Чому косіння трави «під нуль» у спеку шкодить місту: екологи закликають до розумного догляду за газонами

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

23 липня 2026 р. 20:51

23 липня 2026 р. 20:51

Замість доглянутого вигляду — пересушена земля й пил. Розповідаємо, чому скошування трави «під нуль» під час спеки є помилкою, якої трави справді варто позбуватися, а яким рослинам краще дати спокій.

Про це повідомляє Державна екологічна інспекція у Вінницькій області , пише Місто .

Чому косіння трави «під нуль» у спеку шкодить місту: екологи закликають до розумного догляду за газонами

У літній період громади прагнуть підтримувати охайний вигляд парків, скверів та прибудинкових територій. Протім ідеально підстрижений газон — це не завжди користь для довкілля. У спекотну пору року надмірне косіння трави може завдати міській екосистемі більше шкоди, ніж користі.

Чому висока трава необхідна місту влітку?

Хоча короткий газон здається естетичним, саме висока рослинність (10–20 см) виконує роль природного захисного щита:

Зберігає вологу та охолоджує ґрунт: висока трава працює як «парасолька», не даючи землі перегріватися та висихати. Після косіння «під нуль» ґрунт швидко втрачає воду, ущільнюється та тріскається.
Захищає комах-запилювачів: бджоли, джмелі та метелики знаходять у квітучих травах їжу та прихисток. Повне скошування позбавляє їх природного середовища існування.
Зменшує рівень пилу: високі стебла затримують дрібні частки пилу, які піднімаються з доріг і пересушеної землі, значно покращуючи якість повітря.

Косити з розумом: що викошувати, а що залишати?

Екологи наголошують: ідеться не про повну відмову від косіння, а про вибірковий та свідомий підхід .

Що потрібно знищувати: алергенні, отруйні та інвазивні види — амброзію, борщівник Сосновського тощо.
Що варто залишати: місцеві різнотрава та квітучі рослини, яким слід дати можливість рости в період спеки.

Як це працює в Європі?

У багатьох країнах (Німеччині, Нідерландах, Австрії, Швейцарії та Великій Британії) вже давно відмовилися від тотального косіння. Там частини міських парків і зелених зон свідомо залишають у вигляді напівприродних луків . Це допомагає містам легше переживати посуху, підтримує біорізноманіття та знижує температуру в межах населених пунктів.

Регулярний догляд за міськими територіями має поєднуватися зі збереженням природних функцій зелених насаджень — особливо в періоди тривалої липневої спеки та дефіциту опадів.