Від залізничних маршрутів до охорони кордону: історія прикордонника Андрія з Могилів-Подільського загону

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Від залізничних маршрутів до охорони кордону: історія прикордонника Андрія з Могилів-Подільського загону

04 листопада 2026 р. 15:03

04 листопада 2026 р. 15:03

Сьогодні Андрій замість залізничних маршрутів, служить на державному кордоні, а замість форменого одягу провідника носить військовий однострій. 52-річний прикордонник добре знає, що означає бути відповідальним за безпеку інших.

Про службу військовослужбовця повідомили у Могилів-Подільському прикордонному загоні.

«Робота провідника – це значно більше, ніж перевірка квитків і ранкова кава для пасажирів. Це нічні зміни, постійна увага до людей, відповідальність і готовність діяти в непередбачуваних ситуаціях» , – розповідає чоловік.

З початком повномасштабного російського вторгнення звичний ритм його життя змінився. Роль залізниці у забезпеченні обороноздатності держави стала ще вагомішою, а її працівники – невіддільною частиною складного логістичного механізму.

Не залишився осторонь і Андрій, долучившись до перевезень військовослужбовців та військової техніки. Цей період став для чоловіка не лише часом нових професійних викликів, а й переосмислення власної ролі в умовах війни.

У 2025 році він підписав контракт з Державною прикордонною службою України. Нині Андрій несе службу на Вінниччині, в автомобільному пункті пропуску «Могилів-Подільський». Саме він один із перших зустрічає подорожуючих. Каже, що, попри відмінності між двома професіями, у них є дещо спільне – постійне спілкування з людьми, яке завжди приносило йому найбільше задоволення.

«Колись я першим зустрічав пасажирів, які заходили до вагона, а сьогодні – подорожуючих на кордоні. Мені завжди подобалося працювати з людьми, і я радий, що це залишилося незмінним. Адже іноді достатньо щирої усмішки чи кількох добрих слів, щоб підняти людині настрій і зробити її дорогу трішки приємнішою», – розповідає прикордонник.

Хоч професійний шлях Андрія згодом змінився, роки роботи на залізниці залишили йому чимало теплих спогадів і добрих друзів, з якими він і досі підтримує зв’язок.

«У День залізничника прикордонник передає найщиріші вітання всім причетним. Насамперед бажає миру та безпеки, адже в умовах війни кожен вихід у рейс пов’язаний із додатковими ризиками, а праця залізничників потребує не лише професіоналізму, а й мужності. Нехай усі маршрути будуть безпечними, а кожна поїздка завершується щасливим поверненням додому!», – зазначили в загоні.

Від залізничних маршрутів до охорони кордону: історія прикордонника Андрія з Могилів-Подільського загону