Співачка, чий голос підкорив найбільші театри світу

12 грудня 2024 р. 11:38

12 грудня 2024 р. 11:38

Під час Другої світової війни 25-річна українська оперна співачка Іра Маланюк під приводом запису в студії у Відні виїжджає зі Львова, не знаючи, що повернеться додому вже після здобуття Україною незалежності.  Понад усе вона хотіла присвятити життя музиці та стати відомою солісткою.

В архіві Університету музики та театрального мистецтва в Граці де вона викладала близько 20 років після завершення сценічної кар’єри, зберігається майже уся спадщина української оперної співачки Іри Маланюк: її листи, особисті речі, нотатки, фрагменти, нагороди, найпочесніша з яких – титул Kammersängerin від міністерства культури Баварії та уряду Австрії; та, звісно, багатий фотоархів.

Авторка телепроєкту про відомих українців в Європі та Telegram-каналу Back to the Roots Анна Лодигіна, яка  зробила запит із проханням переглянути спадок Маланюк, була вражена швидкою відповіддю, з приміткою, що там раді, що українцям цікаво більше дізнатись про їхню зірку оперної сцени.

Іра Маланюк була племінницею  іншої відомої української оперної співачки Соломії Крушельницької, з якою вона, правда, ніколи не бачилась, оскільки до Другої світової жила в Італії та гастролювала світом. Іра вчилась у консерваторії при Польському музичному товаристві імені Монюшка у Станіславі (нині Івано-Франківськ), згодом двічі на тиждень їздила на уроки вокалу до знаменитого баса Адама Дідура. І врешті у двадцять років дебютувала на сцені Львівської опери. Успіх був настільки великим, що Ірі та ще трьом співакам запропонували контракт із Варшавською оперою.

Разом зі старшою сестрою Ельзою Іра виїхала до Варшави. Перший виступ був запланований на 1 вересня 1939 року — звісно ж, він не відбувся. Розпочалась Друга світова війна. Іра із сестрою пішки тікають з Варшави назад до Станіслава. Згодом вона стає солісткою у Львівській опері. Переживши окупацію Львова нацистами, як і інші співаки, Іра була змушена виступати в спектаклях для німців та окремо для місцевих. Цікаво, що саме в цей період її репертуар збагатився творами українських композиторів – вона виконувала обробки народних пісень, твори Лисенка, Степового і Січинського.

Ситуація у Львові була бентежною. Дивом домігшись дозволу на виїзд до Відня, Іра вирушає на студію до відомої співачки Анни Бар-Мільденбург. Юна дівчина і подумати не могла, що наступного разу побачить свій дім вже по завершенні своєї карколомної кар’єри, коли Україна буде незалежною!

Критики називали голос Маланюк «чарівливим» і відзначали, що він підкорив найбільші театри світу. Її сценічними партнерами були найвидатніші співаки ХХ століття, такі як Елізабет Шварцкопф і Маріо Дель Монако. Вона працювала з найкращими диригентами, зокрема з Гербертом фон Караяном, найвпливовішим капельмейстером світу за версією The New York Times. Втім, на Батьківщині про неї відомо катастрофічно мало.

Вчительсько-учнівські стосунки Германн Беке  з Іриною переросли у дружбу, яку вони зберегли до останніх днів співачки.  В Іри з сестрою завжди був панічний страх перед росіянами, саме тому вона не хотіла жити у Відні, який після Другої світової опинився під окупацією радянських військ. Тож, отримавши запрошення від мера Граца зайняти позицію солістки в місцевому театрі, вона з радістю погодилась. Тим їй пропонували достойний на той час гонорар та оренду двокімнатної квартири.

Дебютувати на сцені Граца Іра мала в опері «Трубадур» Верді у ролі Азучени. Диригент запитав її, чи виконувала колись цю партію. «Так, тільки потрібно кілька репетицій з оркестром», – відповіла співачка. І за кілька днів із гучними оваціями виступила перед публікою, отримавши компліментарні відгуки від критиків у пресі. Вже перебуваючи в зеніті слави, через багато років вона призналась диригентові, що насправді ніколи не виконувала партію Азучени.

Опера Граца стала трампліном для кар’єри Маланюк. Через 2 роки вона отримала запрошення від Цюрихської опери. Потім виступала в кращих театрах світу, включаючи Ла Скала і Мюнхенську оперу. Її графік був щільним. Вона жила в потягах, тому що могла дати кілька виступів на тиждень у різних містах і країнах. Іра мала не лише прекрасний голос, але й чудовий артистичний талант і великий репертуар від Моцарта і Штрауса до сучасних творів – дуже різних за складністю та стилем. Не кожна співачка могла з цим впоратись.

Чи шкодувала Іра, що не має власної сім`ї та дітей? Германн Бекке ствердно киває головою. «Так, вона часто говорила, що кар`єра і спів – це найважливіше в її житті. Але їй не вистачало родини». Маланюк двічі була одружена, але обидва шлюби не склались. Реалізувати материнські почуття Іра частково змогла, коли від раку померла її сестра, і вона стала опікункою її прийомної доньки Андреа. Втім, своє життя вона присвятила сцені, а після останніх двадцяти років роботи на сцені Віденської опери – студентству Університету музики та театрального мистецтва в Граці, де викладала.

Символічно, що останній публічний виступ Іри Маланюк відбувся у Відні 1976 року – його програма складалася переважно з обробок українських пісень. Зокрема, «Реве та стогне Дніпр широкий» на вірші Тараса Шевченка.

Протягом кар’єрного шляху Іра зробила більше, ніж будь-яка інша співачка. Сучасні виконавці дотепер дивуються, як можна було заспівати 270 вистав у Folks Opera і 212 у Відні всього за п’ять років. Але вона зробила кар’єру не тільки в оперному співі, але й у камерному, що значно відрізняється.

Щоб досягти успіху в кар`єрі солістки, необхідно зберігати дуже тонкий баланс між великими амбіціями та самокритичністю. Іра Маланюк мала до цього природний хист. Вона була безстрашна і неймовірно працьовита. Ці якості зробили з дуже старанної учениці співачку зі світовим ім`ям.

Волинські