До Жмеринки «на щиті» повертається командир Дмитро Кульбачук з позивним «Мітя»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

25 квітня 2026 р. 14:06

25 квітня 2026 р. 14:06

За свободу України на Донеччині загинув Дмитро Кульбачук зі Жмеринки, який із грудня 2024 року вважався безвісти зниклим. Родина до останнього сподівалася на повернення захисника, але дива, на жаль, не сталося. Попри відсутність військового досвіду, завдяки своїй мужності Дмитро дослужився до командира бойової машини – командира механізованого взводу механізованої роти окремого штурмового батальйону OPFOR (Opposing Force) Сухопутних військ Збройних Сил України.

Молодший сержант із позивним «Мітя» загинув 23 грудня 2024 року в бою в селі Костянтинопольське Курахівської громади Покровського району Донецької області. Тепер він повертається додому «на щиті».

Народився Дмитро Миколайович Кульбачук 18 травня 1983 року у Жмеринці. Закінчив ліцей №6 та Жмеринське ВПУ, здобувши фах столяра. Згодом завершив навчання у Київському технікумі залізничного транспорту. Працював на заводі «Експрес», мав золоті руки й щиру вдачу. Дуже любив природу і дітей. Хоч власних не мав, обожнював племінницю Карінку. Останнім часом працював у садівництві, доглядав за садом і збирав урожай.

Разом із побратимами боронив суверенітет України на Донеччині. У боях зазнав численних поранень і контузій, неодноразово проходив лікування та реабілітацію. Пережив опік ока від удару FPV-дрона, поранення в боях у Катеринівці, важкі випробування без зв’язку під постійними обстрілами російських окупантів.

У жовтні 2024 року отримав можливість відпочити та пройти лікування в Карпатах, однак уже після першого виходу з відпустки не повернувся з позицій.

21 квітня 2026 року родина отримала остаточне підтвердження ДНК про загибель молодшого сержанта Дмитра Кульбачука 23 грудня 2024 року в Курахівській громаді Покровського району Донецької області.