вологість:
тиск:
вітер:
«Ангелики берегтимуть тата на війні…». Історія на вечір
09 березня 2025 р. 21:30
09 березня 2025 р. 21:30
Такі подарунки від малечі додають сил воїнам на передовій.
Стара хата у старому місті. Крива вуличка. Ангелики на підвіконнях. На ганку – заспаний кіт. Чорнобривці, жоржини, настурція… Старий горіх. Господиня в літах…
Марта. Марта Карпівна. Колись працювала в інтернаті у шкільній бібліотеці. Це був її другий дім. А чужі діти – лік від самотності.
Своїх дітей у Марти не було. Як і близької родини. Одні померли, інші – згинули у сибірах.
Був у Марти кавалер. Але його батьки не дозволили закоханим побратися. Мовляв, дівчина – з неблагонадійної родини. А в Максимового батька – патрквиток і посада в санстанції.
Спершу Мартине серце заніміло. Потім – ридало. А опісля – порожнеча…
Задивлялись хлопці на Марту. Вроду слічну мала. Добру душу. Та покохати більше не могла. Як і жити з нелюбом…
Зате була закохана в свою роботу. Діти з нелегкими долями в інтернаті навчалися. Марта розуміла дорослі смутки в їхніх очах. І «погану поведінку» деяких учнів, за яку сварили вчителі та вихователі.
Марта вміла виготовляти ангеликів. Коли не стало «совєтів», дарувала свій хенд-мейд сусідським дітям. І навчала їх цього ремесла.
Бувало, купувала іриски, дюшески та барбариски і пригощала ними дітлахів, які приходили за книжками.
Діти любили Марту Карпівну. Її нехитрі гостинчики. І книги, які розхвалювала бібліотекарка…
…На пенсії Марті було кепсько через самотність. Тому з радістю погоджувалась приглянути за сусідськими дітьми. Малеча бігла до Марти Карпівни. Вона пригощала смаколиками, розповідала казки…
…Марта вміла виготовляти ангеликів. Коли не стало «совєтів», дарувала свій хенд-мейд сусідським дітям. І навчала їх цього ремесла.
…Своє обійстя Марта заповіла сусідам. Коли впала з сили – піклувались про неї.
…Як Марти не стало, сусіди звели новий просторий будинок на місці її старої хати. У них – сім’я велика, троє дітей, а житло – невеличке. Замість старого горіха, який також дожив свого віку, посадили молоде деревце…
…Семирічна Настуня малює картинки і виготовляє разом із мамою ангеликів. Для тата і його побратимів.
– Мене навчила робити ангелів бабуся Марта. Вона була нашою сусідкою. Я часто бігала до неї, – розповіла мама Настуні. – З нею було цікаво. Ангелики… Я вірила: коли засинала, вони оживали. Як у Мартиних казках…
А Настуня вірить: її ангелятка берегтимуть татуся й інших солдатів на війні…
Ольга ЧОРНА.
Джерело: www.volyn.com.ua
Новини рубріки
Понад 4 тисячі бійців від початку вторгнення: як лікують військових у райлікарні на Волині
10 березня 2025 р. 01:19
У небі над Україною побачили рідкісне природне явище. Фото
10 березня 2025 р. 01:18
Ціни на житло зростають, серед лідерів — Волинь
10 березня 2025 р. 00:51