«Чекали на справедливість, а не на чергове перенесення»: у Вінниці мали розглянути справу про смертельну ДТП

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

03 листопада 2026 р. 16:21

03 листопада 2026 р. 16:21

У Вінницькому районному суді 3 листопада мало відбутися чергове засідання у справі смертельної ДТП, в якій загинув 52-річний Михайло Руцький із села Пултівці. Однак розгляд справи знову відклали.

Про ситуацію з перенесенням судового засідання та про те, що думають про це рідні та близькі загиблого чоловіка й захисниця зі сторони постраждалої сторони кореспондентка видання «Новини Вінниці» спілкувалася з людьми біля Вінницького районного суду.

Постійні перенесення…

Причиною перенесення засідання стала повітряна тривога, а також заява від адвоката з Одеси, про яку, за словами представниці потерпілої, заздалегідь не було відомо учасникам процесу.

«Чекали на справедливість, а не на чергове перенесення»: у Вінниці мали розглянути справу про смертельну ДТП

«Щойно повідомили, що справа переноситься у зв’язку з тим, що тривога, а по-друге, тільки-но сказали, що є заява від якогось адвоката з Одеси. Ні я про це не знала, ні суд про це не знав, ні прокурор про це не знав. От тільки прийшла ця заява, і зараз секретар подивилася, що прийшла ця заява електронною поштою, і у зв’язку з цим відкладається справа», — розповіла Наталія Костик, яка представляє інтереси потерпілої у справі.

Понад рік очікування на розгляд справи

ДТП сталася 2 квітня 2025 року на об’їзній дорозі Вінниці. Автомобіль Honda, пасажиром якого був Михайло Руцький, зіткнувся з Tesla. 52-річний чоловік загинув на місці аварії, водії обох автомобілів отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані.

За словами Вікторії Руцької, судові засідання у справі тривають уже понад рік. Жінка говорить, що за цей час не почула особистих вибачень від обвинуваченого.

«Сьогодні у Вінницькому районному суді має розглядатися справа з приводу загибелі мого чоловіка Руцького Михайла Ігоровича у ДТП. ДТП сталося другого квітня 2025 року. На сьогоднішній день судові засідання вже тривають більше року. З боку обвинуваченого у загибелі мого чоловіка, скажімо так, жодних вибачень не лунало. Обвинуваченому на момент аварії було 24 роки. Зі мною спілкувалася його мама, не обвинувачений, або спілкувалася його сестра. На запитання, чому зі мною не спілкується обвинувачений, наскільки я розумію, він перебував у лікарні з травмою ноги. Телефонна розмова була у нас з обвинуваченим всього-на-всього один раз, і взагалі це була телефонна розмова, де він сказав, що не хотів, щоб так сталося, і він не думав, що так станеться. Знаючи, що я залишилася сама з дитиною з важкою формою інвалідності, де дитина повністю від мене залежить, навіть звичайних людських вибачень ним не було сказано» , — розповіла Вікторія Руцька.

Жінка також зазначає, що під час судового процесу засідання неодноразово переносили. Спочатку підготовче засідання відклали через неявку одного з адвокатів. Згодом сторона захисту подала клопотання про проведення додаткових експертиз.

«Коли вже закінчилося досудове розслідування, мало бути підготовче засідання. Підготовче засідання було перенесене у зв’язку з тим, що один з адвокатів не з?явився на засідання, — справу перенесли. Далі, коли вже було підготовче засідання, адвокатом обвинуваченого було подано клопотання про те, що потрібно буде провести ще якісь додаткові експертизи, хоча слідством усі експертизи були проведені. І складається просто таке враження, що сторона захисту відтягує процес, коли вже має бути винесений вирок суду», — говорить Вікторія.

Дві родини, які втратили звичне життя

Наслідки аварії торкнулися не лише родини загиблого Михайла. Водій автомобіля Honda, колега чоловіка, також отримав травми середньої тяжкості. На нього чекали тривале лікування, реабілітація та оперативні втручання. Згодом у його родині сталася ще одна трагедія — дружина чоловіка померла після загострення хронічної хвороби. Він залишився сам виховувати доньку-підлітка.

«Є постраждалий водій тієї автівки, в якій їхав мій чоловік, — колега мого чоловіка. Він отримав травми середньої тяжкості, також дуже довго лікувався, проводилися реабілітації, проводились оперативні втручання. Його дружина, на жаль, після важкої депресії не змогла впоратися з таким психологічним тиском. Вона через рік внаслідок загострення хронічної хвороби померла. Чоловік залишився теж сам із дитиною-підлітком, там дівчинка. Просто у двох сімей діти залишилися напівсиротами», — розповіла Вікторія.

«Він не розмовляє, але все розуміє»

Окремим випробуванням для Вікторії стало самостійне виховання сина. Разом із чоловіком вони довго чекали на народження дитини, однак після пологової травми хлопчику встановили інвалідність. Сьогодні Сашкові 16 років. Він має важку форму дитячого церебрального паралічу.

«Ми з чоловіком чекали дуже довго на народження нашого сина, і, на жаль, після перенесеної пологової травми у нього встановили інвалідність. Він має важку форму дитячого церебрального паралічу. Він не розмовляє, але все розуміє», — поділилася жінка.

Вікторія розповідає, що виховання дитини з важкими фізичними обмеженнями вимагає від батьків значно більшої залученості. Мама стає для сина не лише найближчою людиною, а й тією, хто допомагає йому в повсякденному житті.

«Коли ти виховуєш дитину з інвалідністю, яка обмежена у своїх фізичних можливостях, ти для дитини стаєш не просто мамою — ти маєш бути і другом, і реабілітологом. Ти маєш бути його ногами. Сина звуть Сашко, сьогодні йому 16 років».

Прийшли, щоб бути поруч

Підтримати Вікторію під час судового засідання прийшли й інші матері, які виховують дітей з інвалідністю. Вони знають, скільки сил потребує щоденна турбота про таких дітей, тому вирішили не залишатися осторонь. Серед них — Інна Танасієнко. Вона говорить, що прийшла, оскільки розуміє, наскільки важко Вікторії самостійно виховувати дитину після втрати чоловіка.

«Прийшла її підтримати, тому що розумію, як їй важко. По-перше, важко, бо з дитиною, важко, бо без чоловіка, і це така несправедливість, і хочеться все-таки підтримати, хочеться, щоб була якась справедливість, і для неї дуже важлива підтримка, тому ми сьогодні тут», — розповіла Інна. Особисто Михайла Руцького вона не знала, однак чула про нього від Вікторії та його сестри. «Я його знала більше з Вікиних слів і зі слів його сестри, також сестру його знала. Так, уявляла його дуже прекрасною, чудовою людиною. Чула про нього багато хорошого. Особисто так не знала його», — додала жінка.

Попри чергове відкладення судового розгляду, Вікторія продовжує чекати на рішення у справі загибелі чоловіка. А підтримка інших матерів стала для неї нагадуванням, що навіть у найскладніших обставинах поруч можуть бути люди, готові розділити біль і просто не залишити наодинці.

Дана Листопад

«Чекали на справедливість, а не на чергове перенесення»: у Вінниці мали розглянути справу про смертельну ДТП