Після Великодня — святкуємо, а не працюємо: традиції Світлого тижня - Волинські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Після Великодня — святкуємо, а не працюємо: традиції Світлого тижня

21 квітня 2025 р. 14:05

21 квітня 2025 р. 14:05

У християнському календарі Великдень є найбільшим та найрадіснішим святом року. Тож і святкують його за традицією не один день. Особливо важливим є перший тиждень, який ще називається Світлим.

OBOZ.UA розповідає , чого не варто робити у ці дні, щоби не порушити великодніх традицій.

У перший тиждень після Великодня християни утримуються від тяжкої роботи і радіють диву воскресіння Христа. А у перші три дні намагаються дотримуватися святкового режиму особливо ретельно.

У церквах весь цей тиждень правлять святкові служби і співають радісних пісень. Парафіянин мають розділяти цю піднесену атмосферу, вшановуючи перемогу Христа над смертю. Піст у середу та п’ятницю скасовується. Навіть готуючись до Причастя постувати у Світлу седмицю не годиться. Вітатись у ці дні і ще впродовж 40 днів до свята Вознесіння потрібно словами «Христос воскрес! – Воістину воскрес!»

Що не можна робити у перші три дні після Великодня

В народі впродовж перших трьох днів після свята дотримувались повної заборони на працю. У ці дні заведено веселитись, ходити одне до одного в гості, пригощати близьких пасками та крашанками. І лише після цих трьох днів можна було братись за різні нескладні роботи. А до того під повною забороною перебували:

всі види робіт на городі, в саду та в полі;
будь-яке прибирання;
прання та прасування;
всяке рукоділля;
навіть брати до рук ножиці – це вважалось дуже поганою прикметою.

Існували також певні забобони та обмеження у поведінці, пов’язані із першою половиною Великоднього тижня. Так, у ці дні в жодному разі не можна було лихословити, сваритись, пліткувати чи ображати когось словом чи ділом. Засуджувалось переїдання та надмірне пияцтво. Перехилити чарочку на честь завершення посту дозволялось, але не напиватись. Тих, хто не міг проявити стриманість, лякали тим, що їх бог покарає.

Не годиться у Світлу седмицю сумувати і залишатись на самоті. Із цим же, а також зі значенням свята пов’язана заборона на тугу за померлими. Навіть відвідувати цвинтар не варто у ці дні. Час для цього наступав після завершення всіх основних святкувань. Тоді у кожному місті та селі виділяли окремий день для відвідин цвинтаря та поминання померлих.