Наслідки відмови від вакцинації: досвід країн

20 квітня 2025 р. 14:50

20 квітня 2025 р. 14:50

Під час обговорення проблеми відмови від щеплень часто можна почути, що вакцинація часто стає жертвою власного успіху.  Що це означає?

Річ у тому, що коли більшість населення щеплена від давно забутих смертельно небезпечних захворювань, ми більше з ними не стикаємось. Ми забуваємо про те, що відсутність цих хвороб в нашому житті – це заслуга вакцин, і починаємо більше перейматися можливими побічними ефектами цих препаратів. Проте ми швидко згадуємо за важливу роль вакцин у підтриманні нашого здоров’я саме тоді, коли тимчасово припиняємо їх використовувати і бачимо наслідки такого рішення, йдеться на сайті Національного порталу з імунізації.

Фахівці Нацпорталу з імунізації розповідають про сумний досвід країн, які тимчасово відмовилися від певних щеплень. Цей досвід однозначно свідчить про те, що подібні експерименти завжди завершуються масштабними спалахами смертельно небезпечних захворювань.

Фахівці розповіли лише декілька з таких історій, серед яких, на жаль, фігурує й досвід нашої країни. Знати про такий досвід важливо, аби не повторювати подібних помилок. Адже їхня ціна – життя людей.

Досвід Японії

У 1975 році Міністерство охорони здоров’я Японії вирішило припинити вакцинацію дітей проти кашлюку, поки їм не виповниться два роки. Причиною такого рішення стало побоювання перед побічними ефектами цільноклітинної вакцини проти кашлюку, яке підживлювалося антивакцинальним рухом.

За попередні три роки в Японії зареєстрували 400 випадків кашлюку та 10 смертей внаслідок цієї хвороби.

Проте вже через три роки після скасування вакцинації немовлят проти кашлюку в країні зареєстрували 13 тисяч випадків кашлюку і 113 смертей від нього!

Важливо зазначити, що попри порівняно велику кількість несерйозних побічних реакцій на цільноклітинну вакцину проти кашлюку такі реакції не заподіювали шкоди здоров’ю дітей – на відміну від хвороби. Усвідомивши високу ціну своєї помилки, Міністерство охорони здоров’я Японії врешті знову затвердило використання вакцини проти кашлюку в дітей на першому році життя.

Цей досвід показує, що переваги вакцинації проти кашлюку абсолютно очевидно переважають її ризики. На сьогодні вакцинація проти кашлюку, дифтерії та правця в Японії, як і в більшості країн світу, розпочинається з  двомісячного віку. Японія вважається однією з найвакцинованіших країн світу: попри те, що рутинна вакцинація там не є обов’язковою для відвідування дитячих закладів, рівень охоплення дітей щепленнями складає 94 – 99%.

Досвід Великої Британії

Ще однією країною, яка постраждала від антивакцинальної пропаганди та, фактично, на певний час відмовилася від вакцинації немовлят проти кашлюку, стала Велика Британія. Країна пережила стрімке зниження охоплення щепленнями проти цієї інфекції: від 80% у 1972 році до 37% у 1974 році.

Це призвело до масштабного спалаху кашлюку в 1977 – 79 роках, коли було зафіксовано 100 500 випадків захворювання, більшість з них – серед дітей до п'яти років. Щонайменше п'ять тисяч дітей було госпіталізовано; дві тисячі з них – віком до 6 місяців.

Сімейний лікар з Великої Британії Даг Дженкісон згадує , як це було.

«Мої троє партнерів по амбулаторії сімейної медицини та я загалом бачили більше 100 випадків кашлюку за останні кілька місяців 1977 року під час спалаху. Протягом цього спалаху ми часто спостерігали випадки в дитячих садочках та школах, тож призвичаїлися до них. Дитині могли поставити діагноз вранці просто по дорозі до школи. ‘Слухай, твоя донька щойно кашлянула, і цей кашель схожий на кашлюковий, – міг сказати хтось із батьків чи вчителів. – Краще вам сходити до лікаря’.

Лише десятиліття потому люди знову набули впевненості у вакцині. Протягом цього часу кожен переконався, наскільки неприємною хворобою є кашлюк, і зрозумів, як чудово вакцина може впоратися з ним. Після відновлення вакцинації діти перестали страждати від жахливих нападів кашлю, через яких вони блювали, “синіли”, були налякані та виснажені. Адже саме це відбувається, коли ви хворієте на кашлюк, і такі напади кашлю відбувається щонайменше дванадцять разів на день.

Найтяжчі напади відбуваються вночі, і всі втрачають сон: вся родина, а не лише сам хворий на кашлюк. Якби це продовжувалося тиждень-два, як у випадку “звичайного” кашлю, то ще можна було б це пережити. Але кашель продовжується 6-7 тижнів, іноді довше».

В період спалаху дослідники мали можливість оцінити ефективність вакцини проти кашлюку для запобігання хворобам в дітей віком до 6 років. На той момент в країні використовувалася 3-дозова схема вакцинації цільноклітинною вакциною.

Було встановлено, що ефективність вакцини складає більше 80% (коли аналіз даних було обмежено лише бактеріологічно підтвердженими випадками кашлюку, ця цифра склала 93%).  Результати дослідження довели високу ефективність вакцинації проти кашлюку для формування індивідуального захисту від цієї хвороби.

Наразі вакцинація немовлят проти кашлюку, правця та дифтерії у Великій Британії починається з 2-місячного віку. Рівень охоплення щепленнями дітей 1-го року життя складає 92%.

Досвід України

На жаль, сумний досвід масштабного спалаху вакцинокерованого захворювання через стрімке зниження охоплення щепленнями має й Україна. У 2017-2019 роках наша держава пройшла через масштабний спалах кору . Тоді захворіло 115 283 українці. Протягом спалаху від наслідків кору померла 41 людина (з яких 25 – діти).

«Спалах кору почався саме з мого рідного міста – померло двоє дітей віком до трьох років, які не були вакциновані. На той момент я була противницею щеплень, і двоє моїх молодших дітей не мали жодного. Тоді я зрозуміла, що на місці загиблих дітей могли бути мої дівчата, і то було б на моїй совісті.

Зрозуміла, що хвороби, проти яких дітей вакцинують згідно з Календарем, цілком реальні та небезпечні. Зрозуміла, що маю негайно захистити дітей від кору. Мій тодішній педіатр був дуже здивований, коли я, вчорашня “відмовниця” від щеплень, забігла до кабінету з трьома дітьми та з криком: «В нас епідемія кору, і дітей треба терміново вакцинувати!» Так я розпочала шлях від антивакцинаторки до провакцинальної активістки та медичної журналістки», – згадує головна редакторка Національного порталу з імунізації Марія Калмикова.

Основною причиною такої масштабного спалаху стало критично низьке охоплення щепленнями проти кору дітей: якщо в 2007 році охоплення серед дітей першого року життя складало 97%, в 2010 ця цифра склала вже 56%, в 2014 – 45% і, нарешті, в 2016 – 42% (а охоплення другою дозою дітей 6 років на той момент було ще нижчим – 31%). Ці показники стали одними з найнижчих у світі.

Така ситуація мотивувала до серйозних змін в організації імунопрофілактики, і вони відбулися. В 2017 році охоплення немовлят вакцинацією досягло 88%, у 2018 – 91%, а на кінець 2019 – 85%. Прогалин в імунізації, подібних до тих, що спостерігалися станом на 2016 рік, більше не допускалося.

Ба більше: попри повномасштабне вторгнення російської федерації нового масштабного спалаху кору в Україні вдалося уникнути завдяки кампанії з «наздоганяючої» вакцинації , проведеної Міністерством охорони здоров’я України та Центром громадського здоров’я України.

Згідно з даними МОЗ України, станом на липень 2023 року близько 260 тисяч дітей в Україні віком від 2 до 16 років не пройшли вакцинацію відповідно до Національного календаря щеплень, тобто або не отримали жодного щеплення проти кору, паротиту та краснухи, або ж не завершили курс щеплень проти цих захворювань.

Метою кампанії з «наздоганяючої» вакцинації проти кору було  якнайшвидше провакцинувати (чи довакцинувати) цих дітей, аби уникнути нового спалаху кору в Україні. Щеплення проти кору, паротиту та краснухи діти, що відповідали названим критеріям, могли отримати в свого педіатра чи сімейного лікаря, а також в одному з пунктів щеплень (незалежно від наявності декларації в медичному закладі, де знаходився пункт). Також для щеплення дітей у віддалених громадах або в організованих колективах було створено мобільні бригади .

Станом на жовтень 2023 року серед дітей в Україні в ході кампанії було зроблено 153 493 щеплень. Зокрема, першу дозу отримали 68 488 дітей віком від 2 до 17 років, другу дозу отримали 85 005 дітей від 7 до 17 років.

Разом з тим, хоча нового масштабного спалаху кору Україні вдалось уникнути, локальні спалахи хвороби все ще спостерігаються. Адже необхідного для створення колективного імунітету рівня охоплення щепленнями – 95% – наразі так і не вдалося досягнути. За 2024 рік захворюваність на кір в Україні зросла вшестеро: станом на 1 грудня  2024 було зафіксовано 333 випадки, тоді як за аналогічний період торік було лише 55.  Станом на 1.12.2024 рівні охоплення щепленнями проти кору, паротиту та краснухи дітей 12 місяців та 6 років складали, відповідно, 86% та 77,1%.

Ці приклади з різних країн (включно з нашою) вчергове доводять важливість вакцинації для збереження здоров’я та життя як окремих людей, так і держави в цілому. Захистити кожного члена громади вакцинацією цілком можливо – для цього лише потрібно щепити дітей та дорослих згідно національного календаря щеплень.

Саме тому девізом цьогорічного Європейського Тижня Імунізації є Immunization for all is Humanly Possible (Імунізація кожного – це задача в межах людських можливостей). Необґрунтований страх перед можливими побічними ефектами вакцини не має затьмарювати обґрунтований страх перед захворюваннями, від яких вони захищають.

Адже побічні реакції на щеплення не несуть ризику для здоров’я та минають самостійно – на відміну від хвороб, які можуть призводити до ускладнень, госпіталізацій, незворотних наслідків для здоров’я і навіть до смерті. Захистіть найдорожче – власне здоров’я та життя, а також здоров’я та життя своїх рідних та близьких. Зокрема – дітей, які ще не можуть прийняти рішення про вакцинацію самостійно. Тож їхнє здоров’я та життя залежить від вашого рішення. Хай воно буде правильним!

Волинські