Брифінг рятувальників: Не лише війна, а й безвідповідальні люди спопеляють українську землю

14 березня 2025 р. 15:33

14 березня 2025 р. 15:33

Масштабні пожежі охопили Володимирський район. Щодня горять гектари полів . Рятувальники та екологи б’ють на сполох, адже займання на таких великих площ ах трапляються через людську недбалість, а часто й через умисні підпали сухої рослинності. Щоб вкотре звернутися до свідомості громадян і закликати не вчиняти дій, що загрожують перерости у екологічну катастрофу, завдати шкоди лісовим насадженням, фауні, життю і майну людей, в ідбувся с пільний брифінг надзвичайників , поліції та екологічної служби , на який запросили представників місцевих медіа.

У нинішній непростий час перед українськими рятувальниками стоять виклики не лише пов’язані з війною, постійними ворожим атаками, а й через масштабні пожежі в екосистемах, які виникають здебільшого через те, що люди підпалюють суху рослинність на полях.

« З початку року у Володимирському районі виникло у же 38 пожеж в екосистемах на загальній площі 62, 8 гектар а . Лише у понеділок було ліквідовано вісім таких пожеж на площі більш як 11 гектарів. Для порівняння, за увесь минулий рік у районі було 55 пожеж в екосистемах , які охопили площу 42 гектари », – розпочав зі статистичних даних н ачальник відділу організації профілактичної роботи Володимирського РУ ГУ ДСНС України у області Олег Отченаш .

Він наголосив , що що дня працівники районного управління ДСНС спільно з екологічною інспекцією, пра воохоронцями п роводять моніторингові рейди щодо виявлення спалювання посуші. За понад два місяці провели 32 рейди в екосистемах , застосовуючи безпілотний літальний апарат для виявлення порушників, яких, так би мовити, ловлять на гарячому, тож можуть притягувати до адмінвідповідальності.

Рятувальники уже скла ли 18 протоколів за самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків (штраф для громадян від 3 тисяч 60 гривень до 6 тисяч 120 гривень , посадових осіб – 15 тис яч 300 – 21 тис яча 420 гривень ) та 13 протоколів за п орушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки , за що громадяни мають сплатити штраф від 1700 до 3400 , посадов і ос о б и від 3400 до 5100 гривень .

Р ятувальники зазначають, що коли люди стають очевидцями таких пожеж, то повинні негайно телефонувати за номером 101. А головний спеціаліст – державний інспектор з охорони навколишнього природнього середовища Віктор Голіч додає, щоб у випадку в и явлення порушників чи підозрілих людей поблизу, не забували зазімкувати чи зняти їх на відео на мобільний телефон – це дуже допоможе притяг н ути винних до відпові д альності . Я кщо потрібн е оперативне реагування, можна також відразу звертатися в поліцію , телефонуючи на номер 102 .

«Цьогоріч пожежонебезпечний період розпо чався наприкінці лютого через теплу сух у погод у . Відтоді майже щодня фіксуються виклики рятувальників з приводу пожеж в екосистемах. Найбільше випадків за горянь сухої рослинності виникло у Зимнівській, Ов аднівській і Ново во линській громад ах . Здебільшого люди повідомляють про займання, коли в огонь уже близько підходить до їхніх обійсть. Найчастіше пожежі трапляються з 17 -ї до 21 -ї години , тобто коли громадяни п овертаються додому з роботи і починають , так би мовити, наводити лад в домогосподарствах, спалюючи суху рослинність », – каже Олег Отченаш .

«П оже жі в екосистемах завдають велик ої шкод и . Ще якось можна пояснити логіку людей, які спалюють залишки сухої рослинності на своїй ділянці , де внаслідок безгосподарності до пустили ріст велик их бур’ян ів , позбутися як их для них найле г ше шляхом підпалу, хоч усі знають, що це незаконно. Але чому ж палять очерет на річці ? Там теж гнізда, яйця, молоде потомство … Це дуже страшні пожежі. Про це свідчать обпалені тушки тварин, які потім знаходимо на місці вогню», – каже Віктор Голіч і додає, що ек о логічна служба також може притягнути порушників до відповідальності за відповідн и ми статтями з акону . Н априклад, за п орушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброб лення, утилізації, знешкодження, тобто й деться про с п алювання сміття. Сума штрафу – від 340 до 1360 гривень для фізичних осіб. Крім того, у деяких випадках паліїв можуть притягнути і до кримінальн ої відповідальн о ст і, коли з нищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень , стерні, сухих дикоростучих трав, призвело до загибел і людей, масової загибел і тварин або спричинило інші тяжкі наслідки. На порушників чекає позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років. А якщо такі дії паліїв визнають диверсією, то їм загрожує від десяти до п’ятнадцяти років ув’язнення. Також порушники мають відшкодувати завдані збитки.

За його словами, часто масштабні пожежі виникають не лише через випалювання трави, а й через спалювання сухого гілля десь за межами домогосподарства.

«Ми приїздимо на місце випаленої площі і бачимо, що на початку горіння  – купка гілля, як е хтось виніс якнайдалі і там запалив. Також часто пожежі спалахують у місцях несанкціонованих сміттєзвалищ, які стихійно виникають поза межами населених пунктів. Хтось їх підпалює або трапляється самозаймання. І як наслідок розростається пожежа на великі площі», – каже Віктор Голіч.

Поліцейський офіцер Устилузької громади Олександр Дем’яненко розпові в , що поліція проводить патрулювання території обслуговування, тож звертає увагу на будь-яку під озрілу активність під час ви конання своїх безпосередніх обо в’язків . Зараз в едеться особливий контроль, виїзд і обстеження ділянок, як і можуть зацікавити паліїв. Ф іксу ються усі порушення, збирається доказова база для притягнення осіб до відповіда льності, у тому числі й з допомогою безпілотника.

Як зазначив, відповідаючи на запитання журналістів , Олег Отченаш, найчастіше спалюванням трави займаються люди старшого віку і навіть є серед них такі, що вчиняють подібні дії повторно, попри те, що уже раз понесли за них відповідальність. На його думку, збільшення штрафів чи посилення покарання за спалювання сухої трави не вплинуть на ситуацію, адже, найперше, потрібні зміни у свідомості громадян, щоб вони бач или інші виход и . Віктор Голіч додає, що варіанти потрібно шукати спільно з органами місцевого самоврядування, які мають передбачити, куди дівати залишки сухої рослинності , подбати про подрібнювачі гілля для жителів ТГ , діяти згідно з прийняти м з акон ом про управління відходами .

« Сухі рослини з городу та саду замість спалення можна компостувати. Я, наприклад, практикую такий метод . І він працює. Вважаю, що у кожному дом огосподарстві повинна бути компостн і яма, ящик . Як його облаштувати – є чимало інформації в інтернеті. Але чомусь люди не хочуть заморочуватися. Їм простіше кинути сірник і підпалити », – каже еколог.

Валентина ТИНЕНСЬКА

Волинські