Аудіогід, експедиції та дослідження глини: у Барі продовжують відроджувати Барську кераміку

30 липня 2026 р. 21:02

30 липня 2026 р. 21:02

ГО «Народний музей Барської кераміки» продовжує працювати над створенням мультимедійного аудіогіда історичними локаціями Бару. Це один із ключових напрямків четвертого етапу комплексного проєкту «Відродження традицій Барської кераміки V.4.0», який реалізує Барський міський художній аматорський театр за підтримки Українського культурного фонду у партнерстві з ГО «Народний музей Барської кераміки» та Харківською державною академією культури.

Проєкт триватиме до кінця жовтня. Сума підтримки Українського культурного фонду становить понад один мільйон гривень. Аудіогід стане його головним культурним продуктом, однак робота не обмежується цим.

Фото з попередніх експедицій з відродження Барської кераміки

У межах проєкту команда працює одразу за кількома напрямками. Крім аудіогіда з першими 15 історичними локаціями, відбудуться нові науково-дослідницькі експедиції Україною, лабораторний аналіз автентичних зразків Барської кераміки та виробів інших гончарних осередків, а також створення сувенірної й інформаційної продукції.

Робота триває. Команда визначила основні точки маршруту, підготувала та записала перші тексти та тестові аудіоісторії. Паралельно дослідники готуються до нових експедицій, під час яких шукатимуть і фотографуватимуть раніше невідомі або неатрибутовані зразки Барської кераміки у музейних фондах.

Від фокус-групи до перших записаних історій

Нагадаємо, 10 червня у Народному музеї Барської кераміки відбулася перша установча зустріч фокус-групи. Історики, краєзнавці, музейники, гончарі, митці та розробники застосунку обговорили, як працюватиме майбутній аудіогід, та сформували перелік із 15 пріоритетних локацій.

До маршруту увійдуть об’єкти, пов’язані з Барською керамікою, а також найцікавіші історичні й культурні місця міста. Серед них - Народний музей Барської кераміки, вулиця Гончарна, храми, територія Барської фортеці, центральні площі, пам’ятки архітектури та інші локації.

Після зустрічі команда перейшла від обговорення до практичної роботи. Перші результати презентували вже 23 липня під час відкриття Народного музею Барської кераміки. Тоді відвідувачам показали тестовий варіант двох записаних історій про локації, безпосередньо пов’язані з місцевим гончарством.

Однією з них став новий Народний музей Барської кераміки. У записі розповідають, коли і як створили музей, що представлено в експозиції, чим вона особлива, як потрапити до музею та де можна отримати додаткову інформацію.

Перші історії озвучили керівник проєкту Роман Григор’єв та режисерка Ірина Дєдова. Кожен запис триває близько двох із половиною хвилин. Матеріали підготували українською та англійською мовами. Для користувачів також передбачили текстові версії обох історій.

Тестові записи вже доступні за QR-кодами. Це дозволяє команді перевірити не лише зміст, а й те, наскільки зручно користуватися матеріалами безпосередньо біля локації.

Триває підготовка наступних історій

Після презентації двох тестових локацій команда продовжує остаточно редагувати тексти для наступних точок маршруту. Для кожної локації потрібно перевірити історичні відомості, уточнити спірні факти, відібрати найцікавіші деталі та вмістити їх у коротку розповідь, зрозумілу і дорослим, і дітям.

— Зараз ми фіналізуємо текстовий варіант історії кожної локації. Це короткі матеріали, які потім озвучуватимуть у студії. Частина точок уже записана, а далі ми поступово дозаписуватимемо історії міста та наповнюватимемо ними аудіогід, — розповів керівник проєкту Роман Григор’єв.

Для запису вже обрали голоси. Історії озвучуватимуть актори Барського міського художнього аматорського театру. Серед них будуть військовослужбовці, учасники бойових дій, члени їхніх родин, люди з інвалідністю та актори "Театру рівності".

За словами Романа Григор’єва, команда свідомо залучає до запису людей із різним життєвим досвідом. Завдяки цьому аудіогід звучатиме не одним стандартним дикторським голосом. Різні локації матимуть власні інтонації, настрій та емоційне наповнення.

Кожну історію записують у професійній студії. За технічну якість звучання відповідає звукорежисер Барського театру Олександр Дєдов. Після запису матеріали передаватимуть розробникам, які додаватимуть їх до застосунку та прив’язуватимуть до відповідних GPS-точок.

Для кожної локації готують українську й англійську аудіоверсії, а також текстові варіанти. Це дозволить користуватися гідом людям, яким зручніше читати, а також гостям з-за кордону.

До вересня команда планує завершити основний запис і технічне наповнення перших 15 точок. Після цього маршрут передадуть на тестування.

До тестування залучать істориків, барчан і людей з інвалідністю

Після завершення запису історій команда планує перейти до наступного етапу - тестування аудіогіда. Воно має розпочатися у вересні. Для цього оголосять набір добровольців, які першими пройдуть майбутній маршрут та допоможуть оцінити, наскільки зручним і зрозумілим вийшов новий сервіс.

До тестування запросять не лише істориків і краєзнавців, які зможуть звернути увагу на точність поданої інформації. Маршрут проходитимуть і звичайні жителі громади, а також люди з інвалідністю. Саме їхні відгуки допоможуть зрозуміти, чи справді аудіогід є доступним для різних категорій користувачів.

— Ми оголосимо набір тестувальників на наш аудіогід. Це будуть і історики, і звичайні барчани, і люди з інвалідністю. Для нас важливо перевірити саме інклюзивність сервісу, адже це одна зі складових нашого проєкту, — розповів Роман Григор'єв.

Під час тестування учасники проходитимуть маршрут так, як це робитимуть майбутні туристи. Вони оцінюватимуть, наскільки легко знайти потрібну локацію, чи коректно спрацьовують GPS-мітки, чи достатньо зрозумілі аудіорозповіді та чи зручно користуватися застосунком.

Після цього команда збере всі зауваження та пропозиції. Якщо виникне потреба, тексти, навігацію чи технічні налаштування доопрацюють ще до офіційного запуску.

Лише після цього аудіогід відкриють для широкого загалу. За планом, це має відбутися у жовтні. Тоді будь-який житель або гість Барської громади зможе безкоштовно завантажити застосунок, обрати українську чи англійську мову та самостійно пройти перший маршрут із 15 історичних локацій.

Після відкриття музею дослідники знову вирушать в експедиції

Після відкриття Народного музею Барської кераміки команда повертається до ще одного важливого напрямку роботи - пошуку автентичних виробів у музейних фондах України.

До маршруту увійдуть населені пункти Вінниччини, Хмельниччини, Тернопільщини, а також вперше команда дослідників завітає до музеїв Рівненщини.

Фото з попередніх експедицій з відродження Барської кераміки

Головна мета таких поїздок: знаходити, фотографувати й документувати вироби Барської кераміки, які сьогодні зберігаються у музейних фондах або приватних колекціях. Після опрацювання вони поповнюватимуть віртуальний музей.

Цікаво, що попередні експедиції дали несподіваний результат. Вони не лише допомогли зафіксувати відомі експонати, а й стали поштовхом для нових відкриттів у самих музеях.

Так, після візиту барської команди до Полтавського краєзнавчого музею їх місцеві фахівці почали уважніше досліджувати власні фонди та знайшли ще три барські миски, які раніше не були атрибутовані як вироби саме Барського гончарного осередку.

Фото з попередніх експедицій з відродження Барської кераміки

— Ми їдемо їх фотографувати. Так само працюватимемо й в інших музеях. Плануємо значно розширити географію експедицій, щоб знаходити нові зразки Барської кераміки та поповнювати ними наш віртуальний музей, — говорить Роман Григор'єв.

Як хімічний аналіз допомагає відрізнити Барську кераміку від виробів інших осередків

Окремий напрямок цьогорічного проєкту майже не помітний для широкої аудиторії. Однак саме він допомагає дослідникам відповідати на питання, які десятиліттями залишалися відкритими: склад, вік та походження кераміки.

Команда продовжує досліджувати автентичні зразки Барської кераміки за допомогою сучасних методів природничих наук. Робота в цьому напрямку триває ще з 2021 року у співпраці з українськими науковими лабораторіями.

Фото з попередніх експедицій з відродження Барської кераміки

Під час досліджень фахівці аналізують не орнамент чи форму виробу, а його основу - формувальну масу, з якої він був виготовлений. Простими словами, вивчають хімічний склад глини.

Саме це дозволяє встановити походження окремих виробів навіть тоді, коли за зовнішнім виглядом зробити висновок майже неможливо.

— Ми проводимо петрографічні та елементні аналізи зразків кераміки. Це аналіз складу формувальних мас, тобто з чого зроблений виріб. У багатьох випадках саме це допомагає пролити світло на спірні питання, - пояснює Роман Григор'єв.

За його словами, найбільше дискусій виникає навколо виробів Барського та Шаргородського гончарних осередків. Вони мають чимало схожих рис, тому лише за орнаментом або формою не завжди можна визначити місце їхнього виготовлення. Саме тоді на допомогу приходить лабораторія.

Якщо склад глини збігається зі зразками, які вже достовірно визначені як Барська кераміка, це стає вагомим аргументом на користь її походження.

Щоб зробити такі висновки максимально точними, дослідники аналізують не лише барські вироби. Цього року вони планують значно розширити кількість зразків із інших гончарних осередків України.

Фактично формується велика база даних, яка дозволить порівнювати між собою різні центри гончарства та точніше визначати походження окремих експонатів.

Секрет Барської кераміки — у місцевій глині

Як розповідає Роман Григор'єв, історичну Барську кераміку виготовляли саме з місцевої барської глини. Її особливості почали досліджувати ще понад сто років тому.

На початку ХХ століття Бар відвідав відомий етнограф Олександр Прусевич, який вивчав ремесла Подільської губернії. Він детально описав роботу місцевих гончарів, організацію виробництва, кількість майстрів, вартість виробів і навіть зафіксував відомості про склад місцевої глини.

Фото з попередніх експедицій з відродження Барської кераміки

— Для нас дуже цікаво порівнювати його записи із сучасними лабораторними дослідженнями. Сто двадцять років тому він описував ці процеси доступними на той час методами, а сьогодні ми можемо перевірити це за допомогою сучасного обладнання, — зазначає керівник проєкту.

Саме поєднання історичних джерел і сучасної науки допомагає не лише краще зрозуміти минуле Барського гончарного осередку, а й поступово створює наукову базу для подальших досліджень української кераміки.

Аудіогід може стати частиною ширших туристичних проєктів

У команді вже думають і про те, як створений аудіогід працюватиме після завершення проєкту. Один із напрямків - інтеграція його до вже існуючих туристичних ініціатив.

Зокрема, маршрут планують запропонувати для Camino Podolico - української ділянки Шляху святого Якова, яка проходить Поділлям.

Крім того, у Вінницькій області паралельно реалізують окрему ініціативу — Шлях Подільської кераміки . Це мережа локацій, музеїв, майстерень і гончарних осередків, які об'єднують спільною темою розвитку керамічної спадщини. До проєкту вже долучилася й Барська міська громада .

У перспективі мультимедійний аудіогід може стати одним із цифрових інструментів цього культурного маршруту та допомогти відвідувачам самостійно знайомитися з історією Барської кераміки.

— Ми бачимо, що ці проєкти можуть взаємодоповнювати один одного. Аудіогід стане ще одним способом розповісти туристам про історію Бару та його гончарські традиції, — зазначає Роман Григор'єв.

Нові видання, сувеніри та популяризація Барської кераміки

До завершення проєкту команда планує підготувати ще низку інформаційних і сувенірних матеріалів, присвячених Барській кераміці. Вони стануть доповненням до аудіогіда та музейної експозиції й допоможуть відвідувачам краще познайомитися з історією одного з найвідоміших гончарних осередків Поділля.

Водночас триває робота над оновленням наукової бази. За останні кілька років дослідники знайшли десятки нових виробів, опрацювали архівні джерела та отримали результати лабораторних досліджень, яких не було під час підготовки першого альбому «Барська кераміка» , виданого у 2018 році.

Саме тому в майбутньому команда планує підготувати його доповнене перевидання. До нового видання мають увійти раніше невідомі експонати, результати сучасних наукових досліджень та матеріали, зібрані під час експедицій останніх років.

— Ми постійно відкриваємо для себе щось нове. З'являються нові експонати, нові документи, результати досліджень. Уже зараз бачимо, що матеріалу значно більше, ніж було кілька років тому, тому логічним продовженням стане оновлене видання про Барську кераміку, — говорить Роман Григор'єв.

Попри те, що проєкт «Відродження традицій Барської кераміки V.4.0» завершиться восени, його результати продовжать працювати й надалі. Аудіогід стане новим інструментом для знайомства з історією Бару, музей поповнюватиметься новими знахідками, а наукові дослідження допомагатимуть відкривати маловідомі сторінки розвитку місцевого гончарства.

І, схоже, це лише черговий етап великої роботи, яку команда Народного музею Барської кераміки послідовно веде вже понад п'ять років. За цей час у Барі вдалося не лише повернути інтерес до майже забутого ремесла, а й зробити його частиною сучасного культурного життя громади.

Вінницькі