«Під час розмов повторював родичам: я не прощаюсь, але це війна»: батько трьох дітей з Волині загинув у бою на Донеччині

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

26 грудня 2024 р. 08:52

26 грудня 2024 р. 08:52

Микола Гінайло народився 7 лютого 1978 року в селищі Шацьк. Закінчив місцеву загальноосвітню школу І-ІІ ст. Далі навчався в Любомльському ПТУ, опанувавши спеціальності столяра, тесляра. Два роки служив в армії.

У 2000-у Микола одружився з дівчиною Марією, сім’я проживала в селі Мельники. В подружжя народилося троє дітей: Михайло, Олена, Іван. Працювати Миколі Гінайлу довелося у санаторії «Лісова пісня», на будівництві. Наш земляк самотужки освоїв професію муляра. Мурував груби, плити, каміни, барбекю по всій Україні і навіть за кордоном. Історію молодого Героя розповіли на сайті Шацької громади .

З 2013 року працював у Шацькому національному природному парку, починав простим робітником, згодом став майстром лісу. В 2021 році закінчив заочно Шацький лісовий коледж ім. В.В. Сулька.

Микола був чесним, справедливим, щирим, людяним. Мав багато друзів. В нього було щире серце і золоті руки. Він любив ліс, природу, улюбленою справою було бджолярство.

Війна перекреслила всі плани Миколи. 3 серпня 2023 року він був мобілізований і боронив Україну від ворога в складі військової частини 7405, мав звання сержанта.

В короткі хвилини відпочинку постійно телефонував з фронту рідним, багато розповідав про війну. Казав: ті, хто там загине, мусять потрапити до раю, бо в пеклі вони вже побували. Під час розмов постійно повторював родичам: я не прощаюсь, але це війна…

Навіть на фронті його золоті руки не знали спокою! Попри небезпеку, Микола хотів там розводити бджіл і збирати мед, просив дружину, щоб надіслала йому рамки з вощиною. На жаль, ця ідея так і залишилася нереалізованою…

Загинув Микола Гінайло 28 квітня 2024 року на Донеччині під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України.

3 травня громада на колінах зустріла Героя, який повернувся додому «на щиті». Чин відспівування провели священники Шацького благочиння в Свято-Аннівському храмі села Мельники. З мужнім воїном попрощалися і провели в останню путь близькі, друзі, односельці, побратими, керівництво Шацької селищної ради.

Поховали Миколу Гінайла з військовими почестями на кладовищі села Мельники.