Унікальний голос в шість октав: мультикультурний співак про свій шлях до визнання та виклики творчості

31 січня 2025 р. 14:22

31 січня 2025 р. 14:22

Муаяд ( Муаяд Абдельрахім ) - молодий, харизматичний співак із багатогранною творчою душею. Його історія — це поєднання двох культур: сирійської спадщини та української ідентичності, що сплелися у житті артиста, надаючи його музиці унікального звучання. Народившись в Одесі, Муаяд провів частину дитинства в Сирії, де сформувався його перший музичний світогляд, а пізніше повернувся до України, яка стала для нього головною сценою.

Його шлях до визнання не був легким: перемога на телепроєкті «Співають всі!» стала першим великим кроком у кар’єрі, але справжнім випробуванням стала війна, яка змінила життя кожного українця. Незважаючи на труднощі, Муаяд не здався, знайшов команду однодумців і повернувся з новими силами, щоб створювати музику, яка звучить прямо з серця.

У інтерв’ю журналістам ВСН співак поділився своїми поглядами на творчість, життєвими викликами та тим, як культурна спадщина й сучасні події впливають на його музику.

- Як би ви описали себе та свій творчий шлях для тих, хто ще вас не знає?

- Я Муаяд, співак з Одеси. Маю сирійсько-україське коріння. Маю унікальний голос в шість октав. Чудом після мутації голосу зберіг його. Після моєї перемоги на телевізійному шоу «Співають всі!» багато чого змінилося.

Було наче гарні перспективи, але творчі плани зруйнувала велика війна, що прийшла на українські землі. І дехто вже не вірив, що я повернуся. Але минулого року я зустрів свою команду і ми почали співпрацю з агенцією «а69».

Спробував свої сили у Національному відборі у 69 співочому конкурсі «Євробачення 2025». Був одним з фаворитів по відгуках у людей. Не пройшов у фінал, але в цілому задолений своєю участю і не шкодую. Головне, я зрозумів у якому напрямку хочу рухатися, тому почав ділитися своєю душею з великою аудиторією.

Мій музичний стиль - це сучасність, змішана з тим, що йде від серця. Якщо вам близька чесна музика, тоді ми точно на одній хвилі!

- Ви брали участь у багатьох вокальних конкурсах, як в Україні, так і за її межами. Який із цих досвідів був для вас найважливішим?

- Кожен конкурс був для мене важливим, але найособливішим, однозначно, стало «Євробачення 2025». Це була не просто сцена, а можливість показати себе світу, донести свою музику до мільйонів людей. Цей досвід відкрив для мене нові горизонти, зробив таке щеплення в українському шоубізнесі, як ми сміємося в команді, загартував мене морально й надихнув рухатися далі й не озиратися, але робити висновки.

Перед кожним виходом на сцену я відчував величезне хвилювання, адже це відповідальність не лише перед собою, але й перед усіма, хто вірив у мене й підтримував. Однак, коли я робив перший крок на сцену, усе хвилювання зникало, і залишилася лише музика. Я розумів, що я на своєму місці, кожного разу.

Хоча цього разу мені не вдалося пройти до фіналу Нацвідбору «Євробачення», я не зупиняюся і не опускаю руки. Бо не розглядаю це як поразку - це був цінний досвід, який став ще однією сходинкою до моєї великої мрії.

- Чи вплинула ваша сирійська спадщина на ваш стиль виконання або вибір репертуару?

- Так, моя сирійська спадщина дуже вплинула на мене. Вона дала мені любов до мелодійних мотивів і глибоких емоцій у музиці. Інколи я додаю східні елементи в аранжування або виконання, щоб показати цю частину своєї душі. Це допомагає мені створювати унікальне звучання, яке об’єднує різні культури.

Мене надихають виконавці з арабським корінням зокрема, Cheb Mami, який з британським супер старом Sting виконав «Desert Rose». Дуже подобається Khaled , який теж почав у юному віці створювати музику і є найвідомішим арабським співаком у світі.

Думаю всі чули легендарну пісню «Aіcha». Його здатність передавати емоції через музику і тонке поєднання східних та західних мотивів справили на мене величезне враження. Його творчість навчає, як можна зберігати східні традиції, одночасно експериментуючи зі звучанням й популяризувати в Європі. Мені б теж хотілося поєднати у своїй творчості східні мотиви з українською. Бо це і є я.

Серед українських виконавців мене дуже надихає творчість таких артистів, як Джамала та MONATIK . Джамала з її унікальним голосом і глибокими текстами показує, як музика може бути інструментом для передачі історій, важливих меседжів свого народу та емоцій, а MONATIK вражає своєю енергією, стилем і здатністю створювати музику, яка об’єднує людей. Їхній підхід до творчості допомагає мені шукати нові способи самовираження й поєднувати різні культури у своїй музиці.

- Ви стали народним улюбленцем після участі в Національному відборі на «Євробачення-2025». Як ви сприйняли цю підтримку?

Це було неймовірно! Я відчув, що люди справді розуміють і відчувають мою музику. Така підтримка додала мені впевненості й натхнення. Я безмежно вдячний кожному, хто повірив у мене й мій талант.Я зрозумів для себе, що мої люди - моя сила! Це мене надихнуло і дало опору рухатися далі. Зараз активно з командою працюю над новим музичним матеріалом.

- У соцмережах ви розповідали, що поступово переходили на українську мову. Чи важко вам це давалося? Що стало для вас найбільшою мотивацією?

Переходити на українську мову було викликом, але дуже важливим для мене. Спочатку було непросто, адже мова - це не лише слова, а й відчуття, мислення. Найбільша мотивація - це бажання бути ближчим до української культури й людей, які мене підтримують. Я відчуваю, що українська додає моїм пісням ще більше щирості й глибини.

- Нещодавно ви потрапили в гучний скандал через репости у TikTok. Чому у вашому акаунті з’являлися відео з сексистським, українофобним та провокативним змістом?

- Я припускаю, що у 2022 році могли з’явитися випадкові репости через скролінг стрічки TikTok. Я не навмисно зберігав щось подібне. Але головне, я не підтримую нічого образливого до України. Навпаки, я поважаю країну, її людей і жінок, для мене все, що пов’язано з країною агресором є не прийнятним..

Мене особливо зачепило, що мені приписали насмішки над Іриною Фаріон (загиблою). Це зовсім не про мене. Ні з етичного, ні з патріотичного, ні з морального боку. Я розумію, що інформація, подана в такому контексті в медіа, могла зачепити людей. Бо є певні червоні лінії, подано так, що зачепило одразу, мені здається всі чутливі теми для суспільства, що я прям такий монстр. Що перші години я прям був в шоці від тієї інформаційної хвилі.

Але цікаво, що у вільному доступі був коментар від власника одного з телеграм-каналів, де він написав, що всім була розсилка. То мені це більше схоже на замовлення, бо хвиля пішла в момент, коли я був у фаворитах по переглядах на офіційному каналі «Суспільному Євробачення».

Також, хочу наголосити, що в медіа було подано типу коли розгорівся скандал я начеб-то швидко все видалив. Це не правда. Бо коли почали писати в медіа про ці декілька скріншотів наче з моєї стрічки, то у мене в той мент нічого такого і близько не було. Але вже, що сталося то сталося. В будь-якому випадку я несу відповідальність за те, що з’являється на моїх сторінках у минулому чи теперішньому, свідомо чи не свідомо. Якщо я когось випадково образив, щиро прошу вибачення.Я правда цього не хотів.

- Як ви реагуєте на звинувачення у сексизмі, враховуючи, що ви виховувалися в мусульманській родині з великою повагою до жінок?

- Я завжди ставлюся до жінок із глибокою повагою, адже це ті цінності, що мені прищепили в родині. У мене є дві сестри, мама, бабуся і дівчина, для мене це дуже дивно чути звинувачення у сексизмі. Я розумію, що є певне упередження, що в арабському світі жінки дискриміновані. Але важливо розуміти й розділяти, що арабський світ він теж різний. Я від народження жив у столиці Сирії. До конфлікту на той момент, вже жінки могли носити європейський закритий одяг. Потім я жив в Одесі та вбирав українські традиції. Якщо ви побачити нашу родину, то зрозумієте ми нічим не відокремлюємося від європейських. В нашій родині жінки мають рівні права як і чоловіки. Ми з повагою ставимося один до одного і підтримуємо один одного.

Якщо хтось іноді й сприймає мої слова чи дії інакше, я відкритий до діалогу. Своїми вчинками я прагну показувати, що підтримую рівність і повагу до всіх, незалежно від статі чи культури.

- Репости відео з Єгором Кридом, який підтримує російську пропаганду, викликали особливе обурення. Чи можете пояснити, чому цей контент з'явився у вас?

- Тут теж було «весело», бо деякі медіа писали, що я постив свої фото та відео з цим співаком. А на тих скріпах, що форсили взагалі був не я. То інший російський співак OG Buda. І я не маю до нього відношення.

Я вже раніше вам відповів, думаю вичерпно. Припускаю, це була, скоріше, прикра помилка минулого.І хтось собі це або зберіг або змонтував у фото шоп. Контент міг з’явитися у вкладенні репости через автоматичний репост, і я не звернув уваги на те, що саме поширив.

Я категорично проти будь-якої пропаганди, особливо тієї, що підтримує війну. Для мене важливо, щоб мої дії відповідали моїм переконанням, тому надалі буду уважнішим. Я щиро прошу вибачення, якщо це зачепило когось із моїх підписників.

-На вашу думку, цей скандал повпливав на те, що вас не обрали 10 фіналістом Нацвідбору на «Євробачення»?

- Я не можу точно сказати, чи вплинув цей скандал на результат, адже у кожного є своя думка на ситуацію. Проте, я завжди намагаюсь бути щирим і відкритим перед своїми фанатами, і це для мене важливо. Коли хвиля засудження пішла, я не ховався і відповідав. Мені нема чого приховувати.

Рішення, які приймаються в таких конкурсах, зазвичай складні, і я поважаю їх. Моя музика і моя творчість — це те, що я завжди ставлю на перше місце, і буду продовжувати працювати, щоб дарувати людям свою музику та емоції.

- Як би ви відповіли людям, які тепер сумніваються у вашій щирості через цей скандал?

- Я розумію, що деякі люди можуть сумніватися після цього інциденту. Хочу підкреслити, що моя музика і мої переконання завжди були спрямовані на мир, взаєморозуміння і підтримку позитивних цінностей. Я завжди прагнув бути щирим зі своєю аудиторією, і продовжую працювати над тим, щоб дарувати людям музику та емоції, які відповідають моїм поглядам. Думаю все з часом стане на свої місця. І покаже, «хто лише лялька, а хто Карабас» як співали Антитіла. Але найголовніше для мене, що дуже багато людей мене підтримали та навіть стали на захист. Я це ніколи не забуду.

- Як ваша мультикультурність впливає на ваше сприйняття України та її культури?

- Коли я приїхав в Україну школярем, я не знав жодного слова чи навіть букви українського алфавіту. Моя рідна мова була арабська, і спочатку було дуже важко адаптуватися. Але вже з перших днів в одеській школі я відчув підтримку. Однокласники та вчителі допомагали мені вивчати мову, пояснювали все з терпінням і розумінням.

Пам’ятаю, як одного разу на уроці української мови я вперше правильно написав слово, і весь клас почав аплодувати. Це була дрібниця, але для мене це стало великим стимулом продовжувати вчитися.

З часом я не тільки опанував українську мову, але й полюбив культуру та традиції. Україна стала для мене домом, де я навчився поєднувати свої корені з новим середовищем. Саме ця підтримка та доброта людей допомогли мені швидко адаптуватися і відчути себе частиною великої української родини.

- Які ваші творчі плани після участі в Національному відборі на «Євробачення»?

Після участі в національному відборі на «Євробачення» ми не зупиняємось і продовжуємо працювати. Ми вже зняли відеокліп на пісню Amnesia, з якою я боровся за право представляти Україну на великому «Євробаченні». У відео дам вам спойлер мала бути одна історія, але після скандалу в який я потрапив ми з командою змінили сценарій і відобразили все що я пережив в той момент. Бо мені хочеться справді забутися від всього того бруду, образ і прокльонів, що лилося на мою адресу.

Зараз готуємо дві україномовні нові пісні й це лише початок! Ми постійно працюємо, щоб радувати людей новими треками та цікавими звучаннями. Зараз поступає нам багато цікавих запрошень і це приємно.Взагалі, попереду багато нових ідей і планів - будемо дивувати й надихати!

- Чи є у вас мрія або мета, пов'язана з українською музикою чи міжнародною сценою?

Моя головна мета - створювати музику, яка буде близька людям, незалежно від того, де вони живуть. Зараз під хвилею моєї участі у нацвідборі багато іноземців пишуть і запрошують до себе взяти участь там або там. І це прям дуже надихає.Я хочу, щоб моя музика звучала як в Україні, так і за її межами, щоб я міг представляти нашу культуру на міжнародній сцені. Моя мрія - це не просто досягнути успіху, а й бути справжнім мостом між різними культурами, показувати, що музика - це мова, яка об’єднує всіх.

- Як ви справляєтеся з хейтом або критикою, особливо у світлі останніх подій?

- Я намагаюся сприймати критику конструктивно, адже це частина будь-якої творчої роботи. На хейт намагаюсь не звертати уваги, бо знаю, що кожен має право на свою думку.Люди ж пишуть на емоціях, а емоції не завжди відповідають логіці та фактажу. Я не ховаюсь від нього, читаю, але не пропускаю через себе. Замість того, щоб засмучуватись, я беру з критики уроки й рухаюсь далі.

Останні події підтвердили для мене, що важливо бути чесним перед собою і своєю аудиторією. Моя мета - продовжувати творити й дарувати людям музику, що надихає, навіть якщо хтось не згоден зі мною.

- Що б ви хотіли сказати своїм прихильникам і критикам сьогодні?

- Я хочу подякувати всім своїм прихильникам за підтримку та віру в мене. Ви даєте мені сили та натхнення рухатись далі. А тим, хто мене критикує, я скажу, що я завжди готовий до діалогу і вважаю, що критика допомагає ставати краще. Моя мета - бути щирим у своїй творчості та працювати над собою. Я поважаю кожну думку, але буду й далі рухатись у тому напрямку, який відчуваю серцем.

Волинські