вологість:
тиск:
вітер:
Троянда. Історія на вечір
15 вересня 2024 р. 22:06
15 вересня 2024 р. 22:06
«Ми мали б їй дати щось для серця, а не лише для рук».
Німецький поет Рільке якийсь час жив у Парижі. Щодня дорогою до університету він разом зі своєю приятелькою француженкою переходив дуже людну вулицю
На розі цієї вулиці сиділа вже старша жінка і просила милостиню у перехожих – завжди на тому самому місці, нерухомо, як статуя, з простягнутою рукою й опущеними до землі очима.
Рільке ніколи не давав їй милостині, а його приятелька часто знаходила для неї якийсь гріш.
Якось француженка спитала поета:
– Чому ти ніколи нічого не даєш цій бідолашній?
– Ми мали б їй дати щось для серця, а не лише для рук, – відповів той.
Раптом жебрачка підняла очі, подивилася на поета і, жестом затримавши його, з зусиллям підвелася, схопила його за руку й поцілувала її...
Наступного дня Рільке прийшов з гарною трояндою, що лиш почала розпускатися, і дав її убогій жінці.
Раптом жебрачка підняла очі, подивилася на поета і, жестом затримавши його, з зусиллям підвелася, схопила його за руку й поцілувала її... І пішла, притискаючи троянду до грудей.
Цілий тиждень ніхто її не бачив. А потім жінка знову сиділа на тому самому місці – мовчазна, нерухома, як і раніше.
– Чим вона жила всі ці дні? – спитала молода француженка.
– Трояндою, – відповів поет.
*
«На світі є тільки одна єдина проблема – як знову дати людству якусь духовну поживу, викликати неспокій духа. Треба, щоб людство було зрошене з висоти. Слухайте: неможливо далі жити, думаючи про холодильники, політику, баланси і кросворди. Так неможливо йти далі», – писав Антуан де Сент-Екзюпері.
«Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого» (Мт. 13, 34).
Наша довідка:
Райнер Марія Рільке (1875 – 1926) – австрійський поет-символіст. Його поезія вирізняється ліризмом і символічністю, глибиною філософського сприйняття внутрішнього життя і довколишньої дійсності.
Побувавши в Україні у 1899 і 1900 роках, він написав «Книгу життя чернечого», збірки «Книга годин», «Книга прощ», а також книжку коротких оповідань «Про Господа Бога та інше» (передусім два оповідання з української тематики – «Як старий Тимофій умирав співаючи» та «Пісня про правду»). Переклав «Слово о полку Ігоревім».
Перебуваючи на засланні, Василь Стус із захопленням пише у листі до дружини: «...перекладав (нарешті!) «Орфея, Еврідіку й Гермеса» Рільке. Так я люблю цю міні-поемку, так шаную окремі рядки з тексту (знаєш сама – все, що стосується Еврідікі), що побоювався пізнавати текст, перекладаючи, аби не загубити, боронь Боже, дорогого враження. Це схоже до першого, скажу так, інтиму: – і шкода, і кортить. Слава Богу, впорався, задоволений, хоч і не знаю чим: Рільке, текстом оригіналу чи перекладом...».
Бруно ФЕРРЕРО, оповідання з книги «Троянда також важлива» (Львів, видавництво «Свічадо»).
Джерело: www.volyn.com.ua
Новини рубріки
У Луцькому районі молодик познущався з могил на кладовищі
19 вересня 2024 р. 03:05
На Волині сплатили понад 444 мільйони гривень податку за землю
19 вересня 2024 р. 02:38
На курщині загинув Воїн з Волині
19 вересня 2024 р. 01:44