«Кілька днів ми не знали, чи він живий»: дружина захисника, який пережив Оленівку і досі в полоні

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

26 липня 2026 р. 11:57

26 липня 2026 р. 11:57

25 липня у Вінниці відбулася акція пам’яті, присвячена четвертим роковинам теракту в Оленівці. Родини військовополонених, небайдужі вінничани та громадські активісти зібралися, щоб вшанувати пам’ять загиблих захисників і вкотре нагадати: десятки українських військових, які пережили трагедію, досі залишаються в російському полоні.

«Кілька днів ми не знали, чи він живий»: дружина захисника, який пережив Оленівку і досі в полоні

За словами учасників акції, під час вибуху в колонії в Оленівці загинули понад 50 українських військовополонених, ще понад 150 отримали поранення. Значна частина тих, хто вижив після теракту, досі не повернулася додому.

Серед них — чоловік вінничанки Юлії, який перебував у бараці під час вибуху. Через міркування безпеки родина не називає його імені, адже військовий досі перебуває в полоні.

Жінка розповідає, що її чоловік отримав тяжкі поранення, але вижив лише завдяки побратимам.

«Кілька днів ми не знали, чи він живий»: дружина захисника, який пережив Оленівку і досі в полоні

«Мій чоловік був важко поранений в Оленівці. Завдяки побратимам, які надали йому першу допомогу підручними засобами, він вижив. Там не було жодної медичної допомоги чи тактичної медицини. Через це частина хлопців навіть не доїхала до лікарні — вони померли дорогою від отриманих травм», — розповідає Юлія.

Родина знала, що після виходу із «Азовсталі» військовий перебуває саме в Оленівці. Однак після повідомлень про теракт кілька днів жили у повній невідомості.

«Коли в новинах з’явилася інформація про теракт, ми кілька днів не могли знайти собі місця. Не знали, живий він чи ні. Лише коли росіяни оприлюднили списки, ми дізналися, що він серед важко поранених», — згадує дружина військового.

Про стан чоловіка родина сьогодні дізнається лише від звільнених із полону українських захисників.

«Завдяки розповідям хлопців, яких звільнили, ми отримуємо хоч якусь інформацію. На жаль, із того місця, де утримують мого чоловіка, обміни відбуваються дуже рідко, тому й новини надходять нечасто. Але я знаю, що він тримається, що хлопці підтримують один одного. Вірю, що все буде добре — треба лише дочекатися», — говорить Юлія.

Жінка переконана: подібні акції необхідні не лише для вшанування пам’яті загиблих, а й для того, щоб суспільство не забувало про тих, хто досі перебуває у російському полоні.

«Такі акції дуже важливі. Вони нагадують, що війна триває, що наші хлопці залишаються в полоні, що є багато безвісти зниклих, про яких немає жодної інформації. Ми хочемо, щоб про них пам’ятали не лише в Україні, а й у світі. На жаль, допомоги від міжнародних організацій сьогодні недостатньо, а люди вже п’ятий рік перебувають у жахливих умовах. Ми виходимо за своїх рідних, за їхніх побратимів і за всіх наших військовополонених, щоб їх не забували», — наголосила вона.

«Кілька днів ми не знали, чи він живий»: дружина захисника, який пережив Оленівку і досі в полоні

Учасники акції закликали міжнародну спільноту посилити тиск на Росію та активізувати роботу задля повернення українських військовополонених додому. Через чотири роки після трагедії в Оленівці десятки її постраждалих досі чекають на звільнення, а їхні родини продовжують боротьбу за право знову обійняти своїх близьких.

Анна Болховітіна