Думки волинського журналіста: «Для щастя так потрібно небагато»

20 квітня 2025 р. 16:26

20 квітня 2025 р. 16:26

Зустріти новий день – хіба це не справжня радість?!

Щороку в житті кожного з нас є особливий, неповторний день, коли ми з’явилися на світ. І зазвичай у вітаннях із цієї нагоди ми бажаємо передусім щастя

Щастя… Спробуймо задуматися над його змістом, адже це слово, на перший погляд, таке ж особливе, як, наприклад, багато інших понять, які супроводжують нас у цьому земному житті.

Коли ми бажаємо один одному щастя, це – набагато більше і значиміше, ніж коли по кілька разів щодня повторюємо фразу «Гарного дня!».

Людське щастя – це щось неповторне, нематеріальне. До нього, здається, не можна доторкнутися чи побачити. Але воно зігріває душу. Отже, це високе, незбагненне й загадкове людське почуття, коли людина відчуває найбільше задоволення, спокій і умиротворення.

Найбільшим задоволенням для нас, українців, найбільшим щастям сьогодні було б закінчення ненависної війни, щоби нарешті на нашій багатостраждальній землі запанував довгоочікуваний мир.

Бо війна – це велике нещастя. А ми щодня, щогодини й щомиті – на війні, яка забирає від нас рідних, близьких, знайомих, співвітчизників ось уже дванадцятий рік підряд.

Але не можна сказати, що щастя геть зовсім оминає наш народ. Хіба ми не маємо права почуватися щасливими, що ось наші героїчні воїни не дають окупантам загарбувати все нові й нові території. На підтвердження скажу таке: в кровопролитному 1941-му році фашисти повністю окупували Україну за якихось пів року. Рашисти, маючи набагато більші ресурси, наштовхнулися на справжню відвагу й міць нашого війська. І це – підстава, щоб ми почувалися в наші дні хоч трохи щасливими.

Але це велике щастя – дочекатися миру – стосується буквально всіх. Та в кожного з нас обов’язково має бути ще й своє, особисте щастя. І – не одне.

Зустріти новий день – хіба це не справжня радість?! Зробити добру справу – невже це не приносить особливе задоволення? Якщо я чи ви робите те, що вам подобається й вдається, ми також обов’язково почуваємося щасливими.

Ви бачили обличчя наших бійців, які повернулися з «нуля»? Вони аж сяють від щастя не тільки тому, що повернулися з самого пекла війни, а й тому, що виконали свій солдатський обов’язок, захищаючи свою землю, своїх батьків, дружин й дітей, нарешті – нас із вами, не боячись смерті, не лякаючись ворогів.

Нині наша країна в світовому рейтингу щастя займає 111-те місце. До повномасштабної війни, в 2021-му році, ми були на 98-му місці. (Для прикладу, Велика Британія – на 23-му, Сполучені Штати – на 24-му місці). Як зауважив декан факультету психології Київського національного університету імені Шевченка Іван Данилюк, рівень щастя українців донедавна залежав від невміння самостійно контролювати своє життя. Війна змусила багатьох переоцінити свої дії. Це означає, що українці починають змінюватися і, як наслідок, – рівень щастя зростатиме. Отже, все в нас буде добре!

Ну, а поки що зустрічаємо Великдень – воістину щасливу для кожного з нас подію. І нехай у цей день не літатимуть над Україною й над нашими головами ворожі кулі та ракети.

Михайло ЛАПКІВ, журналіст.

Волинські