Знущання з Героя: у волинському селі Смолярі труну із загиблим воїном не дали занести у храм

28 грудня 2024 р. 12:41

28 грудня 2024 р. 12:41

«Василь віддав своє життя за Україну і не заслужив, щоб його занесли на церковне подвір’я?».

Що робить місцева влада? Вона ще є? Якщо є, то невже прислужує московським попам, які чекають приходу путіна і кіріла? Чи вона вже не є українська? Такі питання виникають після кричущого матеріалу журналістів «Суспільного». Втім, відповіді на них ми навряд чи отримаємо, бо наша влада вже включилася у виборчий процес і готова загравати з будь-ким, навіть із «чортами із мп», аби тільки отримати голоси підтримки

«Ми не хочемо, щоб та церква, яка благословляє цю війну, хоронила нашого сина…»

У селі Смолярі Ковельського району загиблого військовослужбовця Василя Солодуху не змогли відспівати у храмі. Чин похорону здійснили на дорозі під брамою біля української православної церкви московського патріархату.

Про це «Суспільному» розповів брат загиблого, військовослужбовець Олександр Солодуха.

«На брамі храму був замок, а тіло не дали занести на подвір’я. Ми біля воріт поставили дві лавочки і прямо під брамою відспівували мого брата, – говорить Олександр. – Він віддав своє життя за Україну і не заслужив, щоб його занесли на церковне подвір’я?».

Василь Солодуха загинув 10 грудня 2024 року на Харківщині. Зі слів матері полеглого бійця Галини Солодухи, обидва її сини пішли у військо 2022-го року. Василь служив у прикордонних військах, загинув наступного дня після свого 45-річчя.
На чин похорону, розповідають батьки, запросили священників Православної церкви України (ПЦУ).

«Ми не хочемо, щоб та церква, яка благословляє цю війну, і хоронила нашого сина. То немає логіки», – кажуть батьки Василя – Микола та Галина Солодухи.

Хата, в якій виріс Василь, – за 300 метрів від храму. У Смолярах – одна церква, і вона – під юрисдикцією упц. Зі слів Олександра Солодухи, у храмі майже 20 років служить отець Леонід. Він 12 грудня пообіцяв батькам, що дозволить священникам ПЦУ чин похорону в храмі.

З вас насміхається «московський піп», каже: стійте всі тут, і воїна нехай отут у болото перед воротами покладемо. Мало того, що він того болота надивився в окопах.

«Він (священник упц) не виконав свою обіцянку перед матір’ю, перед батьком загиблого, переді мною – військовослужбовцем, перед громадою, якій він обіцяв увечері на службі, що тіло мого брата буде таки занесено до церкви, відслужиться служба, він буде присутній там разом із українським батюшкою», – додав брат загиб­лого захисника.

Заупокійне богослужіння біля храму 16 грудня провели три священники ПЦУ, які приїхали зі Старої Вижівки і Голоб. Як розповів «Суспільному» протоієрей Андрій Сех, попрощатися з Василем Солодухою прийшли орієнтовно пів тисячі людей.
«Я тоді вийшов до людей і почав звертатися. Кажу: цей воїн загинув за вас, за кожного, хто тут стоїть, а ви схилили голови – і мовчите. З вас насміхається «московський піп», каже: стійте всі тут, і воїна нехай отут у болото перед воротами покладемо. Мало того, що він того болота надивився в окопах», – сказав протоієрей ПЦУ.

Що кажуть про ситуацію місцева влада і представники упц

З головою Старовижівської громади поспілкуватися наживо «Суспільному» не вдалося, бо його не було на робочому місці. Василь Камінський прокоментував ситуацію телефоном. Зі слів посадовця, він був присутній, коли отець Леонід обіцяв батькам загиблого бійця відчинити храм.

«Але на другий день відмовив, – додав Василь Камінський. – Тому все, що було в силах від мене особисто, ми зробили. Ми ж не могли «взламувати» ( церкву. – Авт. ). Отець Леонід не брав слухавки після того».

Після похорону з отцем Леонідом намагався поспілкуватися брат полеглого захисника – Олександр. Сконтактувати з настоятелем храму в Смолярах «Суспільному» теж не вдалося.

Ситуацію телефоном прокоментував митрополит Володимир-Волинський та Ковельський упц Володимир Мельник.

«Я думаю, що вам доречно вирішувати це з тим настоятелем, з тими батьками. Я тільки сьогодні в інтернеті над ранок про це прочитав... Вам треба їхати на місце, я знаю так тепер ці локації роб­ляться, як це все твориться в нашій державі. Так, будь ласка, не треба це робити», – сказав Володимир Мельник і кинув слухавку.

Брат полеглого бійця Василя, Олександр, днями повертається на фронт. Зі священником, який не дозволив відспівати брата у місцевій церкві, він так і не зустрівся…

Олена ПАРАЙ, Тетяна БІСКУП, «Суспільне Луцьк»

Волинські