Родина, де завжди музика у пошані

31 січня 2025 р. 14:48

31 січня 2025 р. 14:48

Музика – одне з найпрекрасніших мистецтв, яке нікого не залишить байдужим. Є серед жителів нашого міста люди, які присвятили їй усе своє життя.

Родина Жиромських належить до відомих особистостей в нашому місті, адже усі її представники присвятили своє життя служінню музиці. Голова сім’ї – світлої пам’яті Микола Костянтинович та його батьки походили з села Хмелева на Володимирщині. У їхній інтелігентній родині були і вчителі, і священники. Згодом родина переїхала до Володимира. Микола успішно закінчив музичне училище і дирегентсько-хоровий відділ Львівської консерваторії, відслужив строкову службу.

У 1962 році пан Микола одружився із вродливою дівчиною Марією. Багато поколінь володимирчан знали і поважали цього чоловіка – талановитого, грамотного музиканта, який виховав багатьох учнів і послідовників. Певний час він викладав музику у місті Ліда у Білорусі, працював у філії Київського інституту культури у Рівному, а згодом повернувся до Володимира, де аж до виходу на пенсію навчав дітей у місцевій музичній школі. Також Микола Костянтинович керував академічною капелою при районному будинку культури, а очолюваний ним хор медиків отримав звання народного, його ж диригент – золоту медаль від Міністерства культури.

Дружина музиканта Марія Полікарпівна із вдячністю згадує про покійного чоловіка, від якого багато чого навчилася. Проте і сама доклала багато праці, щоб стати здібною музиканткою. Народилася жінка в селі Заболотці Іваничівського району в родині колгоспників. Музикою і співом захоплювалася ще з шкільних років. Оскільки її мама захворіла, то пані Марія юною пішла працювати телефоністкою на шахту. Подруга Оля Козачук порадила вступити до музичного училища. Марійка стала студенткою
Житомирського державного музичного училища імені Косенка. Навчалася добре, грала у п’єсі Розова « У добрий час», директор драмтеатру навіть запрошував її на роботу. Але вона обрала музику.

У 1959 році Марія Полікарпівна розпочала працювати у Володимир-Волинській дитячій музичній школі, яка в той час знаходилася у фінському будиночку біля санепідемстанції. Її трудовий стаж- 38 років. У школі Марія Жиромська викладала сольфеджіо, а ще займалася з різними хорами у місті, зокрема, середнім і старшим дитячим хлопчиків. Хор медпрацівників, яким керувала з 1960 року, виступав у Луцьку та польських містах Грубешів, Нелєдово, Стрижів. Акомпонував йому Владислав Сарана. Усюди хористів зустрічали щирими оплесками. А ще Марія Полікарпівна керувала хорами на комбінаті молочних продуктів, в управлінні торгівлі і
школі інтернаті. Згодом закінчила Рівненський інститут культури.

Пані Марія прищепила любов до музики багатьом учням, які проживають в Україні, Німеччині і США. Зокрема, один з її вихованців Володимир Дуда живе і працює за кордоном, Сергій Митрофанов – талановитий скрипаль у Києві. Багато років пані Марія керувала хором у соборі Різдва Христового, а також хором ветеранів «Мужність».

Покійний син Ігор мав абсолютний слух, грав на віолончелі і гітарі. Своє життя музиці присвятила і донька Ірина, яка багато років працювала у музичній школі, співала у знаному в нашому місті тріо «Живиця», а нині керує хором у церкві Віри, Надії, Любові.  Зять Олександр– піаніст.

Онук Дмитро закінчив Львівську музичну школу імені Соломії Крушельницької та Одеську консерваторію. Його дружина Олександра – скрипалька. Дмитро грає на фаготі, виступав в одеському театрі «Музкомедія», гастролював за кордоном. Підростають у Марії Полікарпівни правнуки, які теж можливо стануть музикантами.

Німецький філософ Й. Гердер сказав: «Україна має чудовий клімат, щедру землю і її великий, музично обдарований народ колись прокинеться для нового життя». Сприяють цьому  талановиті люди, такі як Жиромські – закохані у музику.

Богдан ЯНОВИЧ

Волинські