У м. Бар презентували та протестували аудіогід: тепер історію міста можна досліджувати самостійно

27 жовтня 2026 р. 20:19

27 жовтня 2026 р. 20:19

У м. Бар 26 жовтня презентували мультимедійний аудіогід, який дозволяє самостійно знайомитися з історією міста за допомогою смартфона. Перший маршрут охоплює 15 історичних локацій, розповіді про які озвучили актори місцевого театру. Під час презентації учасники майже три години мандрували містом, випробовували застосунок UGuider та дізнавалися маловідомі факти про знайомі будівлі й вулиці. До мандрівки долучилася й редакція BarNews.City.

Мультимедійний аудіогід створили в межах проєкту «Відродження традицій Барської кераміки V.4.0», який реалізує Барський міський художній аматорський театр за підтримки Українського культурного фонду у партнерстві з ГО «Народний музей Барської кераміки» та Харківською державною академією культури.

Для реалізації ідеї обрали мобільний застосунок UGuider («Юграйдер»). Бар став першою громадою Вінницької області та Правобережної України, яка долучилася до цієї платформи.

Робота над аудіогідом розпочалася ще в червні 2026 року. 10 червня в Народному музеї Барської кераміки відбулася фокус-група, під час якої учасники обговорили майбутній туристичний маршрут, вибір історичних локацій та можливості мобільного застосунку.

Перші результати роботи барчани змогли оцінити вже 23 липня, під час відкриття Народного музею Барської кераміки. Тоді відвідувачам запропонували випробувати аудіорозповіді про дві локації за допомогою QR-кодів. Їх озвучили Роман Григор'єв та Ірина Дєдова.

Хто створював аудіогід і як його презентували

Ще до офіційної презентації організатори запросили охочих протестувати новий туристичний маршрут. Учасники встановлювали застосунок, перевіряли роботу навігації, слухали історії та ділилися пропозиціями щодо вдосконалення.

26 жовтня тестувальники зібралися на спільну мандрівку. До них долучилися місцеві краєзнавці, учасники команди проєкту та актори, які озвучували історичні розповіді.

Тексти для аудіогіда підготувала викладачка Барського гуманітарно-педагогічного коледжу Тетяна Січко. Редагував їх історик, голова ГО «Народний музей Барської кераміки» Роман Григор'єв.

Загалом 15 локацій озвучили 14 акторів. Дві історії звучать голосом самого Романа Григор'єва. Запис і звукову обробку здійснили у студії Олександра Дєдова, який також озвучив одну з локацій. Тривалість кожної аудіорозповіді становить від 2,5 до 4 хвилин.

Під час мандрівки організатори час від часу пропонували учасникам вгадати, чий голос вони чують у навушниках. Для тих, хто добре знає акторів місцевого театру, це стало своєрідною грою.

Роман Григор'єв цього дня перевтілився в образ міського голови початку ХХ століття Володимира Шпаковича. В історичному костюмі він супроводжував групу, однак одразу пояснив, що головним екскурсоводом цього разу буде цифровий помічник.

На кожній зупинці учасники спочатку слухали аудіогід, а потім Роман доповнював почуте фактами, які не увійшли до записів, розповідав місцеві легенди та відповідав на запитання.

Як працює аудіогід UGuider

Презентація розпочалася біля вулиці Гончарної. Тут розробники застосунку - професор Харківської державної академії культури Анатолій Щербань та підприємець Олександр Куденець - пояснили, як користуватися аудіогідом.

Для Бару програму довелося додатково адаптувати, адже в історичному центрі чимало об'єктів розташовані близько один до одного. Це створювало певні труднощі для GPS-навігації.

Користуватися аудіогідом можна двома способами:

• Через QR-код. Його потрібно відсканувати безпосередньо біля історичної локації, після чого можна прослухати відповідну розповідь. Попередньо завантажений аудіоконтент доступний і без мобільного інтернету.
• За допомогою GPS-навігації. Застосунок визначає місцеперебування користувача, допомагає рухатися маршрутом та автоматично запускає історію під час наближення до потрібної локації.

Розробники рекомендують користуватися навушниками, щоб комфортно слухати історії під час прогулянки.

Аудіогід підходить як для пішохідних мандрівок, так і для автомобільних поїздок.

Під час тестування учасники запропонували кілька вдосконалень. Зокрема, можливість дослуховувати історію до кінця, навіть якщо людина вже перейшла до наступної локації, та змінювати швидкість відтворення аудіозаписів.

Надалі розробники планують розширювати кількість локацій та створювати окремі тематичні маршрути України, зокрема присвячені Тарасу Шевченку й Михайлу Коцюбинському.

Першою історичною зупинкою стала вулиця Гончарна. Після прослуховування аудіорозповіді Роман Григор'єв розповів про Барський гончарний цех, який у XVII–XIX століттях об'єднував місцевих майстрів, захищав їхні права, контролював якість виробів та допомагав знаходити ринки збуту:

— Серед керівників Барського гончарного цеху наразі ми знаємо лише одне прізвище - Якуба Волянського, який жив у середині XIX століття.

Із цим майстром пов'язана дерев'яна ціха 1845 року - цеховий знак, який нині зберігається у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. На ньому зображена барська банька, з якої проростає квітка. Фактично це своєрідний історичний логотип місцевих гончарів.

На кожній локації встановлять вже найближчим часом позначку аудіогіда.

Наступною зупинкою став Барський ліцей №4. Роман Григор'єв звернув увагу на праву частину будівлі, якщо стояти обличчям до центрального входу. Саме тут колись діяв домовий храм реального училища.

Над цією частиною будівлі височів купол, який можна побачити на старих фотографіях. За радянської влади його демонтували, а приміщення церкви переобладнали під актову залу.

Має будівля й інші маловідомі сторінки історії. Після звільнення міста від німецької окупації тут проводили курси снайперів і механіків-водіїв танків. А до 1950-х років діяла кулеметна рота.

Далі група рушила до греко-католицького монастиря отців Василіян. Колись тут діяв єзуїтський колегіум. Після скасування ордену єзуїтів у 1773 році постало питання, кому передати його будівлі. За словами Романа Григор'єва, суперечки тривали вісім років. Зрештою комплекс передали отцям Василіянам, які раніше мали монастир у селі Семенки.

Однак нові власники повинні були виконати важливу умову - продовжити освітню діяльність. Так у приміщенні колишнього єзуїтського колегіуму запрацювала духовна школа отців Василіян. У період її розквіту тут одночасно навчалися до 700 учнів.

Нині будівля знову виконує релігійне призначення - тут діє греко-католицький монастир.

Від монастиря учасники вирушили до території колишнього Барського замку, де нині розташований міський парк відпочинку. Дорогою вони могли поспілкуватися з розробниками аудіогіда, поставити запитання та обговорити історичні локації.

Біля замку Роман Григор'єв розповів про перебудову фортеці, до якої був причетний французький військовий інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан.

Краєзнавець також поділився історією про можливий вплив ідей Леонардо да Вінчі на планування міста. За цією концепцією, місто порівнювали з людським тілом, де фортеця виконувала роль голови, а від неї розходилися основні напрямки забудови.

Окрему увагу учасники приділили редану Барського замку - одній зі збережених частин його оборонних укріплень.

Це місце давно стало популярною локацією для фотографування. Щоправда, цьогоріч частину редану приховали бур'яни.

— Ми знаходимося на редані, тобто там, де століттями стояли оборонці нашого замку і пильнували, щоб ніякий ворог його не захопив, — розповів Роман Григор'єв.

Він пояснив, що насправді оборонна споруда значно більша, ніж здається. Частину укріплень приховують нашарування ґрунту та рослинність, але їхні контури можна побачити навіть на супутникових картах.

Тут краєзнавець нагадав історію захоплення Барської фортеці козацькими військами Максима Кривоноса. Козаки вдалися до хитрості: заповнили оборонні рови соломою, облили її смолою та підпалили. Густий дим огорнув укріплення. Скориставшись цим, частина козаків переправилася через річку Рів на плотах та атакувала фортецю з боку редану.

Водночас православна шляхта, яка перебувала всередині укріплень, допомогла нападникам, відкривши міські ворота. Так козацькі війська змогли увійти до фортеці з різних боків і захопити Барський замок.

Ще однією зупинкою став будинок, у якому в дитинстві проживав український письменник Михайло Коцюбинський. У м. Бар він провів чотири роки - з восьми до дванадцятирічного віку. Саме тут зробив перші літературні спроби.

З аудіогіда учасники дізналися про його першу п'єсу, написану за мотивами народної балади «Бондарівна», яку юний Михайло почув від кобзаря Кіпріана на ринковій площі міста. Одним із поштовхів до літературної творчості майбутнього письменника стало перше нерозділене кохання.

Дванадцятирічний Михайло закохався у шістнадцятирічну дівчину, яка навчалася разом із ним у початковому училищі. Однак вона не відповідала взаємністю юному залицяльнику. За переказом, Коцюбинський вирішив, що виросте, стане відомою людиною і тоді дівчина пошкодує, що не звертала на нього уваги.

Згодом він справді став одним із найвідоміших українських письменників.

Після того як родина Коцюбинських залишила місто, у будинку деякий час проживали викладачі Барської жіночої гімназії, яка діяла у приміщенні сучасного ліцею №2.

Далі маршрут пролягав повз костел Святої Анни та собор Успіння Пресвятої Богородиці. Біля храмів учасники прослухали відповідні історії в аудіогіді.

Наступною зупинкою став монастир сестер Бенедиктинок-місіонерок, історія якого охоплює понад чотири століття. Як розповідається в аудіогіді, будівництво головного монастирського корпусу розпочали у 1616 році. У різні періоди комплекс належав єзуїтам, греко-католицьким отцям Василіянам та православному духовенству.

За радянської влади монастир закрили, а його приміщення використовували як житло. У 1992 році комплекс повернули церкві. Відтоді тут проживають черниці римо-католицького згромадження сестер Бенедиктинок-місіонерок.

Роман Григор'єв доповнив аудіорозповідь цікавими фактами. Зокрема, він нагадав, що історія католицьких чернечих орденів на території міста сягає 1401 року. Саме тоді датується перша писемна згадка про поселення Рів, з якого згодом виріс Бар.

Ще одна важлива сторінка історії монастиря пов'язана з Барською конфедерацією 1768 року. За словами краєзнавця, саме тут розташовувалася штаб-квартира конфедератів, де ухвалювали ключові рішення.

Роман також звернув увагу на будівлі, які колись входили до монастирського комплексу. Після Другої світової війни частину приміщень передали містянам під квартири. Люди проживали навіть у будівлі брами, де раніше діяла надбрамна церква Святого Симеона. А двоповерховий будинок ліворуч від монастиря, який також належав до комплексу, залишається житловим і нині.

З цієї локації усникни групи перейшли до Площі Пам'яті, а далі - до пам'ятника Михайлу Грушевського.

Ще одна локація аудіогіда присвячена Михайлу Грушевському, науковий шлях якого тісно пов'язаний з історією Барського краю. Саме праця «Барське староство. Історичні нариси XV–XVIII ст.» стала його магістерською дисертацією та одним із перших масштабних досліджень історії міста.

Роман Григор'єв розповів, що вибір теми міг бути пов'язаний із родинними зв'язками історика. За його словами, хрещеною матір'ю Михайла Грушевського була Юлія Олександрівна Григорович-Барська, представниця роду, який походив із Барського краю. Краєзнавець припустив, що саме її розповіді про історію рідного міста могли вплинути на вибір теми дисертації.

На початку жовтня дослідники вирушили в експедицію, присвячену пошукам зразків Барської кераміки. У селі Сестринівка, пов'язаному з родиною Михайла Грушевського, вони виявили три барські керамічні баньки. За словами краєзнавця, наразі це найпівнічніша відома точка, де вдалося знайти зразки Барської кераміки.

Працівники місцевого музею припускають, що ці вироби могли привезти сам Михайло Грушевський або його родичі після однієї з поїздок до Бара.

Далі учасники вирушили до майдану Святого Миколая, де розташований історичний музей. Дорогою Роман Григор'єв звернув увагу на історичну забудову цієї частини міста.

Колись тут були єврейські квартали, у яких зосереджувалося життя місцевої єврейської громади. Зокрема, на місці, де нині працює бібліотека, раніше діяла єврейська цирульня.

Навпроти зберігся будинок 1913 року - приклад міської архітектури початку ХХ століття. За словами краєзнавця, саме так переважно виглядав Бар у той період - із одно- та двоповерховими будівлями.

До появи будівель районного комітету партії та нинішньої Барської міської ради під час святкових демонстрацій місцеві партійні керівники стояли на балконі цього будинку та спостерігали за колонами учасників парадів.

Три години історій та завершення мандрівки в музеї Барської кераміки

Спільна мандрівка історичними локаціями міста тривала близько трьох годин. На кожній зупинці учасники спочатку слухали аудіогід, а потім Роман Григор'єв доповнював почуте маловідомими фактами та місцевими легендами.

Завершилася прогулянка в Народному музеї Барської кераміки. Тут на учасників чекав невеликий сюрприз від організаторів. Після тривалої мандрівки всіх запросили пригоститися пиріжками, які приготували місцеві майстрині. На столах були пиріжки з різними начинками. Також можна було випити кави або чаю.

За частуванням учасники продовжили спілкуватися, обговорювали почуті історії та ділилися враженнями від роботи нового застосунку.

На згадку про презентацію всі присутні отримали записники із зображеннями Барської кераміки. А тим, хто зареєструвався для тестування аудіогіда, розробникам та акторам, чиї голоси звучать в аудіорозповідях, подарували також набори листівок із зображеннями зразків Барської кераміки.

Скористатися застосунком може кожен охочий

Під час презентації учасники також обговорювали зміст аудіорозповідей. Адже історія кожної з локацій значно багатша, ніж можна вмістити в кількахвилинний запис. Проте завдання аудіогіда - не розповісти абсолютно все про місто, а зацікавити його історією та допомогти побачити знайомі місця по-новому.

Після прослуховування коротких історій охочі можуть самостійно шукати додаткову інформацію у відкритих джерелах або замовити повноцінну екскурсію в історика та краєзнавця Романа Григор'єва.

Розробники аудіогіда сподіваються, що новою можливістю користуватимуться не лише гості міста, а й самі барчани. Адже застосунок безкоштовний і доступний кожному, хто має смартфон. Він може стати у пригоді й під час організованих шкільних екскурсій або краєзнавчих занять, допомагаючи дітям цікавіше знайомитися з історією рідного міста.

Тож тепер, щоб дізнатися більше про історію Бара, не обов'язково чекати організованої екскурсії. Достатньо встановити застосунок UGuider, обрати маршрут і вирушити на прогулянку.

Вінницькі