вологість:
тиск:
вітер:
Назавжди 22: на Волині прощалися з загиблим воїном Станіславом Вакулічем
31 січня 2025 р. 19:13
31 січня 2025 р. 19:13
Вчора вранці з захисником Станіславом Вакулічем попрощались у селі Велимче, де він народився, де минула частина його дитинства. Потому громадянська панахида відбулась на площі Героїв Майдану у Ковелі, повідомили у міській раді.
На портреті з чорною стрічкою – усміхнене і зовсім юне обличчя. Станіславу Вакулічу – 22, з яких майже п’ять він – у війську, з листопада 2024 – на передовій цієї безжальної війни.
У Ковель Станіслав з родиною переїхав, коли йому виповнилось одинадцять. Навчався в ліцеї № 13, ганяв з друзями футбол, був веселим, товариським, надійним, світлим.
Після отримання базової освіти вступив у Львівський коледж транспортної інфраструктури, вивчився на помічника машиніста.
У свої 18 – підписав контракт та пішов служити у Нацгвардію. Прикладом для нього був хрещений батько, рідний брат матері Василь Редькович , боєць Національної гвардії України, який і сьогодні захищає країну на фронті.
Спочатку для Станіслава це були звичайні військові будні, вишколи, тренування. Але саме у його день народження, 24 лютого, коли хлопцеві виповнилось 20, на нашу землю прийшла страшна біда.
Боєць Нацгвардії виконував завдання командування, проходив навчання. У зону бойових дій він потрапив 1 листопада 2024 року. Воював на Запорізькому та Донецькому напрямках.
Короткі перепочинки, розмови з рідними, незгасаюча віра в Перемогу. Станіслав мріяв про освідчення коханій, будував плани, своє майбутнє.
Але в одну мить усе згасло: і мрії, і життя… Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новотроїцьке Донецької області молоде життя обірвала війна.
Старший стрілець військової частини 1141 Національної гвардії України, сержант військової служби Станіслав Вакуліч загинув 25 січня .
Сотні людей прийшли провести Станіслава в його останню земну дорогу, віддати шану молодому Герою, подякувати за подвиг.
«Щирі співчуття мамі Лесі Василівні , батькові Василю Васильовичу , який після поранення на Курщині проходить реабілітацію, вітчиму Володимиру Богдановичу Сенюті , який також півтора року у лавах ЗСУ. Для нього Станіслав став рідним сином з раннього дитинства. Коханій дівчині Софії , усім рідним, друзям, кожному, у чиєму серці було і залишиться місце для спогадів про Станіслава», – звернувся до рідних під час своєї промови міський голова Ігор Чайка .
Було багато спогадів, хороших слів сказано про Воїна, який прожив гідне, хоч і коротке життя. Ні через рік, ні через інший проміжок часу не можна змиритися з такою втратою.
Війна забирає цвіт української нації, нищить тих, хто має творити майбутнє своєї країни.
Поховали Станіслава Вакуліча на Алеї Героїв міського кладовища.
Джерело: volyninfa.com.ua
Новини рубріки
Активним студентам ВНУ вручили стипендії
31 січня 2025 р. 21:56
У Володимирі здійснили заміну каналізаційного колектора
31 січня 2025 р. 21:39
На Волині провели в останню дорогу архімандрита Святополка Канюку
31 січня 2025 р. 21:36