Як створити успішний бренд міста: пʼять інсайтів з лекції Ігоря Чави у Луцьку

17 березня 2025 р. 15:56

17 березня 2025 р. 15:56

Навіщо містам формувати свій бренд? Він приваблює туристів, інвесторів, талановитих спеціалістів та створює унікальну атмосферу, що сприяє розвитку громади.

Про це розповів експерт у сфері територіального брендингу та розвитку громад, викладач Київської Школи Економіки, засновник Агенції територіальних ініціатив Ігор Чава на Urban Talks 2.0 в межах проєкту Urban Vision Lutsk, повідомлять організатори.

«У Луцька – величезні перспективи. Настільки великі, що він міг би поділитися ними з іншими містами. Бренд Луцька – у його позитивно заряджених жителях, котрі готові робити своє місто кращим. Радісно бачити, що є проєкти та ініціативи, які вже над цим працюють і об’єднують навколо себе лучан, і в результаті тут відчувається такий запал, енергія, які передаються всім навколо», – так Ігор Чава відгукується про Луцьк.

Тож як місту побудувати свій бренд?

Далі – 5 інсайтів із лекції спікера, а також приклади, як ці поради були успішно імплементовані в громадах, над брендингом яких він працював разом із командою.

Крок 1: Зрозуміти, навіщо ми це робимо

Багато громад вважають, що для брендингу міста достатньо лише логотипу, але це набагато складніший процес. Це комплексна маркетингова стратегія, яка визначає, куди рухається місто та який результат хоче отримати.

Важливо, щоб влада, мешканці та бізнес мали спільне бачення розвитку. Хтось робить акцент на туризмі, хтось – на інвестиціях чи освіті, але лише синхронізовані цілі приведуть до успіху.

Кожне місто має унікальну мету: наприклад, Ворохта хоче розвивати активний відпочинок, а Борислав – утримувати туристів.

Створюючи стратегію, потрібно розуміти, що саме вона дасть місту: туристів, інвесторів, бізнес, нові таланти чи повернення додому мешканців, які виїхали.

Крок 2: Залучення всієї громади до формування стратегії

Брендинг міста – це не лише справа маркетингової агенції.

«Багато хто думає, що приїдуть класні спеціалісти й усе зроблять за нас. Як все відбувається зазвичай: приїжджає команда, вони створюють стратегію, віддають цей документ замовнику, але той просто не розуміє, що з цим усім робити. А все тому, що він не був залучений до процесу», — каже Ігор Чава.

Успішний брендинг потребує участі всіх: влади, бізнесу та громади.

Важливо проводити анкетування серед жителів, щоб зрозуміти, як вони сприймають своє місто. Коли разом працюють фахівці та громада, є шанс створити справді ефективну маркетингову стратегію.

Крок 3: Правильно «продати» кожну історію

Кожне місто чи село має унікальну особливість, яка може стати основою його бренду. Але важливо не просто мати її – потрібно вміти правильно представити. Наприклад, у місті Городенка на Покутті існує рідкісний танець Сербен, який виконують лише чоловіки перед Великоднем.

«Відверто кажучи, громада не дуже хотіла це розкручувати. Мовляв, в країні війна,  а тут чоловіки танцюють. Та все ж таки я їх переконав, адже це про культуру, за яку ми також боремося», — розповідає Ігор Чава.

Коли традицію почали популяризувати, її підхопили медіа, а згодом Сербен увійшов до нематеріальної культурної спадщини України.

«Потрібно зрозуміти, що може бути важливим для вашого міста. Зрозуміти, що ви можете запропонувати, щоб до вас приїжджали та щоб ви були цікаві цілому світу», – зазначив спікер.

Крок 4: Орієнтуємося на інтереси туристів

Правильне визначення цільової аудиторії туристів – ключовий аспект брендингу міста. Однак багато громад роблять помилку, орієнтуючись лише на вік мандрівників.

«Люди подорожують за інтересами, а не за віковою категорією. Мені може бути 80, а комусь 20, але ми обоє хочемо побачити Луцький замок», — зазначає Ігор Чава.

Наприклад, Дрогобич колись був транзитним містом, де туристи затримувалися хіба для відвідування церкви Святого Юра.

«Ми з командою помітили, що туристам із сусіднього Трускавця бракує розваг. Тож ми вигадали нічні театралізовані екскурсії, що привернуло увагу мандрівників. Після такої прогулянки вони йшли у заклади – повечеряти, випити кави. А це вже новий поштовх для економіки міста», — ділиться Ігор Чава.

Черкаська область реалізувала проєкт «Заправка враженнями». Як це працює? Працівники АЗК, куди мандрівники часто заходять взяти кави в дорогу, повідомляти водіїв, що неподалік, наприклад, є дуб Максима Залізняка або ж розташований географічний центр України. Це спонукало людей більше подорожувати областю.

Крок 5: Бренд починає жити самостійно, це і є успіх

З часом бренд стає невіддільною частиною повсякденного життя міста та його жителів.

«Після розробки логотипу Дрогобича його почали використовувати пекарні, магазини та навіть місцеві майстри для створення сувенірів», – розповідає Ігор Чава.

Схожий ефект відбувся у Черкаській області: там створили логотип регіону, який відразу інтегрували місцеві підприємці.

Коли мешканці бачать позитивні зміни, вони починають активно долучатися. Наприклад, у Дрогобичі з’явилися нові інформаційні таблички, люди створили інсталяцію «стратегічний запас солі», а молодь зібрала кошти на реставрацію старовинних дверей.

Місто, що ефективно презентує себе, привертає увагу медіа та тревел-блогерів, які допомагають популяризувати його.

«Коли бренд починає працювати, мешканці самі підхоплюють ініціативи, розвиваючи місто далі», —  підсумовує Ігор Чава.

Довідково: Urban Talks – міські лекції та дискусії, ініційовані ГО «місто.ребут» в рамках проєкту Urban Vision Lutsk за підтримки платформи «Алгоритм дій» та Управління туризму та промоції міста Луцької міської ради

Волинські