Волинський щит: Бойовий дует із славнозвісної ударної групи «Харон»

01 квітня 2025 р. 15:45

01 квітня 2025 р. 15:45

–  Про що думає людина, коли її поранено? Моя перша думка була: «Тільки не в татуювання!», – сміється боєць з позивним Град.

–  Відчайдух, але здорово знаходить цілі, які я знищую, – дружньо підштовхує побратима воїн із співзвучним позивним Грот.

Вони – бійці славнозвісної ударної групи «Харон» 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Нещодавно хлопці знищили групу ворожих штурмовиків. Тепер воїни відпочивають, готуються до нового бойового виходу.

Заходимо в їхнє розташування. Погода напрочуд ясна – для тренувальних польотів кращої годі й чекати. Тож у повітрі дзижчать проворні безпілотники. Бійці «Харону» називають їх з любов’ю – «пташками».

З бійцями Гротом та Градом сідаємо в альтанці, розливаємо чай. Поблизу крутиться середнього розміру пес. Судячи по ньому, на базі бійців «Харону» годують добре. Грот свистом кличе чотирилапого до себе:

–  Наш відпочинок пов’язаний з підготовкою до бойової роботи та побутовими справами. Треба приготувати їсти, наколоти дров, пса Майонеза погодувати…

–  Взяли мені пса зіпсували!, – втручається Град. – Я знайшов його на смітнику, забрав до нас, виходив, виносив, назвав Умкою. А вони загодували його та називають Майонезом!

Нарешті Майонез всідається біля ніг господарів. Можливо, він прослухав багато бойових історій. Можливо, і нинішні почує не вперше. Та все ж отак просто посидіти з тими, хто любить та піклується про тебе, напевно, найприємніше. Починає Град:

–  Пригадую, як оглядав місцевість  з висоти своєї «пташки» і раптом помітив рух ворожої піхоти. У наш бік рухалася група ворожих штурмовиків.  Передаю це побратимам, вони відповідають, що зараз по їхню душу вилетять дрони. І тут я думаю: «Ні, хлопці, не вгадали, дрон, який знищить цих «туристів», уже у повітрі!». Чимдуж  прямую до цілі…  Коли прибули дрони побратимів, основна робота була виконана. Я обожнюю динамічність та універсальність «мавіка». З цим апаратом можна творити справжній «драйв»!

Грот продовжує:

–  А я одного разу FPV-шкою залетів у ворожий бліндаж, коли помітив, що туди зайшли двоє ворогів. Як ми сміялися, коли звідти вибігло шестеро, та ще й один без штанів. Щоправда, тоді штани нікого з них не врятували. Найбільшу насолоду отримую, коли вдається вразити ціль з максимальною точністю, якщо це, скажімо, ворог, то влучити йому практично між очей. За це мене хлопці жартома називають «ювеліром».

Град – досвідчений воїн, а його побратим Грот  працює з безпілотниками впродовж кількох місяців. Та попри це, небагатьом вдається пережити зустріч з його FPV-дронами:

–  Навчитися пілотувати нескладно. Головне – бажання, дві руки та голова на плечах. А майстерність прийде з практикою. Нині я впевнений у своєму вмінні нищити ворога. А ще я впевнений у своїх побратимах, в командирові, в Граді особливо, у нашому внеску в спільну перемогу!

Матеріали до цієї сторінки надані відділенням комунікацій 14-ї ОМБр ім. князя Романа Великого.

Волинські