Зерно дешевшає, елеватори переповнюються: що відбувається з агросектором на Вінниччині

28 серпня 2026 р. 15:17

28 серпня 2026 р. 15:17

Україна залишається одним із лідерів Європи за площею сільськогосподарських земель, обсягами виробництва та експорту аграрної продукції. Особливе місце у цьому секторі посідає Вінниччина, яку вважають однією з найбільш аграрних областей країни.

Водночас через російські атаки на портову інфраструктуру та ускладнення морської логістики український аграрний експорт скоротився. Це вже позначається на закупівельних цінах та фінансовому становищі виробників.

За фаховим коментарем щодо ситуації звернулися до доктора економічних наук, колишнього керівника Вінницької області та лідера громадського об’єднання «Ми – Вінничани» Валерія Коровія.

За його словами, торік Україна виробила близько 60 млн тонн зерна. Майже 80% цієї продукції традиційно експортується, адже внутрішнє споживання не дозволяє використати такі обсяги.

«Передусім йдеться про пшеницю та кукурудзу. Значна частина продукції олійно-жирової промисловості, зокрема переробки соняшнику та ріпаку, також орієнтована на зовнішні ринки», – зазначив Валерій Коровій.

Через проблеми з морськими перевезеннями українські виробники змушені шукати альтернативні шляхи експорту. Водночас пропускна спроможність залізничних та автомобільних маршрутів є значно меншою. Через це на кордонах утворюються черги, а українські елеватори поступово заповнюються.

Ситуація вже вплинула на вартість зерна. За словами експерта, ціна пшениці знизилася приблизно до 4500 гривень за тонну без ПДВ та до 6000 гривень із ПДВ.

На тлі подорожчання пального та інших виробничих ресурсів це створює серйозні ризики для аграрного сектору. Найбільше, на думку Валерія Коровія, можуть постраждати невеликі підприємства та фермерські господарства.

Чи загрожує це обвалом економіці України

Попри значні втрати аграрного сектору, говорити про неминучий економічний крах України через скорочення експорту зерна, за словами експерта, підстав немає.

Валерій Коровій посилається на оцінку Національного банку України, відповідно до якої через обмеження експорту зернових країна може недоотримати до 2 млрд доларів виручки.

Водночас ці втрати не повинні суттєво вплинути на курс гривні чи загальну стабільність фінансової системи. Проте для самих аграріїв, особливо невеликих виробників, ситуація є значно серйознішою.

Великі агрохолдинги мають більше можливостей для мінімізації збитків. Вони володіють або користуються власними елеваторами, мають переробні потужності, а частина з них розвиває тваринництво. Це дозволяє створювати додану вартість та частково компенсувати втрати від падіння цін на сировину.

Натомість малі фермерські господарства таких можливостей часто не мають.

Фермерам може знадобитися пряма державна підтримка

Окремою проблемою залишається збір урожаю. За словами Валерія Коровія, торік через несприятливі погодні умови частину кукурудзи не вдалося вчасно зібрати. Цьогоріч у невеликих господарств може просто не вистачити коштів на збирання, сушіння та зберігання продукції.

У такій ситуації частина фермерів може опинитися перед складним економічним вибором, коли витрати на збирання врожаю перевищуватимуть його потенційну вартість.

Експерт вважає, що державі варто заздалегідь визначити господарства, які найбільше потребують допомоги, та розглянути можливість прямої фінансової підтримки.

Йдеться, зокрема, про дотації, які дозволили б фермерам зібрати врожай і не допустити банкрутства підприємств.

«Говорять про безвідсоткові кредити, але навіть їх потрібно повертати. Якщо фермер уже зазнає збитків, додаткові кредитні зобов’язання проблему не вирішують», – наголосив Валерій Коровій.

На його думку, підтримка малих аграрних підприємств має стати одним із пріоритетів для уряду, профільних міністерств та регіональної влади.

Залізниця та дороги не зможуть повністю замінити морські порти

Ще одним викликом залишається пошук альтернативи морським шляхам експорту. За оцінками експертів, автомобільним та залізничним транспортом Україна зможе вивезти лише близько 60% від попередніх обсягів.

Таким чином, значна частина аграрної продукції залишатиметься всередині країни. Це може створити додаткове навантаження на елеватори та спричинити подальше падіння закупівельних цін.

Тому, на думку Валерія Коровія, Україні необхідно не лише шукати нові логістичні маршрути, а й активніше розвивати внутрішню переробку.

«Потрібно думати, як цю продукцію переробити і як врятувати малі агропідприємства від банкрутства», – підсумував експерт.

Вінницькі