«Україна. Світ Трипілля»: як давню історію перетворюють на сучасний культурний бренд

11 вересня 2026 р. 17:25

11 вересня 2026 р. 17:25


Війна показала, що боротьба триває не лише за території. Вона триває за нашу пам’ять, ідентичність і право самим розповідати світові історію України. Росія багато років намагалася привласнювати українську культуру, перекручувати історичні факти і ставити під сумнів самобутність української держави.

«Через популярні формати Трипільська культура має стати загальноєвропейським надбанням і новим культурним брендом України.

Сьогодні можна сміливо заявити, що Трипілля може стати ключем до переосмислення ідентичності України і дасть можливість розказати світу, що Україна є гравцем світового масштабу, який може формувати глобальні тренди розвитку».

Це доводять організатори масштабної культурно-просвітницької платформи «Україна. Світ Трипілля» — Благодійний фонд «МХП-Громаді» та ГО «Наша Основа». Уперше тема Трипільської культури звучить комплексно й через авторські твори входить одночасно в літературу, публіцистику, театр і віртуальну реальність, — розповідають засновниці ГО «Наша Основа» Тетяна Куц, Вікторія Горенштейн та Ірина Ванникова, які власне й реалізують проєкти платформи.

Такого ж принципу дотримується Юрій Мельник — один з ініціаторів платформи «Україна. Світ Трипілля», заступник СЕО МХП зі сталого розвитку та голова Наглядової ради Благодійного фонду «МХП-Громаді».

«В МХП ми давно сприймаємо культуру як стратегічну інвестицію в майбутнє країни , — каже Юрій Федорович. — Разом із Благодійним фондом „МХП-Громаді“ ми системно підтримуємо музеї, книговидання, сучасний театр, документальне кіно, літературні фестивалі й інші культурні ініціативи, які допомагають українській культурі бути видимою в Україні та за її межами».

Стратегічне завдання створення платформи «Україна. Світ Трипілля» — це довести як українцям, так і світу, що Трипілля значно більше, ніж археологічна культура. Це нагадування про те, наскільки глибокими є корені України. Часто вважають, шо наша історія починається з Київської Русі чи козацької доби. Однак цивілізаційний розвиток на українських землях розпочався значно раніше.

Коли починаєш знайомитися з трипільською культурою, найбільше вражає її масштаб. Сім тисяч років тому на території сучасної України існували великі поселення зі складною організацією життя, розвинутими ремеслами, землеробством, власною символікою та унікальною культурою кераміки. Це одна з найвизначніших культур давньої Європи, про яку, на жаль, досі знає значно менше людей, ніж вона заслуговує.

У 2025 році Благодійний Фонд «МХП-Громаді» з партнерами з ГО «Наша Основа» видали спеціальний випуск журналу «Антиквар. Через Трипільську оптику» двома мовами (українська й англійська), у 2026 році побачило світ книга Олександра Зінченка «Два мільйони світанків. Трипільська таємниця».

Зараз на підході відкриття VR виставки «Україна. Світ Трипілля», де кожен з охочих може мандрувати трипільськими поселеннями і знайомитися з культурою трипільців. Окрім цього, уже написану п’єса, за якою готують постановку театральної вистави режисерки Тамари Трунової «Не розходьтесь. Трипілля».

«Україна. Світ Трипілля»: як давню історію перетворюють на сучасний культурний бренд

«Україна. Світ Трипілля»: як давню історію перетворюють на сучасний культурний бренд

Про ефективність проєктів, підтримуваних бізнесом, у порівнянні з державними програмами Юрій Мельник каже:

«Культура не працює за принципом конкуренції. Найкращі результати з’являються тоді, коли різні інституції об’єднують свої можливості. Такий підхід є принциповим і для МХП. Бізнес може швидше об’єднати навколо спільної ідеї різних партнерів, допомогти реалізувати амбітні проєкти, знайти ресурси. Ми не прагнемо підмінити собою державу чи культурні інституції. Натомість створюємо партнерства, у яких кожен посилює іншого. На моє переконання, така модель дає найбільш стійкий і довготривалий результат».

Амбасадором платформи став Віктор Ющенко, Президент України (2005−2010). Він уже багато років захоплюється вивченням Трипілля.

«Я часто думаю: а якби таке було в поляків, або в литовців, чехів, не кажучи вже про німців чи французів? По-перше, про це знав би весь світ, адже це гордість, яку кожна нація мала б берегти. Але в нас ця спадщина ніби розчиняється, мов молоко в пісок. Це суміш почуттів — і захват, і біль.

Ми живемо в лоні світової культури, але залишаємося байдужими до неї. А байдужість — це гріх. Бо зло найчастіше перемагає не силою, а через байдужість більшості. Ми живемо на землі культури, яка на дві з половиною тисячі років старша за Вавилон і Єгипет. Проте в нас досі нема жодного національного музею, присвяченого Трипільській цивілізації. Жодного! А Трипілля — це наш Вавилон».

Президент переконаний, що Трипілля може стати для України інструментом культурної дипломатії, який посилюватиме її інтереси у світі.

Саме тому такі ініціативи, як «Україна. Світ Трипілля», мають державницьке значення. Ми повинні зробити українську історію частиною сучасної культури — через книжку, через кіно і театр, анімацію, музейні та цифрові проєкти, через освіту. Треба, щоб дитина, яка сьогодні вперше чує слово «Трипілля», відчувала, що дізнається про велику історію землі, на якій живе, і є її спадкоємцем.

Михайло Відейко, доктор історичних наук, археолог, консультант проєктів платформи «Україна. Світ Трипілля».

«Сьогодні тема Трипільської цивілізації набуває особливого міжнародного виміру. У квітні 2026 року «Кукутень-Трипільська цивілізація» була внесена Україною до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як транскордонна номінація спільно з Республікою Молдова та Румунією.

Відейко переконаний: важливо не лише продовжувати наукові й археологічні дослідження, а й формувати її суспільну впізнаваність — в Україні та за її межами. Сучасні культурні продукти здатні виконати роботу, яку не можуть виконати самі лише наукові публікації чи музейні експозиції. Театр, кіно, анімація, література, цифрові та VR-формати переводять наукове знання у простір масової культури та роблять його частиною сучасного образу України».

Власне, презентація у травні 2026 року на Книжковому арсеналі пригодницької повісті «Два мільйони світанків. Трипільська таємниця» Олександра Зінченка довела, що про давню історію та археологію можна розповідати цікавою мовою пригод і подорожей.

Видана «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» , одним із найкращих вітчизняних видавництв, книга вражає ілюстраціями В’ячеслава Снісаренка. Сюжетна лінія сучасних героїв повісті переплітається з фактажем про давню Трипільську культуру, а також реальною долею дослідника-археолога і поета Олега Ольжича.

— цитата одного з героїв книги про Трипільську цивілізацію є філософською квінтесенцією багатовікового існування української нації.

Команда ГО «Наша Основа» спільно з партнерами БФ «МХП-Громаді» мають великі плани й доволі активно їх реалізовують. На сьогодні за підтримки Українського культурного фонду Наша Основа реалізує два великі проєкти, присвячені актуалізації Трипільської спадщини — театральна вистава і VR виставка.

Театральний проєкт «Не розходьтесь. Трипілля», який покажуть наприкінці жовтня у Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі, зараз на етапі репетицій. Вистава стала одним із переможців конкурсної програми «Культура під час війни» за підтримки Українського культурного фонду.

На запитання, чим цікавий цей проєкт для режисерського втілення та досвіду, Тамара Трунова відповідає:

«Мене приваблюють проєкти, які є неможливими з вигляду. Це той самий випадок, який дає змогу говорити одночасно про людину, суспільство, неочевидне спільне і час, але робити це не прямолінійно, а через театр як простір можливої зустрічі, шляхом ментального тертя.

Мене захоплює сама спроба повернути собі право на власну історію, але не втративши право на незнання, сумнів, цікавість і повагу до альтернативних поглядів. Спроба допустити, що суспільство може прагнути зрілості, беручи до уваги всі ускладнення та виклики. Після століть, а у випадку Трипілля — тисячоліть, привласнення нашого минулого іншими ми природно прагнемо повернути його собі».

Але наступний крок складніший: навчитися говорити про себе зріло. Не лише захоплюватися, не лише пишатися, не лише захищати, а й ставити незручні запитання. Не погоджуватися на спрощення навіть тоді, коли вони здаються привабливими. Саме тому мене так захоплює те, що я зараз роблю. Для мене «Не розходьтесь. Трипілля» —«фантазія про нашу спроможність витримувати складність і невизначеність і про складне щастя єдності у запиті на відповідальне дорослішання».

На початку жовтня відбудеться відкриття VR-виставки в рамах культурно-просвітницької платформи «Україна. Світ Трипілля»

Проєкт «VR виставка «Україна. Світ Трипілля» підготовлений за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культурна спадщина».

«Україна. Світ Трипілля»: як давню історію перетворюють на сучасний культурний бренд

«Сучасний формат дає змогу зробити культурну спадщину ближчою, зрозумілішою та цікавішою для найширшої аудиторії, відкриваючи нові можливості для популяризації Трипільської культури й осмислення українського історичного коріння» , — підкреслюють у ГО «Наша Основа».

У віртуальній виставці про Трипільську культуру будуть представлені предмети з колекцій Національного музею історії України та Музею історії міста Києва, розповідає керівник VR-проєкту Дмитро Матяш. Серед них — скульптури людей і тварин (антропоморфні та зооморфні), знаряддя праці хліборобської цивілізації, керамічний посуд та інші предмети побуту, а також зброя.

«Україна. Світ Трипілля»: як давню історію перетворюють на сучасний культурний бренд

За словами Дмитра Матяша, «Україна. Світ Трипілля» постає зусиллями понад 10 спеціалістів різних напрямів. До команди залучені музейний експерт із Трипільської культури, дизайнери графічно-текстових стендів, VR-розробники, 3D-дизайнери, розробник віртуальних турів, ШІ-інженер, технічний дизайнер та відеомонтажер.

Презентуватимуть VR-виставку «Україна. Світ Трипілля» в Музеї історії Києва у перших числах жовтня 2026 року.

«Відкриємо двері до світу, який існував на українських землях понад сім тисяч років тому», — констатує керівник проєкту.

«Україна. Світ Трипілля»: як давню історію перетворюють на сучасний культурний бренд

Далі планується представлення VR-виставки за межами музейних стін, розповідає Дмитро Матяш. Пояснює: «Одним із напрямів стане поширення виставки через посольства України за кордоном. Благодійний фонд „МХП-Громаді“ має меморандум про співпрацю з Міністерством закордонних справ України та вже налагоджену взаємодію з нашими амбасадами в інших країнах».

Планується, що VR-виставку «Україна. Світ Трипілля» матимуть змогу дивитися всі школярі: онлайн-доступ надаватимуть через спеціально створену минулого року однойменну платформу. Зараз там представлені 3D-моделі окремих артефактів.

«Для проведення уроку про Трипільську культуру школі достатньо мати ноутбук, доступ до інтернету та проєктор або екран. Це дасть можливість використовувати віртуальний музейний продукт у навчальному процесі та зробити тему Трипілля більш наочною, інтерактивною та цікавою для учнів», — розповідає Дмитро Матяш.

Також створять VR-екскурсію про Трипільську цивілізацію, яка складатиметься з двох основних частин. Перша — це віртуальний музейний простір, у якому кожен відвідувач зможе ознайомитися з історією через теоретичні знання. Для цього готують інтерактивні графічно-текстові стенди, відеоматеріали та продовжують створювати 3D-експонати.

Щоби відвідувачі не розгубилися у світі Трипільської культури, усе «розкладають по поличках». Уже виокремили ключові теми: побут, ремесла, землеробство, духовний світ, архітектура і соціальна організація трипільських поселень.

«Другою частиною віртуальної екскурсії стане занурення в реконструйоване трипільське поселення, створене на основі історичних й археологічних даних, — деталізує Дмитро Матяш. — Користувач зможе відвідати житла, господарські простори, майстерню гончара, сакральну зону й інші локації. У цій частині передбачені інтерактивні елементи й гейміфікація — упровадження ігрових елементів (балів, рейтингів, значків, викликів)».

Починаючи з 2 жовтня 2026 року, завітайте в Музей історії Києва , де ви не лише зможете переглядати простір Трипілля, а й взаємодіяти з ним. Ви зацікавитеся тим, чого ніколи ще не знали про Трипільську цивілізацію.

Не пошкодуєте!

«Україна. Світ Трипілля»: як давню історію перетворюють на сучасний культурний бренд

«Україна. Світ Трипілля»: як давню історію перетворюють на сучасний культурний бренд

«Україна. Світ Трипілля»: як давню історію перетворюють на сучасний культурний бренд

«Україна. Світ Трипілля»: як давню історію перетворюють на сучасний культурний бренд

Джерело: news.vn.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua