«Зелений університет», ремонти приміщень, центр для ветеранів: чого чекати від нового терміну ректора ВНУ Анатолія Цьося

25 березня 2025 р. 10:11

25 березня 2025 р. 10:11

Анатолій Цьось переміг на виборах ректора Волинського національного університету імені Лесі Українки з показником у 64% голосів виборців. Це сталося у березні 2025 року за результатами першого і єдиного туру голосування. Вперше ж він очолив виш у січні 2020 року, після перемоги у другому турі виборів.

Анатолій Цьось – професор кафедри теорії фізичного виховання та рекреації, доктор наук та заслужений діяч науки й техніки. Понад 30 років працює у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.

Анатолій Цьось на медичному факультеті

У своїй передвиборній програмі управлінець окреслив сім стратегічних пріоритетів подальшого розвитку вишу, де чимало уваги приділив покращенню матеріально-технічної бази закладу, доступу студентів та викладачів до цифрового середовища та підготовці конкурентоспроможних фахівців.

Про програму «Зеленого університету», Центр ветеранського розвитку, майбутній ботанічний сад, випускників, якими пишається, зарплату викладачів та заняття спортом ректор університету Анатолій Цьось розповів в інтерв’ю кореспондентці Район.Луцьк.

– Які три досягнення вишу за останні п’ять років ви вважаєте найбільш значимими?

– Перше – реалізація світоглядної функції університету. Це почалося з повернення назви, коли Східноєвропейський став Волинським національним університетом імені Лесі Українки. Волинь заслуговує мати Волинський університет.

Крім того, виш популяризував геніальних особистостей, які тут жили й творили. У 2021 році силами працівників ВНУ видали повне академічне зібрання творів Лесі Українки в 14 томах. Нещодавно відбулася перша презентація 12-томного зібрання творів Олени Пчілки, в якому 80% творів опублікували вперше.

Друге, чим я пишаюся, – академічна мобільність студентів і реалізація програми подвійного диплома. В цьому ми одні з найкращих в Україні. На сьогодні 129 студентів навчається паралельно в нашому університеті й в одному з європейських вишів. Після закінчення вишу вони отримають два дипломи: український і польський або німецький чи французький.

Ще одне досягнення – потужність університету. Контингент студентів за п’ять років зріс майже у два рази. ВНУ входить у двадцятку найкращих університетів серед 250 закладів вищої освіти в Україні.

Анатолій Цьось

– А що не вдалося реалізувати за п’ять років?

– Не вдалося  побудувати  студентське містечко на вулиці Володимирській. До пандемії ми почали працювати в цьому напрямку, провели конференцію трудового колективу, де погодили оголошення конкурсу, щоб знайти інвестора.

Виш готувався до конкурсу, але почалася епідемія COVID-19, а згодом – повномасштабне вторгнення. Тому реалізувати цей проєкт не вдалося. Але, після закінчення війни ми обов’язково повернемося до нього.

Не вдалося також створити військову кафедру для підготовки офіцерів запасу. Однак, повномасштабна війна показала, що наразі важливіше у вишах відкривати центри базової загально військової підготовки студентів. Ми плануємо створити подібний центр.

Третє – не вдалося створити видавництво при університеті. У доковідні часи при виші планували відкрити видавництво, яке б забезпечувало науковою і навчально-методичною літературою студентів.

Але пандемія показала, що в освітньому процесі важливіша цифровізація. Наразі більш ефективним є створення на наших цифрових платформах електронних засобів навчання.

– Як під час повномасштабного вторгнення змінилася  кількість студентів, обсяг державного замовлення та мінімальна кількість балів для вступу?

– За останніх півтора року загальна кількість студентів в Україні зменшилася. У східних, південних регіонах це обумовлено близькістю фронту, безпековими викликами.  Рано чи пізно зменшення кількості людей з вищою освітою  матиме негативні наслідки для країни. У дев’яти вишах, які працюють в західних областях, кількість студентів зросла. У ВНУ в 2020 році навчалися  8 600 студентів, а зараз – 11 990. Крім того, ВНУ займає дев’яту позицію в Україні за обсягом державного замовлення. Наразі університет «закриває» його верхні межі. Тобто, за різними освітніми програми Міністерство освіти та науки визначає верхні і нижні межі замовлення. Наприклад, для  філології, верхня межа становить 30 осіб, нижня – 10. До ВНУ  вступають абітурієнти з дуже високими балами, і ми за більшістю освітніх програм охоплюємо верхні межі державного замовлення. За рахунок цього, в нас майже кожні два роки на 80-100 осіб збільшується державне замовлення. Однак, за останні роки відбувся перерозподіл замовлення в залежності від спеціальностей. Так, зменшилось державне замовлення на  всі економічні спеціальності, міжнародні відносини, правознавство, журналістику, іноземну філологію. При цьому зросла кількість бюджетних місць на природничі, педагогічні спеціальності, харчові технології.

Для того, щоб вступити на платну форму навчання треба скласти  Національний мультипредметний тест не менше, ніж на 100 балів. Але змінилися вимоги до вступу на окремі кон’юнктурні спеціальності. Зокрема, тим, хто наприклад, планує вступити на медичний, юридичний факультет, спеціальність міжнародні відносини, потрібно під час тестування набрати мінімум 150 балів. Тобто, оцей бал за окремими спеціальностями кожний рік підвищується.

– Навчання в офлайн-форматі в умовах повномасштабного вторгнення можливе лише за наявності укриття. Що вдалося зробити в цьому напрямку?

– Наразі практично в усіх корпусах є найпростіші укриття. Під час повітряної тривоги студенти перебувають там. Найкраще укриття – в головному корпусі, добре укриття гуртожитку №4, плануємо там переобладнати систему вентиляції. В інших корпусах укриття відповідають вимогам та виконують свою функцію.

– При університеті планують створити Центр ветеранського розвитку. Розкажіть про нього більше.

– Ми вже зараз багато працюємо з ветеранами. Зокрема, на факультеті психології надаємо психологічну допомогу ветеранам. Андрій Лев координує роботу з ветеранами й допомагає їх родинам, зокрема, дітям, які навчаються в нашому університеті. Центр ветеранського розвитку плануємо створити на факультеті історії, політології й національної безпеки. Там будуть окремі локації, де консультуватимуть ветеранів, надаватимуть їм психологічну допомогу, проводитимуть семінари, круглі столи. Також там буде простір для спортивних тренувань, душові для тих, хто займатиметься тут спортом, та місце, де просто можна випити кави. Плануємо до вересня відкрити цей Центр.

– Які заходи виш реалізуватиме в межах програми «Зелений університет»?

– Екологічний напрямок є надзвичайно важливим в розвитку університету і формуванні екологічної культури студентів та викладачів. На реалізацію програми «Зеленого університету» нас надихнув досвід польських вишів.

Восени плануємо сортувати сміття біля гуртожитків та корпусів, на певних локаціях встановимо для цього відповідні контейнери, домовимося з міською радою стосовно вивозу та переробки цього сміття.

Крім того, виш має земельні ділянки, одна з них – на вулиці Потебні. Там плануємо облаштувати ботанічний сад, який матиме, як, наукову, так і рекреаційну складову, тобто лучани, які проживають поруч, можуть в майбутньому там відпочивати, гуляти. Це великий і вартісний проєкт. Для його реалізації шукаємо кошти .

– У вашій передвиборній програмі йдеться про збільшення доступності до цифрового середовища, покращення покриття WiFi та його швидкості. Як  плануєте цього досягти?

– Наразі університет підписав угоду з компанією «Eduroam», за якою в ВНУ, як і в європейських вишах, буде внутрішня, закрита мережа WiFi. Студенти, викладачі, методисти через логін і власний пароль підключатимуться до університетської мережі у корпусах та гуртожитках. Навіть, якщо студенти будуть на стажуванні, наприклад в університеті Яна Длогуша, можуть автоматично доєднатися до цієї мережі. Тобто користуватися нею можна у нашому університеті або в інших вишах, де працює така мережа.

Анатолій Цьось – вдруге ректор ВНУ

– Розкажіть детальніше про програму подвійних дипломів та міжнародного стажування для студентів.

– В цьому напрямку ми співпрацюємо  з польськими університетами, найбільше – з університетом гуманітарних і природничих наук ім. Яна Длугоша. Диплом європейського вишу можуть отримати студенти, які навчаються за спеціальностями: хімія, фізика, математика, екологія, соціальна робота, національна безпека, туризм. За програмою подвійного диплому наразі навчаються 129 студентів, більше 400  вже стали її учасниками. До речі, більшість випускників, які паралельно отримали диплом європейського закладу освіти, зараз працюють в Україні. Наразі ВНУ планує співпрацювати за цією програмою з університетами Німеччини, Франції і Швеції .

– У позаминулому році ви заробили на посаді ректора та професора Волинського національного університету 644 998 гривень, а за погодинну роботу з аспірантами – 84 204 гривні. Скільки ви заробили у 2024 році?

– Чесно, не пам’ятаю, яку заробітну плату отримав у 2024 році, однак декларацію за минулий рік вже заповнив, тож можна подивитися. Думаю, вона не збільшилася, а залишилася на рівні 2023 року.  Моя зарплата складається з окладу, того, що отримую як ректор та професор кафедри й ще я працюю за сумісництвом в Університеті гуманітарних і природничих наук імені Яна Длугоша в Ченстохові.

– Яку зарплату отримують викладачі ВНУ? Скільки  мають отримувати викладачі вишу?

– У викладачів зарплата залежить від багатьох чинників. Є оклад, а ще доплати за науковий ступінь, за вчене звання, за стаж.  Наприклад, доцент, в залежності від обсягу роботи, наявності сумісництва, може отримувати від 15  до 30–40 тисяч грн.  Заробітна плата у сфері вищої освіти за останні роки не змінювалася. Розмір заробітної плати доцента, професора в Україні не відповідає його витратам  енергії і часу на виконання своїх обов’язків. Тобто, вони мають отримувати вдвічі більше. І навіть, в цьому випадку  рівень їхньої оплати буде нижчим, ніж, у професора чи доцента в Європі.

– Якими трьома випускниками ВНУ ви пишаєтеся?

– У 2014 році наш студент 18-річний Андрій Снітко вступив до батальйону «Азов», брав участь у визволенні Маріуполя . Андрій загинув під Іловайськом, коли накрив собою гранату і цим врятував двох побратимів.  У листопаді 2016 року йому присвоїли звання Героя України.

Пишаюся випускницею факультету інформаційних технологій і математики Катериною Пожарською , яка отримала престижну міжнародну премію з математики «Joseph F. Traub Information-Based Complexity Young Researcher Award 2023» за внесок у теорію інформаційної складності. Така премія присуджується щороку лише одному у світі молодому науковцю-математику.

Не можу оминути нашу випускницю та аспірантку, легкоатлетку, метальницю молота, учасницю двох Олімпійських Ігор, фіналістку чемпіонату світу, рекордсменку України і амбасадорку Луцька Ірину Климець .  Упевнений, що з наступних Олімпійських Ігор вона повернеться в Луцьк з медаллю.

– У програмі ви приділяєте чимало уваги покращенню матеріально-технічної бази, ремонтам корпусів та гуртожитків, де плануєте на це брати кошти?

– Ми співпрацюємо з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), який частково фінансуватиме термомодернізацію гуртожитків №2 та №3, корпусів педагогічного та юридичного, економічного факультетів, факультету культури та мистецтва.   Вже розробили проєктно-кошторисну документацію, вартістю майже шість мільйонів гривень.

В цьому році розпочнуть роботи на трьох з п’яти вищеозначених об’єктах. Зараз визначаємо яких саме. Вартість цих робіт – 320 мільйонів гривень, з них  20% –   кошти університету, 80% – ЄБРР. За кошти університету плануємо продовжувати ремонтувати будівлі, дахи, відкриємо ветеранський простір.

– Яким спортом захоплюєтеся? Чи є  місця, де ви любите займатися спортом – парк, спортзал, майданчик?

– Я багато рухаюся, ходжу пішки,  час від часу займаюся в тренажерному залі, не так систематично, як хотілося б. Не буду говорити, де саме тренуюся, бо це вже буде реклама. Фізична активність дає прилив енергії і сил. Але здоровий спосіб життя, це не лише фізичні навантаження і відмова від шкідливих звичок, а й оптимальне розумове навантаження. Тому в будь-якому віці важливо вивчати іноземні мови, читати, навантажувати мозок, бо він, як і м’язи, має бути в тонусі, щоб людина була здоровою.

Волинські