«Ми не шукали кращого життя, ми шукали безпеки»: розмови з українцями, які виїхали з Волині за кордон після 2022 року

25 листопада 2024 р. 10:29

25 листопада 2024 р. 10:29

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року мільйони українців були змушені залишити свої домівки, шукаючи безпеки. Серед них – жителі Волині, які вирушили за кордон. Журналісти ВСН поговорили з кількома із них, щоб зрозуміти, як змінилося їхнє життя, чим вони займалися вдома і як облаштувалися на чужині.

Ангеліна, 19 років, Манчестер

До переїзду: Навчалася у Княгининівському ліцеї

Зараз : Працює поваром та офіціантом

-Ангеліно, що стало головною причиною вашого переїзду?

- Взагалі це вийшло дуже спонтанно, влітку 2022 року. Мій дядько, який жив у Манчестері, запропонував переїхати до нього задля моєї безпеки. І я не довго думаючи переїхала, так як там бачила кращі перспективи для життя.

- Як ви адаптувалися? Чим займаєтесь?

- Спочатку було дуже важко. У ліцеї я вивчала англійську мову і знала її на хорошому рівні, але під час спілкування з носіями багато моїх знань були майже безсенсовими, так як зрозуміти їхній акцент дуже складно. Зараз вже набагато легше, я знайшла добре оплачувану роботу офіціантом і поваром, чудових друзів англійців та орендувала власну квартиру.

- А які плюси і мінуси ви бачите у своєму новому житті?

- Плюси – безпека, стабільність, краще майбутнє, можливість вивчати англійську мову з носіями та в майбутньому отримати диплом хорошого рівня, який багато куди відкриє двері. Мінуси – постійна ностальгія, особливо за родиною, друзями та улюбленими містами і місцями України.

Андрій, 24 роки, Варшава

До переїзду: Інженер-будівельник у Ковелі

Зараз : Працівник логістичної компанії

- Андрію, що змусило вас виїхати?

- У перші місяці війни наша родина прихистила багато знайомих із Харкова, Маріуполя. Я допомагав волонтерам, але згодом економічна ситуація в Україні почала тиснути. Ковель — невелике місто, і роботи ставало все менше. Я поїхав до Польщі, щоб підтримати родину фінансово.

- Чи вдалося знайти щось за фахом?

- Ні. Польська будівельна галузь має свої особливості, і без знання мови було складно. Я пішов у логістику – зараз працюю на складі. Заробітки нормальні, але це не те, чим би я хотів займатися.

- Що вважаєте найбільшим викликом?

- Постійне відчуття, що я «на валізах». У Польщі багато українців, і поляки ставляться до нас загалом добре, але немає такого, як вдома. Ну і робота за спеціальністю – цього мені бракує. Але плюси теж є: безпека і можливість допомагати родині в Україні.

Анна, 19 років, Німеччина

До переїзду: учениця Княгининівського лінгвістичного ліцею

Зараз : помічниця лікаря уролога та студентка медичного факультету

- Анно, чому ви вирішили переїхати?

- На початку повномасштабного вторгнення я неодноразово чула вибухи та звуки ракет і коли над моєю хатою ППО збило 2 із них, стало дуже страшно, тому ми всією сімʼєю вирішили виїхати до Німеччини. До того ж, я дуже мріяла колись там жити та добре знала їхню мову.

- Чим ви займалися в Німеччині, як тільки переїхали, та що робите зараз?

- Я одразу пішла в німецький ліцей та вивчала там мову, одночасно закінчуючи 11-ий клас у ліцеї в Україні. Потім вирішила піти навчатися та проходити практику у ветеринарній клініці, але це було складно морально. Зараз я навчаюся на лікаря і паралельно працюю асистентом уролога. Також здаю на посвідчення водія.

- Які є переваги й недоліки життя в Німеччині?

- Найбільша перевага – це стабільність, почуття безпеки та високі заробітні плати. Мені тут комфортно, у мене є чудові друзі та сімʼя поряд. Кожного дня у моєму житті відбувається щось нове та цікаве. Я вже відпустила своє життя в Україні, але все одно час від часу сумую за ним. З мінусів можу сказати — це довге очікування запису до будь-якого лікаря, навіть, якщо це терміново та загрожує твоєму життю.

Отже, після 2022 року українці, зокрема жителі Волині, опинилися в різних країнах і професіях. Хтось зміг зберегти свою справу, інші змушені опановувати нові навички. В усіх історіях звучить одна спільна думка: безпека за кордоном – це головний плюс, але жодна країна не замінить рідного дому.

І хоча кожен із них стикається з труднощами, вони продовжують будувати своє життя, зберігаючи надію на повернення в мирну Україну.

Авторка: Юлія Лавренюк

• Від теплиць до супермаркетів: підприємство з Волині постачає овочі в найпотужніші супермаркети країни
• Мати-героїня заробляла на утримання дітей за допомогою авто: чому у неї забрали права
• На Волині судили студента, який хотів виїхати за кордон через обстріли Запоріжжя

Волинські