«Ніхто нічого не шкодує, бо в кожного є хтось на війні»: мешканці села на Волині третій рік поспіль підтримують ЗСУ

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

18 жовтня 2024 р. 18:28

18 жовтня 2024 р. 18:28

Мешканці села Озеряни Боратинської громади на Волині збирають продукти для захисників у місцевому клубі. Навіть діти на різдвяні свята колядують, щоб виручені кошти передати на потреби військових.

З дорослими та маленькими волонтерами з Озерян зустрілися журналісти, пишуть Волинські новини.

Не став на заваді їм навіть дощ. Понад п'ять тисяч гривень минулого Різдва для військових наколядували Наталія та її троє діток.

«Ми міркували, чим можна допомогти армії. Вирішили піти колядувати, щоб назбирати грошей для ЗСУ. Одного року було близько п’яти тисяч, іншого – близько шести. Надворі були й дощ, і болото, і сніг, але діти колядували», – розповіла мешканка села Озеряни Наталія Мартинець.

Від початку повномасштабної війни жителі Озерян підтримують ЗСУ. Збирають продукти і закрутки, які передають захисникам у госпіталь.

«За два дні все зібрали. Приносять люди те, що мають удома. Ніхто нічого не шкодує, бо в кожного є хтось із родичів чи знайомих на війні. Від початку вторгнення в нас усі допомагають. Хтось продуктами, хтось роботою. Хто не на фронті, той для фронту», – зазначила волонтерка, мешканка села Озеряни Катерина Луцюк.

Волонтерок не зупиняють ані погані дороги, ані відсутність транспорту.

«Був випадок, коли не було транспорту, а допомогу в селі зібрали. Наші жителі не розгубилися і попросили допомогти водія рейсового автобуса. Усе запакували в автобус і доправили до волонтерського центру. Керманич навіть коштів не брав», – пригадала мешканка села Ірина .

Селяни кажуть: допомагатимуть військовим аж до перемоги. А після – сприятимуть, аби захисники адаптувалися до цивільного життя.