Громадські слухання у Вінниці: що змінюють голоси мешканців, міська влада не рахує

13 серпня 2026 р. 11:11

13 серпня 2026 р. 11:11

Колаж згенеровано  ШІ

У Вінниці за 2023–2026 роки провели провели 72 слухання, у яких взяли участь 2822 людини. На них мешканці сперечалися із забудовниками, вимагали змінити містобудівні документи, виступали проти продажу землі, ставили питання про дороги, кладовища, транспорт і бюджет. В окремих випадках після обговорень рішення не приймали, слухання переносились, а проєкти доопрацьовували. Водночас міська рада не веде окремого обліку пропозицій громадян і не може показати, скільки з них зрештою привели до конкретних змін.  За 23 роки самі мешканці ініціювали лише чотири загальноміські слухання: для цього потрібно зібрати 800 підписів, а пропозицію зменшити цей поріг під час оновлення Статуту громади не підтримали.

Журналісти Агенції проаналізували протоколи громадських слухань за 2023-2026 роки .

«Ми проти». І рішення справді не прийняли

9 лютого 2023 року у Вінниці обговорювали детальний план території біля проспекту Коцюбинського, Замостянської, Острозького, Винниченка та Івана Бевза. На слухання прийшли 19 людей. До цього міська рада отримала 11 звернень із зауваженнями та пропозиціями.

Обговорення стосувалося майбутньої забудови й облаштування території: люди питали про транспорт і паркінг, зелені зони, громадські вбиральні, рекреаційну зону та благоустрій біля Будинку офіцерів. Говорили також про збереження пам’яті про загиблих.

Представники міської ради зазначали, що частину пропозицій уже врахували в документації.

Але під час голосування за погодження детального плану підтримки не вистачило: 8 людей проголосували «за», 5 – «проти», 6 – «утрималися». Проєкт не погодили.

На цьому історія не закінчилася. 25 квітня щодо цієї ж території провели повторні слухання. Цього разу зареєструвалися 36 учасників. За погодження документа проголосували 32 людини, одна була проти, четверо утрималися. Цього разу проєкт рекомендували погодити.

35 людей сказали «ні» продажу землі біля свого будинку

Ще більш показова  історія сталася 10 серпня 2023 року. Мешканці обговорювали формування земельної ділянки біля будинку №16 на проспекті Космонавтів. Її планували продати через електронний аукціон. На слухання прийшли 35 людей із правом голосу та ще двоє з дорадчим голосом. Під час обговорення мешканці запитували, чи справді їхня думка щось означає. Представниця міської ради пояснила: громадські слухання мають рекомендаційний характер, тобто остаточне рішення все одно приймають органи місцевого самоврядування. Після обговорення відбулося голосування. Результат: 0 голосів «за», 35 «проти», 0 утрималися. У підсумку слухання рекомендували не погоджувати формування цієї земельної ділянки для продажу.

Цікаво, що у протоколі перед голосуванням зазначено, що зауваження та пропозиції відсутні. Але до протоколу додали три звернення на п’яти аркушах, а сама резолюція говорить, що рішення прийняли, заслухавши зауваження та пропозиції присутніх.

Стадниця: люди  повернули Генплан на доопрацювання

Фото: vmr.gov.ua

скравіших прикладів впливу громади стався 31 жовтня 2023 року у Стадниці. На слухання щодо Генерального плану та плану зонування села прийшли 153 людини. Для порівняння –  це майже стільки ж, скільки сумарно можуть зібрати кілька звичайних слухань. І питань у мешканців було багато. Люди заперечували проти запланованого кладовища на землях, які використовують фермерські господарства. Питали про дороги, забудову, виробничі території, інженерні мережі, очисні споруди. Один із фермерів прямо пояснював, що на його землі, яку він обробляє багато років, у проєкті планують кладовище. Інші мешканці говорили про проблеми з водою та меліоративними каналами. Під час слухань представники міської ради визнали, що за дві години неможливо розібрати такий великий Генеральний план.

Директор департаменту архітектури та містобудування запропонував не поспішати з погодженням, а продовжити обговорення. Людям запропонували збиратися невеликими групами, буквально «клаптик за клаптиком» переглядати Генплан, вносити зміни, а потім знову винести його на громадські слухання. Врешті всі 153 учасники проголосували за продовження громадського обговорення та перенесення слухань до доопрацювання документації.

Громада домоглася того, що документ не стали погоджувати в запропонованому вигляді.

А через рік мешканці побачили, що частину їхніх пропозицій справді внесли

7 жовтня 2024 року у Стадниці відбулося нове слухання щодо Генерального плану. Цього разу прийшли 34 людини. І саме цей протокол особливо цікавий, бо в ньому можна простежити, що сталося з частиною пропозицій, які люди висловлювали раніше. Представники розробника буквально показували на схемах, що змінилося.

Наприклад, у проєкті з’явився пішохідний маршрут між двома вулицями, яким мешканці фактично користувалися, щоб скоротити шлях.

Змінили рішення щодо прибережних захисних смуг, щоб частина будинків та господарських споруд не потрапляла в них. Частину запланованої дороги прибрали, але залишили проїзд до житлової забудови, як пропонували мешканці. Змінили функціональне призначення території колишньої ферми. Передбачили можливість розвитку громадської території біля ставка, зокрема рекреаційної зони. Мешканці також просили вирішити питання аптеки в селі. У новій версії Генплану передбачили території, де в перспективі можуть розміщуватися лікувальні заклади та інші об’єкти, необхідні селу.

Але, мабуть, найважливіший приклад стосується очисних споруд. На попередніх слуханнях мешканці виступали проти їх розміщення біля села. У новому варіанті представник міської ради прямо сказав: очисні споруди, проти яких виступали жителі, винесли за межі населеного пункту.

Щоправда, у протоколі фінальне голосування знову не показує всієї цієї роботи. 28 людей проголосували за погодження Генплану, 6 утрималися, проти не голосував ніхто. А в кінці протоколу знову стоїть стандартна фраза: «Пропозиції та зауваження відсутні». Хоча перед цим протокол на кількох сторінках описує десятки пропозицій та змін.

«Взяти до відома» – один із найчастіших результатів

Це особливо помітно у слуханнях щодо міських програм. У 2025 році, наприклад, значна частина слухань стосувалася програм розвитку культури, охорони здоров’я, підтримки підприємництва, аграрного сектору, транспорту, житлового господарства та інших напрямів. У багатьох випадках результат сформульований як «рекомендувати погодити» або «взяти до відома».

У 2026 році ця тенденція продовжилася. У березні-квітні слухання проводили щодо виконання бюджетних програм, програм економічного та соціального розвитку, транспорту, освіти, культури, безпеки та інших напрямів. Часто результатом також було «взяти до відома інформацію».

Це не означає, що такі слухання непотрібні. Але їхній формат відрізняється від ситуацій, коли мешканці сперечаються щодо конкретної забудови, землі чи містобудівного рішення.

У першому випадку громадяни переважно отримують інформацію про вже підготовлені програми. У другому – можуть безпосередньо впливати на документ або рішення, яке стосується їхньої території.

Гоголя, 3: мешканці сперечалися майже дві години, але будівництво все одно погодили

Фото: vn.20minut.ua На вулиці Гоголя, 3 зараз будують чотириповерховий торгово-офісний центр

Але далеко не всі заперечення та пропозиції мешканців враховують.  На слуханнях люди можуть виступати проти, але зрештою більшістю підтримати документ. Протоколи містять містобудівні слухання, де мешканці ставлять багато запитань щодо забудови, транспорту, поверховості, благоустрою, але після обговорення більшість голосує за погодження документа.

Показовий приклад стався 7 травня 2024 року, коли у Вінниці обговорювали можливість будівництва торгівельно-офісного центру на Гоголя, 3. Історія цього проєкту тягнулася ще з 2019 року, а на нові слухання прийшли 37 зареєстрованих учасників. Крім того, представники мешканців сусідніх будинків мали 49 доручень на участь у голосуванні.

Обговорення тривало майже дві години. Мешканці Гоголя, 5 та інших сусідніх будинків говорили про поверховість майбутньої будівлі, можливе погіршення освітлення квартир, шум, заїзди через пішохідні зони, теплопостачання та безпеку сусідніх будинків. Частина мешканців стверджувала, що їхні попередні зауваження, висловлені ще під час обговорень 2019 року, не були враховані.

У якийсь момент мешканка прямо запитала, чи залежить від їхнього голосування, чи буде будівництво. Представник міської ради пояснив: громадські слухання мають дорадчий характер, а остаточне рішення прийматиме виконком.

У результаті 59 учасників проголосували за можливість будівництва, 16 були проти, 11 не голосували. Тобто формально проєкт отримав підтримку більшості.

Але після слухань противники забудови заявили, що хочуть оскаржити їхні результати. Мешканці, зокрема, ставили під сумнів участь у голосуванні представників за дорученнями та можливість перевірити ці документи. Вони також вважали, що частину їхніх вимог не врахували. Представники забудовника це заперечували і наполягали, що документи на представництво подавалися під час реєстрації, а сама процедура була проведена відповідно до правил.

Цей випадок добре показує головну проблему громадських слухань: сам факт проведення слухання ще не відповідає на питання, наскільки думка громади вплинула на рішення.

Місто рахує людей, але не рахує їхні пропозиції

У відповіді на запит повідомили, що у міськраді  окремого узагальненого обліку пропозицій та зауважень громадян немає. Вони залишаються в протоколах конкретних слухань. Так само міська рада не веде окремого обліку змін до проєктів рішень, які були внесені саме після громадських слухань.

Щоб зробити висновки  потрібно брати протокол конкретного слухання, знаходити в ньому пропозиції, а потім шукати остаточну версію документа і порівнювати її з попередньою. Саме так ми, наприклад, можемо побачити зміни у Генплані Стадниці. Але якщо не читати протоколи, загальна статистика міської ради цього не покаже.

Ініціювати слухання самим мешканцям ще складніше

Під час обговорення нового Статуту Вінницької громади 10 червня 2025 року, представники громадськості запитали, скільки загальноміських громадських слухань за всю історію Вінниці були ініційовані самими жителями. Відповідь представника міської ради, що з 2002 року таких слухань було лише чотири.

Представники громадськості пов’язали це з високим порогом для ініціювання слухань. У проєкті Статуту йшлося про необхідність зібрати 800 підписів. Вони запропонували знизити поріг до 250 підписів для загальноміського слухання, 100 для мікрорайону, 75 для кварталу та 50 для вулиці.

Представник міської ради відповів, що питання спірне. За його словами, коли містян справді цікавить проблема, вони можуть зібрати необхідну кількість голосів за кілька днів.

Скільки людей приходить

Загальна кількість слухань за роками теж показує цікаву тенденцію.  У 2023 році провели 14 слухань, у 2024 році 24, у 2025 році 15, а за перші місяці 2026 року вже 19. При цьому середня кількість учасників зменшується. У 2023 році це було близько 56 людей на одне слухання, у 2024 році близько 41, у 2025 році близько 42, а у 2026 році близько 23. При цьому цифри дуже залежать від теми.

На Генплан Стадниці у 2023 році прийшли 153 людини. На Комплексний план просторового розвитку громади у 2024 році прийшли 234. А на деякі слухання щодо детальних планів територій приходило по кілька людей. Це зрозуміло, що  люди частіше йдуть на слухання слухання, якщо збираються змінити щось біля її будинку, забрати землю, побудувати багатоповерхівку або визначити, де буде дорога чи кладовище.

Слухання у Вінниці працюють чи ні?

Протоколи не дають підстав сказати, що громадські слухання у Вінниці є суто декорацією. Є дуже конкретні випадки, коли вони спрацювали. Але є й інші ситуації, коли після тривалого обговорення документ усе одно рекомендують погодити. Тому мабуть буде правильно сказати, що громадські слухання у Вінниці можуть впливати на рішення, але цей вплив залежить від конкретної ситуації і не вимірюється міською радою системно. А без цього складно зрозуміти, чи громадські слухання є справді дієвим механізмом місцевої демократії. І, можливо, саме тому найважливішою цифрою у цій історії є не 72 слухання і не 2822 учасники. А та, якої у міської ради просто немає –  скільки рішень або проєктів змінилися завдяки людям, які прийшли на ці слухання.

• Вінниця Генплан громадські слухання детальний план тери торії

Вінницькі