати до сучасного?

У Вікторії така думка:

«У мене немає прикрас, які б залишилися від бабусь, тому що родини українців поколіннями були обкрадені. Зараз вони виринули як можливість опертися на досвід наших пращурів. Етнічні прикраси – це не просто мода. Це те, що сталось би з нами в будь-якому випадку. Війна пришвидшила процес відродження. Це дуже опорно, адже підсвічує нам: вистояли вони, вистоїмо і ми».

Антоніна Басенко