Відгук. Криниця духовності

24 лютого 2025 р. 11:12

24 лютого 2025 р. 11:12

Хочу поділитися з читачами певними думками з приводу відвідин міської бібліотеки-філії № 2, що по вул. Луцькій, біля парку на р. Риловиця .

Цей заклад я б назвала храм ом книги, і це не перебільшення. Адже кожна книга дбайливо обгорнута прозорою плівкою, ті, що без твердої палітурки , прошиті руками бібліотекарів. Ще й більшість їх виставлена своїми обкладинками безпосередньо до читача. Працює б ібліотека з 1986 року, і саме  відтоді я є її постійною читачкою і поціновувачкою , адже нині це сучасний інформаційни й простір для усіх категорій відвідувачів: від найменших до пенсіонерів .

Почнемо зі входу: чистота, пальми у горщиках у зріст людини, далі – кімната народознавства, де  важко відірвати погляд від різноман іття та різнобарвʼя старожитностей , зібраних та укомплектованих довершено, з любо в’ю (правда, дещо замало  для них місця ). Про цей музей писалося на сторінках нашої газети, але хочу підкреслити , що скрізь відчувається дотик творчих рук працівників, я б сказала, їх ньої любові та душі. І скрізь – композиції з квітів у вазах-шедеврах.

У головному залі почесне місце відведено книгам. Усі вони виставлені відповідно до розділів : дитяча, юнацька, зарубіжна література, українська класика, сучасні автори, фантастика, детективи, краєзнавча та фахово-галузева або науково-популярна книга, поезія, є і нон фікшен – для саморозвитку, із психології, економіки. Роками користувалась чудовими виданнями сучасних економістів-практиків, викладаючи у школі курс «Основ економічної теорії». До речі, зараз цей предмет вилучений із програми середніх освітніх закладів.

Залишають відвідувачі і свої запити, потреби, які фіксуються і втілюються, за можливості, а всього читачів близько 2,5 тисяч і , є багато внутрішньо переселених громадян із окупованих території.

А  ось ще один зал, де на стінах картини художників. Тут є також г одинник із книг, у назвах яких цифри від 1 до 12, це для малят, багато іграшок, зручних мʼяких сидінь. Вікна розписані вітражами (їх створила власноруч Тетяна Гілевич , на моє переконання, бібліотекар ка від Бога). І знову – книги, книги: із серії «Стародавній Во лодимир», твори в олинських авторів, енциклоп едії, довідники, словники, а ще періодична преса для жінок, пенсіонер ів, військових, дітлахів.

Привертає увагу бойовий прапор 14 -ї ОМБ р , подарований воїнам цієї частини. Тут же настільні ігри для старшокласників, підлітків, компʼютер , три ноутбуки, які подарували закладу волонтери з Данії. Тут можна провести час у дощову чи вітряну незгоду, послухати музику, переглянути фільм, чим і користуються мешканці девʼятиповерхівок .

Щопʼятниці у кімнаті ініціатив традиційно збираються волонтерки, які вже кілька років поспіль вʼяжуть теплі шкарпетки для воїнів, вкладаючи у них своє тепло , додаючи смаколики . Пряжу над силає Іванка Захарда , старшокласниця ліцею № 5 із Норвегії, де зараз перебуває.

Завідувачка Світлана Музичук домоглася створення тут особливого настрою, атмосфери, довіри, людяності та пізнання. Тетяна Гілевич – душа цього закладу . Бібліотекарки і порадять літературу, і розрадять у скруті, і розвезуть книги немічним пенс іонерам. Щира подяка Тетяні Гілевич , Світлані Музичук, Олені Янович за їх ню працю, за любов до книги і ч итача. Адже в наш важкий час так важливо «лікувати душу», вони якраз цю потребу втілюють у життя.

Олена  ГАВРИЛЮК

Волинські