У Шацьких озерах живе таємнича риба

27 січня 2025 р. 07:33

27 січня 2025 р. 07:33

Майже 90 років тому у Шацькі озера на Волині випустили 110 тисяч личинок таємничої риби, яка нагадує змію, – вугра європейського, – пише ІА Конкурент.

Про це йдеться на сайті Державного агентства меліорації та рибного господарства України.

З більш ніж 30 тисяч видів риб, які відомі сучасній науці, європейський вугор – один із найбільш таємничих. Провідні науковці світу протягом століть вивчали особливості його життя. Але й сьогодні залишається ще значна кількість загадкових і таємничих фактів.

Вугрі зустрічаються в басейнах Балтійського, Чорного та, зрідка, Білого морів. В Україні – в річках Дніпро, Прип`ять, Дунай та в улюбленому для вугрів місці – Шацьких озерах на Волині . У шацькій групі озер вугор з’явився у 1937 році. Він був завезений у формі скловидної личинки в кількості 110 тис. штук і випущений в озера Світязь, Луки, Пулемецьке, Острів’янське. У наших водоймах він прижився і став зустрічатися в уловах вже в 1940 році.

За зовнішнім виглядом вугор нагадує змію, навіть більше, ніж рибу, через що в багатьох місцевостях люди побоюються споживати його в їжу. Довге циліндричне тіло вугра вкрите слизькою темною чи жовтуватою шкірою, що створює оманливе враження, ніби риба гола. Але це не зовсім так. Під шаром слизу можна помітити розкидані по всьому тілу маленькі продовгуваті лусочки. ​​​​​​

У порівнянні з іншими рибами, вугор виділяє велику кількість слизу, який надійно захищає його від дії незначної кількості токсичних речовин. Слід пам’ятати, що кров вугра сама має токсичні властивості й отруйна для людини. Шкідлива дія крові вугра зникає лише після його нагрівання до 60°С і вище. До речі, сироватка крові має дуже високу захисну функцію – нею навіть можна нейтралізувати зміїну отруту.

Взимку риби впадають у сплячку і лежать на дні до приходу весни, зарившись майже повністю у мул. На відміну від інших риб, вугор спроможний протягом тривалого часу дихати атмосферним повітрям, а прожити добу без води для нього не є проблемою. Риба має розвинене подвійне дихання: окремо зябрами та шкірою. Але існувати довго лише за допомогою одного типу дихання вугор не може.

Місце розмноження вугра знайшов данський вчений Йоганн Шмідт у результаті кількох експедицій до Атлантичного океану з 1905 по 1930 рр. У Саргасовому морі – в єдиній у світі «водоймі без берегів», у районі Бермудських та Багамських островів, була знайдена маленька (7-8 мм завдовжки) личинка зі залишком жовткового мішка. Відтоді цей район вважається місцем нересту європейського вугра.

Личинки, що з’являються з ікри, підхоплюються теплою течією – Гольфстрімом та за 2-3 роки досягають берегів Європи. Мальки мають напівпрозоре тіло, тому їх називають « скляними вуграми ». Після цього молоді особини заходять у річки, озера та інші прісні водойми. Там за 10–14 років риба виростає до 60–80 см. Як правило, не пізніше цього терміну вугор починає подорож до далекого і єдиного у світі нерестовища – Саргасового моря. За допомогою течії Антигольфстрім вугрі долають відстань у 4-5 тис. км за 150-200 днів, і, що дивно, не живлячись.

Нерестову міграцію дорослих вугрів (третій і останній період їхнього життя) ще називають «ходом смерті» . Опинившись в морі, вугрі перестають харчуватися, їхній кишківник атрофується, а риби після довгої мандрівки так виснажуються, що, відклавши ікру й забезпечивши продовження роду, одразу ж гинуть.

У прісній воді вугрі живуть переважно до 14 років, але трапляються особини 20-річного віку. З настанням статевої зрілості їхнє забарвлення змінюється: спина стає майже чорною, а низ і боки – білими, сріблястими. У такому вигляді вугрі мігрують у Саргасове море, але сам процес міграції малопомітний, бо відбувається вночі.

Через зменшення чисельності з 2021 року вугор європейський занесений до Червоної книги України як вид, що зникає, тому його вилов на території України заборонений упродовж усього року.

Волинські