25-річний військовий з Волині загинув у ДТП дорогою додому

07 квітня 2025 р. 12:13

07 квітня 2025 р. 12:13

26 грудня 2022 року їдучи у відпустку, дорогою додому загинув 25-річний військовий з Волині Роман Кравчук.

Лише два місяці до цього він одружився, мріяв зустріти Новий рік із дружиною та рідними, але трагічна аварія на Житомирщині обірвала його життя, пише видання «Нова доба» .

Ввечері 26 грудня мікроавтобус, яким Роман зі ще кількома військовослужбовцями прямував у відпустку додому, виїхав на зустрічну смугу й зіткнувся із іншим автомобілем. Воїни, які мріяли у колі близьких зустріти Новий рік, потрапили у страшну ДТП. Роман Кравчук та ще двоє чоловіків із Шацької громади загинули. Рідні довго не могли повірити в це лихо, бо він мав приїхати пізніше, 30 грудня. Але трапилася нагода виїхати раніше і поїхав. Хотів зробити рідним сюрприз. Вже в дорозі побачив, що у поспіху забув свою зарядку до телефона й подзвонив дружині, аби купила йому іншу, сказав їй, що їде додому. Це було о 17-ій годині, а вже близько 18-ої непоправна трагедія забрала його життя…

«Він мав так багато планів, які тепер не збудуться… Мріяв, щоб у нас були синочок і доця, хотів, аби ми разом подорожували… Ромчик був найкращим чоловіком, сином, братом, другом… – з болем говорить його 23-річна кохана Аліна, з якою вони одружилися 8 жовтня. У день, коли її чоловіка проводили в останню дорогу, якраз минуло пів року відколи вони почали переписуватися на сайті знайомств. Це було 28 червня, її день народження. «Зайшов на Твою сторінку, а в Тебе якраз день народження… Як не привітати?», – сказав Роман, у якого був позивний Ромашка. Так хлопця за його веселу й добру вдачу називали і в Костюхнівці».

Вже невдовзі Роман із букетом ромашок приїхав до Аліни знайомитися. Високий, красивий, у військовій формі. Він тоді полонив її дівоче серце, а вже через два місяці зробив пропозицію одружитися.

«У жовтні Ромчикові дали відпустку, аби ми розписалися. Планували подати документи на 9-те, але нам зареєстрували шлюб відразу як ми прийшли, 8-го, хоч тоді ми збиралися їхати на весілля до моєї сестри. Це був шалений день: Ромі виповнилося 25 і потрібно було вклеїти ще одне фото в паспорт, а я спішила на зачіску. Але ми тоді були такі щасливі… Отримали свідоцтво про шлюб, зателефонували батькам, які дуже зраділи цій новині, і поїхали на сестрине весілля. Своє ж хотіли відсвяткувати навесні або вже після Перемоги…» – ділиться Аліна.

Вона дуже чекала відпустки свого чоловіка. Молодята збиралися удвох відсвяткувати Новий рік, а 1 січня поїхати у Костюхнівку до Романових батьків, познайомитися із його братом Сергієм, якого його молода дружина ще не бачила.

Вперше Роман до Аліни зателефонував із маминого телефона, жартуючи, сказав: «Запиши його, це буде номер nвоєї свекрухи». Так і сталося, але, на жаль, таким коротким було їхнє сімейне щастя. Під час відспівування воїна настоятель храму с. Костюхнівка прот. Георгій Хомич не міг стримати сліз, кладучи паперовий листок із молитвами й образами святих на голову загиблого воїна, над якою так хотілося б потримати вінчальний вінець, благословити свого колишнього прислужника на подружнє життя…

«Просто у грудях пече питання: «Чому саме так сталося?..». Він ніколи в житті нікому зла не зробив. Був світлим, віданним, позитивним. Але, видно, так розпорядився Бог», – кажуть товариші, побратими покійного.

Роман Кравчук до повномасштабного вторгнення Росії їздив на заробітки, був хорошим будівельником. Коли ж почалася війна, відразу добровільно пішов служити в ЗСУ. Деякий час був у роті охорони Першого (маневицького) відділу РТЦК та СП, потім його перевели у Луцький район, далі – на Житомирщину. Звідти він і їхав додому в той трагічний день.

Невимовним болем стала ця біда для батьків Романа – тата, педагога на пенсії Василя Титовича, та мами Марії Андріївни, яка працює кухарем у їдальні Костюхнівського ліцею, сестри Оксани та брата Сергія із сім’ями. Слова скорботи та співчуттів їм адресували священнослужителі УПЦ, Маневицький селищний голова Олександр Гаврилюк та начальник Першого відділу Камінь-Каширського РТЦК та СП Олександр Плужнік.

Юлія МУЗИКА

Волинські