Військові з ампутаціями станцювали вальс у середмісті Вінниці

21 серпня 2026 р. 10:30

21 серпня 2026 р. 10:30


Військовослужбовці з усієї України, які на війні втратили кінцівки, станцювали вальс з елементами сучасної хореографії біля вежі у середмісті Вінниці.

Про це повідомило Суспільне

Вальс вчили три тижні. Заняття проходили тричі на тиждень.

«Хотіли розвантажити наші будні, показати хлопцям, що на протезах можна й танцювати. Незвично і весело. Спершу всі злякалися, що це таке буде, а потім усі втягнулися», — сказала ерготерапевтка Марія Букша.

За словами хореографині Юлія Максименко, з воїнами, які повернулися з фронту з ампутаціями, вона працювала вперше.

«Трішки спершу їм було важко. Але вкінці всі впоралися. Музичний супровід підбирали, щоб був не швидкий і не дуже повільний, щоб їм було зручно. Хореографію також підбирали, щоб можна було виконати і не поспішати. Десь треба ступити з правої, десь із лівої. Не кожен так може швидко скомбінувати це в голові. Чим більше практики — тим легше» , — сказала хореографиня Юлія Максименко.

Оскільки хореографія добре зарекомендувала себе у реабілітації, її вирішили впровадити на постійній основі. Про це розповіла керівниця реабілітаційного центру Ольга Юзвак-Слоквіч.

«Ми надаємо комплексну реабілітацію, але не обмежуємося лише стандартними методами. Вирішили запровадити танець як додатковий інструмент реабілітації. Наші пацієнти дуже скептично до цього поставилися. Але я бачу, як це діє. Вони почали відчувати своє тіло, свободу рухів. Координувати рухи. Заволодівати протезом. Повністю зливатися з ним. Танці надзвичайно впливають на психоемоційний стан. Заряджають енергією, дарують позитив», — сказала Ольга Юзвак-Слоквіч.

Вона танцювала з ветераном із потрійною ампутацією Сергієм Кумчаком, який на війні втратив ноги і руку.

Військовослужбовець Сергій Давидюк, який родом із Черкащини, розповів, що востаннє вальс танцював ще у школі. Чоловік два роки був на війні. На Харківському напрямку став на міну і втратив ногу. Протезувався у Вінниці, де нині проходить реабілітацію.

«Не сказав би, що це було складно. Якщо пам’ятаєш і хочеш цього — то все просто. А чом би й ні? Це розвантаження. Де б не танцював, треба танцювати гарно: чи в Києві, чи у Вінниці, чи в селі. Ти повинен танцювати душею. Ми показали, що ми були і залишаємося незламними — з протезом чи без», — сказав військовослужбовець Сергій Давидюк.

Боєць 67 бригади, хмельничанин Валентин Янін теж вальсував на протезі. Розповів, що на війні з 2025 року. Виконуючи бойове завдання на Дніпропетровському напрямку, втратив ногу. Нині проходить реабілітацію, де й познайомився з танцями. Його партнерка — його протезистка.

«Перший раз у житті танцюю. Дуже приємно, що лікарі нас так підтримують. Ніби маємо реалізувати себе ще у чомусь. Коли танцював, було дуже весело, радісно і смішно» , — сказав військовослужбовець Валентин Янін.

Військові з ампутаціями станцювали вальс у середмісті Вінниці

Військові з ампутаціями станцювали вальс у середмісті Вінниці

Джерело: news.vn.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua