У Вінниці прощаються із 39-річним Захисником Максимом Ткачуком

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Вінниці прощаються із 39-річним Захисником Максимом Ткачуком

03 вересня 2026 р. 10:56

03 вересня 2026 р. 10:56

Сьогодні, 3 вересня, у Вінниці проводжають в останню путь 39-річного Захисника України Максима Ткачука. Молодший сержант загинув 24 серпня 2026 року на Миколаївському напрямку.

До лав Сил оборони Максим Ткачук долучився на початку повномасштабного вторгнення. Військову службу розпочав у 456-й бригаді транспортної авіації імені Дмитра Майбороди. Згодом воював у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського. Брав участь у боях за Новобахмутівку, Покровськ, Роботине та Авдіївку.

Військовослужбовець неодноразово зазнавав поранень, однак щоразу повертався до служби та побратимів. У подальшому боронив Україну у складі 144-ї окремої механізованої бригади та 38-ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного.

За мужність і відвагу, проявлені під час бойових дій, Максима Ткачука нагородили відзнакою Президента України «За оборону України», медалями «За поранення» та «За військову службу Україні».

Як розповіла мати полеглого воїна Валентина, Максим прийшов до військкомату вже першого дня повномасштабної війни. Захист України для нього був також продовженням справи батька, який у 2014–2017 роках брав участь в АТО/ООС. Чоловік помер незадовго до початку повномасштабного вторгнення.

Максим узяв батьківський позивний «Люлька». За словами матері, це ім’я свого часу носив і прадід родини, який шанував козацькі традиції.

Майже чотири з половиною роки військової служби Максим пройшов через важкі бої та поранення. Попри це, він залишався поруч із побратимами до останнього.

Максим Ткачук народився у Вінниці 25 жовтня 1986 року. Навчався у середній школі №27, після чого здобув спеціальність програміста у Вінницькому професійному коледжі цифрових технологій та підприємництва. Після строкової служби вступив на юридичне відділення Вінницького фінансово-економічного університету, але згодом залишив навчання та почав працювати у будівельній сфері.

У цивільному житті Максим виховував доньку. За словами матері, він був дуже близьким із дитиною та найбільше цінував час, проведений із нею. Рідні згадують його як добру, щиру та відповідальну людину, яка з повагою ставилася до старших і тепло — до сестри та племінників.

Серед захоплень Максима були риболовля та автомобілі. Він добре розбирався у техніці й був вправним водієм. Ці навички стали у пригоді й під час військової служби — останньою його посадою була посада водія мінометного відділення.

До останнього Максим підтримував зв’язок із рідними та, перебуваючи на передовій, передусім цікавився їхньою безпекою. Найбільше він прагнув перемоги та мирного майбутнього для України.

Прощання із Максимом Ткачук розпочалося о 9:00 у «Реквієм Хол» за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4.

Чин поховання воїна відбудеться об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Захиснику України.