Цивільна дієздатність: коли настає і в яких випадках може бути обмежена чи втрачена

17 січня 2025 р. 16:54

17 січня 2025 р. 16:54

Цивільна дієздатність означає, що людина розуміє свої дії, може керувати ними, набувати прав, виконувати обов’язки. Вона залежить від віку, психічного стану, інших обставин. І впливає, наприклад, на те, коли людина може почати працювати, підписувати договори, купувати чи продавати майно, а також коли несе відповідальність за свої дії перед законом. З якого віку настає і в яких випадках може бути обмежена чи втрачена, розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.

У дітей до 14 років є часткова дієздатність. Вони можуть самостійно вчиняти дрібні побутові угоди, наприклад, купити товари в магазині, та користуватися результатами своєї інтелектуальної або творчої діяльності, наприклад, подавати свій малюнок на конкурс. Вони не несуть відповідальності за завдану ними шкоду. Її несуть законні представники – батьки, усиновлювачі або опікуни. Наприклад, якщо дитина побила однокласника, до адмінвідповідальності можуть притягнути батьків.

З 14 до 18 років підлітки набувають неповної дієздатності. Вони можуть самостійно здійснювати окремі угоди за згодою батьків чи опікунів, наприклад, працювати. І розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. А
якщо дитина укладе шлюб у віці 16-17 років, то отримає повну цивільну дієздатність.

Діти 14-18 років вже особисто несуть відповідальність за свої вчинки. Адміністративну, кримінальну – з 16 років, за тяжкі злочини – з 14. За відсутності майна для відшкодування збитків додаткову відповідальність несуть законні представники.

З 18 років люди мають повну цивільну дієздатність. Однак вона може бути обмежена чи втрачена. Обмежити дієздатність людини мож- на, якщо має залежність (алко, нарко, ігрову) і через це виникають загрози, у тому числі економічного характеру (наприклад, борги) її близьким. Або людина має психічні розлади, що ускладнюють її контроль за своїми діями. Недієздатними можуть ставати люди, якщо внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатні усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Для обмеження чи позбавлення дієздатності мають бути достатні підстави та докази (експертиза, медвисновок, показання свідків тощо). Такі справи розглядає суд. Ініціювати обмеження чи позбавлення дієздатності можуть: члени сім’ї та близькі родичі; орган опіки та піклування; заклад з надання психіатричної допомоги. Після обмеження цивільної дієздатності над людиною встановлюється піклування. Це означає, що лише піклувальник дає згоду такій людині розпоряджатися майном, одержує та розпоряджається заробітком, пенсією, стипендією, іншими доходами (або може дати письмову згоду робити це людині з обмеженою дієздатністю).

Людина, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, яку завдала.

Над людиною встановлюється опіка. І з цього моменту опікун вчиняє від імені недієздатної людини усі дії, що мають правові наслідки, та несе відповідальність, якщо його підопічний завдасть якоїсь шкоди.

Людей, стосовно яких суд розглядає справу про обмеження або позбавлення дієздатності, обов’язково має представляти адвокат. Держава гарантує безоплатні послуги адвоката таким клієнтам, призначає фахівця система надання БПД. Щоб обмежити дієздатність чи позбавити її родича, безоплатну допомогу зі зверненням до суду можуть отримати: ВПО, люди з низьким доходом
(працездатні – якщо дохід менш ніж 6056 грн; пенсіонери – якщо дохід менш ніж 4722 грн; люди з інвалідністю – якщо пенсія або допомога замість пенсії, менші ніж 6056 грн), УБД, члени сімей нші ніж 6056 грн), УБД, члени сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій, захисників і захисниць України.

Звернутися до системи надання безоплатної правничої допомоги можна за посиланням .

Волинські