Зшити біль у силу: молода вдова з Волині створила бренд одягу на честь загиблого захисника

07 лютого 2025 р. 18:55

07 лютого 2025 р. 18:55

Війна забрала у волинянки Юлії Оверчук найдорожче – чоловіка, який був її опорою і натхненням. Втрата змінила її життя назавжди, але не зламала. Навпаки, дала сили створити власний бренд одягу, що став символом пам’яті, боротьби та любові. Сьогодні «MOver» – це не просто стильний одяг, а історія незламності, яка надихає сотні людей.

Журналісти ВСН поспілкувалися з Юлією про її життєвий шлях, любов, війну, біль втрати і те, як вона змогла перетворити свою історію на джерело натхнення для інших.

«Шиття було моєю пристрастю з дитинства»

- Юліє, розкажіть про ваш шлях у професійній сфері. З чого все почалося?

- Я з дитинства мала схильність до рукоділля. Інші діти гралися іграшками, а я шила для них одяг. Мені подобалося створювати щось своїми руками, експериментувати. Коли настав час обирати професію, я мріяла стати дизайнером. Але навчання в Києві було занадто дорогим для моєї сім’ї, і мама запропонувала альтернативу – вступити до училища на кравця-закрійника.

Спочатку я навіть не знала про існування цього училища, але коли ми пішли туди подавати документи, мене зустріли викладачі, які з першого дня зацікавили мене цією справою. Вони вірили в мене, підтримували, і я відразу зрозуміла: це моє.

Навчання далося мені легко. Я із захопленням слухала про технології обробки тканин, моделювання, крою. Було відчуття, що я не просто навчаюся, а розкриваю свій потенціал. Коли я потрапила на практику, мене запросили залишитися працювати. Це був мій перший серйозний досвід у професії і він дав мені розуміння, що я рухаюся в правильному напрямку.

«Любов, яка все змінила»

- Як ви познайомилися зі своїм чоловіком?

- Ми зустрілися на святкуванні річниці його родичів. Спочатку просто спілкувалися, але згодом наші стосунки стали глибшими. Матвій був дуже турботливим і завжди підтримував мене в усьому.

Він багато разів пропонував мені переїхати до нього в Київ, але я довго вагалася. Робота була для мене важливою, і я не хотіла залишати її. Та зрештою, любов і бажання бути поруч взяли верх.

Коли я нарешті вирішила переїхати, моя сім’я була здивована. Вони знали, що я зустрічаюся з кимось, але вони навіть не знали з ким та що все зайде так далеко. Це був важливий крок у моєму житті.

«Втрата, яка стала новим початком»

- Війна принесла багато болю. Як вам вдалося знайти сили жити далі?

- Матвій завжди казав мені: «Кохана, ти маєш бути сильною, навіть якщо мене не буде поруч». Він знав, що життя непередбачуване. Після його загибелі мені було неймовірно важко. Я не могла знайти собі місця, світ здавався порожнім. Світ для мене зупинився. Я перестала жити.

Я не знала, як далі існувати, як прокидатися вранці, як робити щось, що раніше здавалося звичним. Загибель Матвія  - це не просто втрата коханої людини для мене, це втрата сенсу, напрямку, майбутнього, яке ми будували разом.

Але я розуміла: якщо здамся, то зраджу його пам’ять. Я не могла просто сидіти і нічого не робити. У мене з’явилася ідея – створити бренд, який би нагадував про нього, про нашу історію, про всіх сильних людей, які продовжують боротьбу, незважаючи ні на що.

«Бренд, що має сенс»

- Як з’явилася ідея власного бренду?

- Все почалося з того, що я хотіла створити щось своє, особливе. Я довго думала над назвою, пробувала різні варіанти. Назва бренду має глибокий сенс. «М» – це перша літера імені Матвія, а «Over» – його позивний. Ця комбінація символізує його незламний дух, відвагу та шлях, який він пройшов.

Це спосіб зробити так, щоб його ім’я жило далі, щоб про нього знали, щоб історія його життя стала натхненням для інших. Мені було важливо, щоб цей бренд не просто продавав одяг, а ніс глибший зміст. Це не просто речі – це символ боротьби, сили і пам’яті.

«Відкриття магазину: перші кроки до великої мрії»

- Якими були найбільші труднощі при відкритті магазину?

- Було важко знайти людей, які б відповідально поставилися до роботи. Наприклад, коли робили ремонт приміщення, мене часто не сприймали серйозно. Я приходила і бачила недбало пофарбовані стіни, неправильне освітлення, погано зроблену роботу.

Доводилося вимагати, щоб все переробляли заново. Ще одна проблема – обладнання. Я замовила його заздалегідь, але його виготовлення затягнулося. Все було постійно «на завтра». Проте, попри всі складнощі, я відкрила магазин у Луцьку. Це був великий крок для мене.

- Які були ваші емоції у день відкриття?

- Я очікувала, що прийде багато людей, але коли побачила натовп, мене охопив шок. Було так багато знайомих облич, друзів, клієнтів, які прийшли підтримати мене. Це був момент, коли я зрозуміла: все, що я пережила, не було марним.

«Сила жінки – у незламності»

- Як би ви описали місію свого бренду?

- Основна ідея бренду – показати, що навіть після найсильнішого удару долі можна знайти сили йти далі. «MOver» – це про силу духу, про незламність, про те, що справжня боротьба триває не тільки на передовій, а й у серцях тих, хто залишився.

Кожна річ, створена в майстерні бренду, має сенс. Це не просто тканина і нитки – це символ відданості, любові, пам’яті. Одяг «MOver» носить у собі історії людей, які не здаються.

Юлія прагне донести до світу, що війна змінює життя назавжди, але навіть у найтемніші моменти можна знайти світло. Її бренд – це вшанування героїв, це нагадування про тих, кого вже немає поруч, але хто завжди залишиться в серці.

- Я хочу показати, що жінка може бути сильною, навіть якщо її життя перевернулося з ніг на голову. Ми, жінки, тримаємо тил. Ми продовжуємо працювати, підтримувати, будувати.

Мій бренд — це не просто про одяг. Це про пам’ять, про боротьбу, про силу духу. Я хочу, щоб він нагадував людям про те, через що ми всі пройшли, і про те, що ми ніколи не забудемо тих, хто віддав своє життя за нашу свободу.

З першого дня я знала, що бренд має не тільки розповідати історію, а й допомагати. Я активно займаюся волонтерством і намагаюся підтримувати Збройні сили України. Коли я відкривала магазин, то вирішила, що частина першого дня продажів має піти на благодійність. 10% з виторгу було передано на допомогу нашим військовим.

-  Скільки людей зараз працює у вашому магазині?

- Зараз у команді четверо людей: три швачки та менеджер. Ми – одна команда, яка працює над спільною справою.

«Натхнення для інших»

- Ваша історія – це приклад сили духу. Що б ви хотіли сказати іншим жінкам, які пережили втрату?

- Не здаватися. Важко буде завжди, але треба знайти щось, що дає сили рухатися далі. Іноді – це робота, іноді – сім’я, іноді – нова мрія.

Авторка: Анастасія Кулюк

• Захищав Україну з перших днів вторгнення: волинянину просять посмертно присвоїти державну нагороду
• «Мрія здійснилась без нього»: захисник з Волині не дочекався появи донечки
• «Повномасштабне вторгнення перекреслило усі плани і мрії»: у бою під Бахмутом загинув багатодітний батько з Волині

Волинські