Заповів розвіяти свій прах пострілом гармати над Південним Бугом: у Вінниці попрощалися з Олександром Шеметом

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Заповів розвіяти свій прах пострілом гармати над Південним Бугом: у Вінниці попрощалися з Олександром Шеметом

03 червня 2026 р. 20:35

03 червня 2026 р. 20:35

Сьогодні, 3 червня, Вінниця схилила голову в скорботі. У вічність раптово відійшов культурний діяч, журналіст, історик, письменник, музикант, гуморист, організатор фестивалів і просто культовий вінничанин Олександр Шемет.

Для когось він був Шурою, для когось — Бородою, але для всіх без винятку залишався людиною, яка жила яскраво, нестандартно та щиро. Його знали й любили за почуття гумору, безмежну любов до міста та вміння об’єднувати навколо себе людей.

Звістка про смерть Олександра Шемета сколихнула вінничан ще вчора. Сьогодні з ним попрощалися рідні, друзі, колеги та сотні людей, для яких він був частиною життя міста. Уже завтра відбудеться кремація.

Заповів розвіяти свій прах пострілом гармати над Південним Бугом: у Вінниці попрощалися з Олександром Шеметом

У прощальній залі лунали його улюблені пісні, люди приносили квіти та не стримували сліз. Усе відбувалося так, як він сам того бажав.

«Олександр Шемет був справді непересічною особистістю. Дуже творча людина, автор книг про власну творчість і творчість своїх друзів. Він безмежно любив свій край, Вінниччину, цінував дружбу та сімейні цінності.

Для мене це була дуже близька людина. Ми дружили сім’ями багато років. До мого 60-річчя він навіть особисто створив для мене відеокліп — дуже щирий, душевний і теплий подарунок.

Я пишаюся нашою дружбою і завжди пам’ятатиму його як людину, яка зробила надзвичайно багато не лише для свого міста чи малої батьківщини, а й для всієї України.

Олександр заповів кремувати його, а прах розвіяти над Південним Бугом. Але зробити це не традиційним способом. Для цього він заздалегідь придбав спеціальну гармату. Є людина, яка її обслуговує та доглядає. Його бажання полягало в тому, щоб прах помістили в ствол гармати й одним пострілом розвіяли над річкою Південний Буг.

Він хотів, щоб цей постріл був гучним, щоб його почули якомога більше людей. Так само, як і сам Олександр Шемет — яскравий, голосний, щирий і нестандартний у своїх вчинках та поглядах», — розповів директор ритуальної служби «Реквієм» Михайло Паньків.

Навіть у день прощання Олександр Шемет об’єднав людей різних поколінь і професій. Різностороння особистість, він легко знаходив спільну мову як із молоддю, так і зі старшими людьми. Присутні охоче ділилися теплими спогадами про нього.

«Колись Олександр Шемет був диск-жокеєм, напевно, одним із перших у місті. Він проводив дискотеки, на які ходили всі. Я також. Це молодість і незабутні спогади. Він мав чудовий музичний смак. Та що казати — він мав смак до життя. Любив його і вмів жити гідно та яскраво», — згадує вінничанин Олександр Ткачук.

Життя Олександра Шемета обірвалося у 68 років. У нього залишилися дружина, двоє дорослих синів, рідний брат, онуки та племінниці.

Найважче горе сьогодні переживає його мама. Вона попрощалася зі своїм сином, який назавжди залишиться для неї дитиною.

У Шемета були плани, мрії та нові проєкти. Він збирався жити, творити та втілювати свої задуми в реальність.

«Остання наша розмова була про те, що він планував організувати проєкт для молодих рок-гуртів. Олександр завжди опікувався музикантами і допомагав їм. Цей проєкт мав стартувати буквально днями. Але, на жаль, сталося інакше… Однозначно Вінниця втратила легенду і унікальну людину», — згадує директор МПМ «Зоря» Євген Майданик.

Олександр Шемет був людиною, яка стала невід’ємною частиною Вінниці. Його ідеї, гумор, любов до міста та внесок у розвиток культурного простору залишаться з вінничанами назавжди. Особливе місце у його діяльності займала популяризація постаті Миколи Леонтовича.

«Олександр був одним із тих, завдяки кому Центральний парк носить ім’я Миколи Леонтовича. І ще одним щоденним нагадуванням про нього залишається мелодія “Щедрика”, яка щодня лунає з Вінницької вежі о 18:00, — розповів історик Олександр Федоришин. — Це лише один із сотень, а можливо й тисяч слідів, які він залишив у пам’яті вінничан. І не тільки вінничан, адже його знали й цінували далеко за межами нашого міста та України. Тому сьогодні Вінниця втратила людину, яка щиро любила своє місто і зробила дуже багато для його культурного розвитку».

Коли церемонія прощання завершилася, присутні провели Олександра Шемета в останню путь тривалими оплесками. Саме так вінничани віддали шану людині, яка десятиліттями надихала, дивувала, об’єднувала навколо себе людей і назавжди залишила свій слід в історії міста.