Купальська ніч, що єднує серця: у Лисогірці молодь і жителі громади відроджували давні традиції

23 червня 2026 р. 22:46

23 червня 2026 р. 22:46

У ніч з 23 на 24 червня українці відзначають одне з найдавніших, найпоетичніших і найзагадковіших свят народного календаря – Івана Купала. Це свято бере свій початок ще з дохристиянських часів і символізує єднання людини з природою, молодість, кохання, очищення та віру в добро.

Після переходу церков на новоюліанський календар дата святкування змістилася, і тепер Купальська ніч збігається з періодом, коли природа перебуває на піку своєї сили, даруючи людям цілющі трави, теплі вечори та особливу атмосферу літнього дива.

Саме таку атмосферу вдалося створити у селі Лисогірка Жмеринської громади, де на мальовничому березі місцевого ставка відбулися Купальські вечорниці. Молодь із сіл Дубова, Лисогірка, Кармалюкове, Петрані та міста Жмеринка разом із жителями громади зібралися, щоб пригадати стародавні українські звичаї, поспілкуватися та провести час у дружньому колі.

Організаторами святкового дійства стали Ольга та Юрій Мельники – люди, які багато років поспіль дбають про розвиток культури, збереження народної спадщини та виховання молодого покоління в любові до українських традицій. Вони не лише проводять культурні заходи, а й активно підтримують благодійні ініціативи на допомогу Збройним Силам України та захисникам-землякам.

Нещодавно разом із жителями села Дубова вони стали переможцями проєкту «Наша спадщина» від МХП та «Ми – вінничани», завдяки чому придбали обладнання для проведення концертів, ярмарків та інших культурних заходів.

Місцевий господар Костянтин щиро зустрічав гостей, розповідав цікаві сторії про село та водойму, а для наймолодших учасників організував катання на човні. Саме така щирість, відкритість і готовність ділитися своїми знаннями та традиціями роблять українські села особливими, а громади – сильними та згуртованими.

Дівчата та хлопці збирали пахучі лікарські трави, плели вінки та доповнювали свої образи вишиванками. За давніми народними віруваннями, саме в купальську ніч трави набувають найбільшої лікувальної сили, тому наші предки з особливою шаною ставилися до зібраних цього дня рослин.

Під українські народні пісні молодь водила хороводи навколо Марени, прикрашеної різнокольоровими стрічками, співала, танцювала та раділа теплій літній ночі.

Не обійшлося й без одного з найвідоміших купальських обрядів – плетіння вінків. Здавна дівчата прикрашали їх квітами та травами, а потім пускали на воду, вірячи, що так можна зазирнути у власну долю.

Коли сонце сховалося за обрій, над ставком спалахнуло високе купальське багаття. Сміливці стрибали через полум’я, адже за народними повір’ями вогонь очищає від усього недоброго, додає здоров’я та зміцнює почуття закоханих.

А ще всі згадали одну з найвідоміших легенд Купальської ночі – про чарівну квітку папороті. Кажуть, що вона розквітає лише раз на рік і відкриває тому, хто її знайде, таємниці світу, допомагає розуміти мову тварин і знаходити заховані скарби.

Цьогоріч учасникам вечорниць навіть вдалося відшукати свою символічну «квітку папороті», яка подарувала море усмішок і гарного настрою.

Увечері всі зібралися біля багаття, ділилися історіями про традиції свята та минуле рідних сіл Жмеринської громади. Аромат свіжоспеченого хліба із салом на шпажках, дружні розмови, пісні та щирий сміх створили особливу атмосферу родинного тепла.

Такі заходи вкотре доводять: українські традиції живуть доти, доки їх бережуть люди. Купальська ніч у Лисогірці стала справжнім символом єднання поколінь, любові до рідної землі та поваги до культурної спадщини.

Саме в таких зустрічах народжується міцна громада, де молодь вчиться цінувати своє коріння, а старші передають безцінний досвід наступним поколінням.

Відеокліп

Вінницькі