Вінниця проводжає Захисників України Михайла В’юна та Артема Захаревича

22 серпня 2026 р. 09:57

22 серпня 2026 р. 09:57


Махайло В’юн та Артем Захаревич мали різні долі: для Михайла захист Батьківщини був покликанням усього життя, а для Артема – святим обов’язком перед країною. Вони мужньо та самовіддано протистояли ворогу на різних напрямках. Останнім земним прихистком для обох воїнів стане Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Про загибель та прощання з військовими повідомили у Вінницькій міській раді.

В’юн Михайло Анатолійович (позивний «В’юн») свій перший бойовий досвід здобув у 2014–2019 роках під час АТО/ООС, перебуваючи на контрактній службі в НГУ. З початком повномасштабного російського вторгнення він серед перших став на захист країни. У найважчий для держави період Михайло боронив рідну землю у лавах 40-го полку імені полковника Данила Нечая. Згодом приєднався до «Гвардії наступу» – увійшов до складу 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж».

Бахмут, Хромове, Курдюмівка, Харківщина, Добропілля, Покровський напрямок… Це лише частина гарячих точок на мапі фронту, де воїн протистояв ворогу. За час служби Михайло пройшов шлях від солдата до лейтенанта, обійнявши посаду першого заступника командира роти з бойової підготовки. На жаль, 11 серпня 2026 року поблизу міста Білозерське Донецької області боєць дістав важке поранення, несумісне із життям. Серце воїна зупинилося 19 серпня. Герою навічно залишилося 32 роки.

За особисту відвагу, стійкість і мужність, виявлені у боях, Михайло В’юн був нагороджений багатьма відомчими відзнаками командування частини, а також удостоєний ордена «За мужність» III ступеня та відзнаки Президента України «За оборону України».
Михайло В’юн народився у Немирові 21 червня 1994 року разом із братом-близнюком.

Після закінчення місцевої школи здобув освіту в Немирівському будівельному технікумі. Далі була строкова армійська служба і тверде рішення залишитися у лавах Національної гвардії України. Його життя спалахнуло яскраво: 10 років чоловік присвятив захисту Батьківщини, останні з яких – пліч-о-пліч із братом.

На оборонця з війни чекали дружина з маленькою донечкою, мати й батько.

Церемонія прощання з Михайлом В’юном розпочнеться о 10:00 за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4 («Реквієм Хол»), та об 11:30 – у стінах храму Георгія Побідоносця (вул. Стельмаха, 43-А).

Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Захаревич Артем Миколайович став на оборону Батьківщини у вересні 2025 року. Як оператор безпілотних літальних апаратів, воїн виконував бойові завдання у складі 60-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Життя мужнього Захисника обірвалося 9 серпня 2026 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу села Тихе Синельниківського району Дніпропетровської області. Артему назавжди залишилося 37 років.

Артем Захаревич народився 18 листопада 1988 року у Вінниці. Для своєї матері, яка самотужки ростила його з ранніх літ, він був усім життям і головною опорою. Артем змалку вирізнявся гострим розумом та життєрадісністю. Після закінчення середньої школи №19 він здобув професію слюсаря та усе своє цивільне життя присвятив роботі з металевими конструкціями. За словами матері Героя, Галини, колеги та друзі надзвичайно цінували його за порядність, доброту та щирість.

Церемонія прощання з Артемом Захаревичем розпочнеться о 14:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Чин поховання воїна відбудеться о 15:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Щирі співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!

Вінниця проводжає Захисників України Михайла В’юна та Артема Захаревича

Вінниця проводжає Захисників України Михайла В’юна та Артема Захаревича

Джерело: news.vn.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua