«Вінницької газети» вже немає: кому тепер міськрада платить мільйони за «піар»

27 серпня 2026 р. 15:13

27 серпня 2026 р. 15:13

Колаж створений з використанням ШІ

У 2025 році Вінницька міська рада та її виконавчі органи витратили на висвітлення своєї діяльності у медіа понад 3,7 мільйона гривень. У 2026 році, станом на 21 травня, вже уклали договорів на 2,64 мільйона. Понад 99 відсотків цієї суми припало лише на двох виконавців. Щоб з’ясувати, що саме місто купує за ці гроші, Агенція запросила договори та акти виконаних робіт. Копії документів зайняли 257 аркушів, а за їх сканування редакція сплатила 855,81 гривні.

Минулого року Агенція опублікувала розслідування про бюджетне фінансування «Вінницької газети» . Після роздержавлення колишнє комунальне видання стало приватним, але продовжило отримувати кошти міського бюджету через закупівлі інформаційних послуг. З 2019 року «Вінницька газета» стала переможцем публічних закупівель на суму понад 8 мільйонів гривень, а найбільше договорів уклала з департаментом фінансів міської ради.

При цьому аудиторія газети була невеликою: у документах до закупівель йшлося про наклад від 150 до 500 примірників. Директорка видання Наталія Космина розповідала Агенції, що підписки майже немає, а сайт газети не працює. У 2026 році «Вінницьку газету» ліквідували, але витрати міського бюджету на висвітлення діяльності влади не зникли.

Понад 3,7 мільйона за рік

У травні 2026 року Агенція звернулася до Вінницької міської ради із запитом щодо витрат на інформаційні та PR-послуги. За даними виконкому, у 2024 році на висвітлення діяльності міської ради та її виконавчих органів витратили 3 386 881 гривню, у 2025 році – 3 741 676 гривень, а станом на 21 травня 2026 року вже уклали договорів на 2 642 339 гривень. Таким чином, у 2025 році витрати зросли приблизно на 10,5 відсотка, а за неповні п’ять місяців 2026 року сума укладених договорів уже становила близько 71 відсотка від усіх витрат попереднього року.

У тому ж запиті ми попросили надати договори, технічні завдання, специфікації та акти виконаних робіт, щоб з’ясувати, кому і за що платить місто. Документів виявилося 257 аркушів. За їх сканування Агенція сплатила 855,81 гривні, після чого виконком надіслав копії договорів та актів. Саме їх ми проаналізували, щоб побачити не лише загальні суми, а й виконавців, тарифи та обсяги послуг.

Понад 99 відсотків коштів отримали два виконавці

Майже всі 2,64 мільйона гривень, на які станом на 21 травня 2026 року були укладені договори на висвітлення роботи міської влади, припали на двох виконавців. Найбільше, 1 990 080 гривень, передбачено Обласній асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина». За ці гроші місто замовило 158 тисяч секунд, або близько 44 годин телевізійного ефіру. Частина ефірного часу коштує 8,40 гривні за секунду без ПДВ, частина – 13 гривень.

Ще 642 096 гривень передбачено для ТОВ «Регіна ЛТД» за розміщення матеріалів про роботу міської ради, виконкому та його структурних підрозділів. Місто замовило 39 200 квадратних сантиметрів газетної площі по 13,65 гривні за квадратний сантиметр без ПДВ. Таким чином, лише на «Вінниччину» та «Регіну ЛТД» разом припадає понад 99 відсотків усієї суми договорів.

Значно менші суми отримала Вінницька регіональна газета «Подільська зоря». Департамент комунального майна уклав з редакцією два договори на 9 415 та 748 гривень, загалом на 10 163 гривні. Розміщення коштує 10 гривень за квадратний сантиметр.

Наклад «Подільської зорі», вказаний у номері від 8 січня 2026 року, становить 1500 примірників. Це більше, ніж було у вже ліквідованої «Вінницької газети» з її 150-500 примірниками. Водночас електронну версію «Подільської зорі» можна безкоштовно прочитати на сайті Вінницької районної ради. Електронна версія «Подільської зорі»

Газета зникла, газетна площа залишилася

Ліквідація «Вінницької газети» змінила одного з отримувачів бюджетних коштів, але не саму практику закупівлі газетної площі. У 2025 році департамент фінансів уклав з «Вінницькою газетою» договір на 688 тисяч гривень. За ним мали публікувати офіційну інформацію міської ради, виконкому та департаменту фінансів, а також звіти, репортажі та інші інформаційні матеріали. Для великих документів тариф становив 4,50 гривні за квадратний сантиметр, для менших – 5,80 гривні.

Того ж року виконком мав договір з ТОВ «Регіна ЛТД» на 643 839 гривень за 40 250 квадратних сантиметрів газетної площі. У 2026 році сума договору з цим же підприємством майже не змінилася і становить 642 096 гривень. Тож припинення роботи «Вінницької газети» не означало відмови міської влади від витрат на друковані медіа. Змінився один з виконавців, але бюджетне замовлення залишилося.

Не лише рішення та офіційні документи

Важливо й те, що за бюджетні гроші оплачують не лише публікацію документів, які влада зобов’язана оприлюднювати. Наприклад, один із договорів з «Вінницькою газетою» передбачав розміщення офіційної інформації, рішень міської ради, регуляторних актів та розпоряджень міського голови, але разом із ними оплачували звіти, репортажі та інші інформаційні матеріали. У договорі департаменту маркетингу міста та туризму у 2025 році також йшлося про інформаційні матеріали та репортажі про діяльність самого департаменту.

У попередньому розслідуванні медіаюристка Оксана Максименюк пояснювала Агенції, що законодавство не встановлює загального обов’язку висвітлювати діяльність органів місцевого самоврядування саме у друкованих медіа. Такий обов’язок існує для окремих категорій документів, зокрема регуляторних актів. За інформацією міської ради, протягом 2023-2025 років Вінницька міська рада та виконком ухвалили лише два регуляторні акти.

Ми запитали, як вимірюють ефективність?

Окремим пунктом інформаційного запиту Агенція попросила міську раду назвати критерії, за якими оцінюється ефективність інформаційних та PR-послуг, оплачених з бюджету. Адже кількість секунд телевізійного ефіру чи квадратних сантиметрів газетної площі показує обсяг купленої послуги, але не відповідає на питання, скільки людей насправді побачили чи прочитали ці матеріали і чи була така комунікація ефективною.

Виконком відповів, що законодавством України не визначено обов’язкових уніфікованих критеріїв або окремого порядку оцінки ефективності інформаційних та PR-послуг для органів місцевого самоврядування. Також у міськраді зазначили, що інформаційну та комунікаційну роботу організовують відповідно до визначених завдань і поточних потреб громади. Однак конкретних власних критеріїв міськради, за якими вона оцінює результат витрачених коштів, у відповіді не назвали.

Тож невідомо, чи враховує місто реальну аудиторію медіа, кількість переглядів, охоплення матеріалів, вартість контакту з одним мешканцем або інші показники. Після аналізу 257 сторінок договорів та актів ми можемо встановити, кому місто платить, скільки платить і скільки газетної площі чи ефірного часу отримує. Але з відповіді міської ради так і не зрозуміло, як вона визначає, чи були ці витрати ефективними.

Паралельно десятки мільйонів отримують комунальні медіа

Закупівлі послуг у зовнішніх медіа – лише частина витрат міського бюджету на інформаційну сферу. Окремо за Програмою висвітлення діяльності Вінницької міської ради та її виконавчих органів фінансову підтримку отримують комунальні медіа: радіокомпанія «Місто над Бугом» та інформаційно-телевізійне агентство ВІТА.

У 2024 році «Місто над Бугом» отримало 11,617 мільйона гривень, а ВІТА – 32,688 мільйона, тобто разом понад 44,3 мільйона. У 2025 році суми зросли до 13,64 мільйона та 46,871 мільйона гривень відповідно, разом понад 60,5 мільйона. На 2026 рік заплановано вже 21,7 мільйона гривень для «Міста над Бугом» та 57,147 мільйона для ВІТА, загалом майже 78,85 мільйона гривень.

Ці майже 79 мільйонів не можна просто додати до 2,64 мільйона за договорами з іншими медіа, оскільки йдеться про різні механізми: у першому випадку це фінансова підтримка комунальних підприємств, у другому – закупівля послуг. Але ці цифри показують масштаб бюджетних ресурсів, які місто спрямовує на інформаційну сферу. При цьому міська рада має офіційний сайт, сторінки у соціальних мережах, власні інформаційні підрозділи, комунальний телеканал і радіо. Тому питання, навіщо додатково купувати висвітлення у зовнішніх медіа і як оцінюється ефективність таких витрат, стає ще актуальнішим.

Змінився отримувач, але не сама система

Минулого року в центрі нашого розслідування була «Вінницька газета». Після роздержавлення вона продовжувала отримувати значні суми з міського бюджету за висвітлення діяльності влади, хоча її наклад становив лише 150-500 примірників. У 2026 році газету ліквідували, але сама система бюджетного фінансування «висвітлення діяльності» залишилася.

Станом на 21 травня місто вже уклало таких договорів на 2,64 мільйона гривень, причому понад 99 відсотків цієї суми припадає на двох виконавців. Паралельно майже 79 мільйонів гривень у 2026 році заплановано на фінансову підтримку двох власних комунальних медіа.

Тепер ми знаємо, скільки коштує квадратний сантиметр газетної площі, скільки коштує секунда телевізійного ефіру і кому йдуть бюджетні гроші. Але на питання, яке Агенція прямо поставила міській раді, чіткої відповіді немає: за якими критеріями влада визначає, що ці мільйони справді допомагають інформувати вінничан і витрачаються ефективно?

• 33 канал бюджет Вінниччина телеканал висвітлення ВМР піар

Вінницькі