Пологове у м. Бар працює: чому заговорили про загрозу закриття і що буде далі

31 серпня 2026 р. 12:37

31 серпня 2026 р. 12:37

• Малий
• Середній
• Великий

Питання збереження пологових відділень у невеликих лікарнях Вінниччини публічно підняла народна депутатка Ірина Борзова. Серед закладів, яких може стосуватися проблема через недостатню кількість пологів, вона назвала і Барську міську лікарню.

Після цього у барчан закономірно виникли запитання: чи справді місто може залишитися без пологового, наскільки реальною є така загроза і що буде з відділенням далі.

БарNews.City звернувся із запитом до Барської міської ради. А щоб не обмежуватися офіційною відповіддю, ми завітали безпосередньо до акушерсько-гінекологічного відділення та поговорили з його завідувачем Віктором Іваненком і директором Барської міської лікарні Олександром Костенком.

Фото: Барська міська лікарня

Найважливіше: рішення про закриття пологового відділення у Барі немає. Воно працює, приймає породіль і наразі планує працювати далі.

У відповіді на наш запит Барська міська рада також офіційно повідомила, що станом на дату її надання жодних рішень щодо припинення діяльності пологового відділення КНП «Барська міська лікарня» не приймали.

— Нас включили в маршрут і до кінця року ми працюємо точно. Які будуть вимоги далі, ми цього не знаємо, — говорить Віктор Іваненко.

Тобто зараз мова не йде про вже заплановане закриття. Водночас проблема, через яку виникла ця дискусія, цілком реальна. Вона стосується кількості пологів, умов контрактування з Національною службою здоров'я України та загального курсу на укрупнення мережі медичних закладів.

За пів року у Барі прийняли 91 пологи

Одним із критеріїв для роботи за пакетом «Медична допомога при пологах» є кількість прийнятих пологів. Як зазначено в офіційній відповіді міськради, для 2026 року передбачений показник не менше 100 пологів за перше півріччя. У Барській лікарні їх було 91.

Якщо подивитися на статистику останніх років, кількість пологів справді зменшилася:

• у 2024 році — 229 пологів
• у 2025 році — 186, з них 89 за перше півріччя
• за перше півріччя 2026 року — 91.

Тобто порівняно з аналогічним періодом минулого року цього року у Барі прийняли навіть трішки більше. Однак до показника у 100 пологів відділенню забракло дев'яти.

Водночас у відповіді міськради наголошують: цей критерій НСЗУ застосовує під час оцінки відповідності закладу умовам закупівлі медичних послуг, але сам по собі він не є правовою підставою для припинення діяльності пологового відділення.

Враховують також кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу, цілодобову готовність до надання допомоги, безпеку матері та дитини, дотримання маршрутів пацієнтів та інші вимоги.

Тому, переконаний Віктор Іваненко, про спроможність пологового не зовсім правильно судити лише за однією цифрою.

— З одного боку, логіка є. Якщо пологів дуже мало, виникає питання постійної практики лікарів. Але тоді треба аналізувати показники. Якщо є скарги, якщо жінки відмовляються тут народжувати, якщо є серйозні порушення протоколів, які призвели до наслідків, тоді можна сказати: так, ми не витягуємо. Але, слава Богу, за нашим відділенням такого не числиться, — говорить лікар.

Складні ситуації в акушерстві трапляються у будь-якому закладі. Завдання команди, додає він, — вчасно їх розпізнати та діяти відповідно до протоколів.

«Проблема в тому, що пологів просто мало»

Найбільша проблема Барського пологового сьогодні не кадрова і не пов'язана зі станом самого відділення. Це демографія.

Дітей народжується менше не лише у Барі. У своїй відповіді міська рада називає це загальнодержавною тенденцією, спричиненою складною демографічною ситуацією, війною, міграцією та соціально-економічними чинниками. У невеликій громаді ці процеси відчуваються особливо.

— Маленьке містечко, економіка не надто потужна, молоді мало. Жінки виїжджали, чоловіки на війні. Через невизначеність люди менше наважуються народжувати. Тобто проблема дуже проста - пологів мало, — пояснює Віктор Іваненко.

Саме тут виникає ситуація, на яку лікарня фактично не може вплинути. Відділення може мати фахівців, обладнання та відповідати професійним вимогам, але медики не можуть збільшити кількість вагітностей у громаді.

— Ми постійно спілкуємося з департаментом. До нас немає претензій, що колектив слабкий чи ми чогось не робимо. Виконуємо необхідні втручання, стараємося тримати професійний рівень. Але знову повертаємося до одного - пологів мало, — говорить завідувач.

Вісім гінекологів, неонатолог та цілодобова готовність

Кадрових проблем, які зараз могли б стати причиною припинення роботи відділення, у лікарні не бачать. В акушерсько-гінекологічній службі працюють вісім гінекологів. Є неонатолог, спеціалісти з ультразвукової діагностики, необхідне обладнання.

— У нас молодий колектив. Усі постійно проходять навчання, тренінги, сертифікацію. Якщо виникає ситуація, коли спеціаліст потрібен уночі, він буде тут. Так само немає проблем з УЗД. Якщо треба о другій ночі, спеціаліст приходить і проводить обстеження, — розповідає Віктор Іваненко.

Свого часу Барське пологове працювало в межах україно-швейцарської програми. Медики проходили навчання, заклад отримував сучасне обладнання, а організацію роботи та дотримання протоколів перевіряли, зокрема під час неоголошених візитів.

— Вони вкладалися у ті пологові, в яких бачили перспективність. Проводили тренінги, перевіряли нашу роботу, — пригадує завідувач.

За його словами, акушерство залишається одним із напрямків медицини, де особливо ретельно аналізують якість допомоги. Несприятливі випадки розбирають, оцінюючи дії медиків та дотримання клінічних протоколів.

У серпні відділення перевіряла комісія

14 серпня до акушерсько-гінекологічного відділення Барської міської лікарні приїхала чергова комісія. До неї увійшли представники Національної служби здоров'я України та Департаменту охорони здоров'я Вінницької області. Про візит медиків попередили практично напередодні, тож спеціально готувати відділення до перевірки часу не було.

Комісія перевіряла документацію, матеріально-технічну базу, наявність необхідного обладнання та організацію роботи. Окремо оцінювали, як медики діють у різних клінічних ситуаціях.

Для цього перевіряльники моделювали звернення пацієнток. Наприклад, представниця комісії називала певний термін вагітності або скарги та симптоми і просила діяти так, як медики діяли б у випадку реального звернення жінки. Працівники відділення мали провести необхідний огляд, визначити подальший алгоритм і фактично показати на практиці, як надають допомогу.

Тобто перевіряли не лише документи та обладнання, а й готовність команди діяти у конкретній ситуації та дотримуватися встановлених протоколів.

За словами медиків, за результатами перевірки особливих зауважень до роботи Барського акушерсько-гінекологічного відділення не було. Комісія підтвердила, що команда має необхідну кваліфікацію, відділення забезпечене всім необхідним, а допомогу тут надають відповідно до протоколів.

Проблемним залишається фактично один показник - недостатня кількість пологів.

Водночас під час перевірки представники комісії повідомили медикам, що до кінця 2026 року відділення продовжує працювати . Питання щодо його подальшої роботи знову розглядатимуть на наступний рік.

Тож після серпневої перевірки ситуація стала дещо зрозумілішою. Але питання майбутнього відділення після завершення 2026 року поки залишається відкритим. А на кількість вагітностей і пологів саме відділення вплинути не може.

Окремих грошей «на пологове» лікарня не отримує

Фінансова сторона роботи відділення дещо складніша, ніж може здаватися. Окремої державної субвенції, яку лікарня щороку отримувала б просто на утримання пологового відділення, немає. Медичний заклад отримує кошти від НСЗУ за фактично надані послуги.

Головний лікар Барської міської лікарні Олександр Костенко пояснює: є пацієнти та надані послуги - лікарня отримує за них оплату. Але незалежно від кількості пацієнтів заклад повинен постійно утримувати персонал, приміщення та обладнання і бути готовим надати допомогу.

— Є пологи - є гроші. Немає пологів - грошей за них ніхто не заплатить. Але відділення має бути обладнане і готове приймати пологи, — пояснює Олександр Костенко.

Лікарня не може скорочувати команду в місяці, коли пацієнтів менше, а потім знову набирати людей, коли навантаження зростає.

Як приклад директор наводить роботу всієї лікарні. Вона розрахована на 160 ліжок. На день нашої розмови у стаціонарі перебували 138 пацієнтів. Але персонал та всі служби мають залишатися готовими і до ситуації, коли пацієнтів буде 160 чи навіть більше.

Так само працює й акушерська служба. Пологове неможливо «поставити на паузу» через те, що цього місяця пологів небагато.

Прості й складні пологи для лікарні коштують по-різному, а оплата від НСЗУ - однакова

Є ще одна особливість системи оплати, на яку звертають увагу медики. Сума, яку лікарня отримує за пологи, не відображає повною мірою того, наскільки різними можуть бути витрати на конкретну пацієнтку. Одна жінка може народити фізіологічно, без серйозних ускладнень. Іншій потрібен кесарів розтин, робота операційної та реанімаційної бригади, додаткові обстеження чи лікування. Для лікарні це зовсім різні витрати.

— Може бути жінка, в якої пологи пройшли медично легко. А може бути кесарів розтин, коли залучена операційна, реанімаційна бригада, є ризики кровотечі чи інших ускладнень. Для лікарні це зовсім різні витрати, а оплата за пологи однакова, незалежно від складності, — пояснює Олександр Костенко.

Бувають і випадки, коли жінка ще до пологів кілька днів перебуває у стаціонарі через високий тиск чи інші ускладнення вагітності, потребує препаратів, обстежень та постійного спостереження.

Для великих пологових із сотнями чи тисячами пологів на рік такі витрати легше збалансувати. Частина пологів проходить без ускладнень, частина потребує значно більше ресурсів. У невеликому відділенні, де загальна кількість пологів невисока, це зробити складніше.

Відділення заробляє не лише на пологах

Важливо й те, що у Барській лікарні це не окремий пологовий будинок, а акушерсько-гінекологічне відділення. Тут не лише приймають пологи. Медики лікують гінекологічні захворювання, проводять операції та інші втручання. За словами Віктора Іваненка, саме це частково допомагає компенсувати недостатні надходження від акушерської допомоги.

— Якщо брати виключно пологи, то вони для нас економічно невигідні. Але ми акушерсько-гінекологічне відділення. Робимо оперативні втручання, працює гінекологія і цим перекриваємо те, чого не заробляємо на пологах, — пояснює він.

Тобто сьогодні проблема не виглядає так, що міська рада просто має знайти певну суму і «дофінансувати пологове», після чого питання буде вирішене. Лікарня може отримувати допомогу з місцевого бюджету на свої потреби. Однак можливість надавати послуги за пакетом «Медична допомога при пологах» залежить від договору з НСЗУ та відповідності встановленим вимогам.

Олександр Костенко звертає увагу ще на один момент. За його словами, зараз у Барській лікарні приймають більше пологів, ніж у деяких районих. Однак ті лікарні мають статус кластерної, а державна модель спроможної мережі передбачає концентрацію основних напрямків медичної допомоги саме у великих багатопрофільних закладах.

Навколо Бару пологових стає дедалі менше

Значення Барського відділення не обмежується самою Барською громадою. Сюди приїжджають народжувати жінки з Копайгородської громади, сусідніх територій Вінниччини та частини Хмельницької області.

За словами Олександра Костенка, пологових уже немає у Мурованих Курилівцях, Новій Ушиці, Віньківцях та Деражні. У 2026 році припинило роботу й відділення у Шаргороді. Тому частина жінок із територій, де пологових уже немає, обирає Бар .

— Частина Хмельниччини їде до нас. Копайгород - до нас. Нікому не відмовляємо. Якщо жінка хоче народжувати у Барі - приїжджайте, ми тільки за, — говорить головний лікар.

Проте тут важлива відстань. Планову операцію людина може призначити на певний день і заздалегідь приїхати навіть із сусіднього району. Початок пологів настільки точно передбачити неможливо. Ситуацію ускладнює і стан доріг, що ведуть до нашого міта.

— Якщо людина живе за 60 кілометрів від Бару, вона вже подумає, чи їхати сюди народжувати. Пологи - це не планова історія. Тут дуже важлива логістика, — говорить Олександр Костенко.

Якщо пологового у Барі не буде, куди їхатимуть жінки

Наразі це лише можливий сценарій, а не ухвалене рішення. Маршрути пацієнтів, які потребують екстреної допомоги, формує обласний департамент охорони здоров'я. Якщо у перспективі Барська лікарня не матиме можливості працювати за пакетом допомоги при пологах, одним із найближчих закладів для жителів громади може стати Жмеринська лікарня.

Для тих, хто самостійно обирає місце пологів і може дістатися туди власним транспортом, залишаються й заклади Вінниці.

Але для Барської громади та особливо віддалених сіл це означатиме більшу відстань до акушерської допомоги. Саме тут лікарі бачать один із ризиків укрупнення мережі.

У великих містах відстань між лікарнями можна подолати швидко. Для жительки віддаленого села кілька десятків додаткових кілометрів, особливо взимку чи поганою дорогою.

Закрити легше, ніж потім зібрати команду заново

Олексій Іваненко звертає увагу ще на одну обставину: нинішню кількість пологів не можна розглядати окремо від війни. Якою буде демографічна ситуація після війни, сьогодні спрогнозувати неможливо. А якщо відділення закрити і команда розійдеться по інших лікарнях, відновити її буде значно складніше.

— Після війни народжуваність може збільшитися. І що тоді - відкривати знову? Його вже так просто ніхто не відкриє. Дуже важко потім сформувати команду, щоб це були навчені люди, які працювали разом і володіють певними навичками, — говорить Олександр Костенко.

До того ж, люди ще менше звернатимуться до лікарів, якщо лікарня буде далеко, а це ще більше вплине на здоров'ї нації в цілому, сприятиме запущенню хвороб і т.д.

Пологове - це ще й питання майбутнього громади

Для лікарів ця історія не обмежується фінансовими розрахунками. Віктор Іваненко називає наявність пологового одним із показників спроможності лікарні та самої громади. Особливо якщо говорити про молоді сім'ї та людей, які після війни вирішуватимуть, куди повертатися.

— Уявімо людину, яка виїхала з Бару чи з якогось нашого села у Польщу або Німеччину і хоче повернутися. Вона дзвонить і питає, що тут є. А їй кажуть: цього немає, того немає, вже й пологове закрили. Чи буде для неї мотивація повернутися саме в цю громаду? — говорить лікар.

Тому історія Барського пологового сьогодні не про те, що відділення вже закривають. Рішення про його припинення немає. Відділення працює, має медичну команду, обладнання, приймає породіль із Барської та інших громад. До кінця 2026 року лікарі планують працювати у звичному режимі.

Але є інша реальність: дітей народжується менше, у першому півріччі відділення не досягло показника у 100 пологів, а держава поступово укрупнює медичну мережу. Якими будуть умови контрактування наступного року, у лікарні поки не знають.

— До кінця року ми працюємо точно. А далі будемо дивитися, якими будуть вимоги. Ми зі свого боку робимо все, що повинні робити професійно. — підсумовує Віктор Іваненко.

Вінницькі