“Хрущівки”, “сталінки”, польська забудова: скільки років найстарішому будинку Луцька і хто у ньому живе

21 квітня 2025 р. 18:11

21 квітня 2025 р. 18:11

У заповідній зоні Старого міста — 15 пам’яток архітектури, в яких мешкають лучани. Найстаріший житловий будинок у Луцьку розташований на вулиці Кафедральній. Це пам’ятка архітектури національного значення 16 століття.

Про це Суспільному розповів директор Державного історико-культурного заповідника у Луцьку Віктор Баюк. З його слів, цегляний будинок зберігся дотепер як житловий і має два поверхи та підвал.

“Дерев’яні елементи побудовані вже в 19 столітті, таким чином остаточно сформувавши цей комплекс, ансамбль цього будинку”, — зазначив Віктор Баюк.

Історія найстарішого будинку Луцька з понад 400-літньою історією

Цей будинок розташований поблизу В’їзної вежі Луцького замку та був побудований у 1546 році біскупом Андрієм Фальчевським. Пізніше у ньому мешкав православний єпископ Афанасій Пузина, розповів директор Державного історико-культурного заповідника у Луцьку.

У 1960 роках до цього будинку, як і до інших середньовічних споруд Старого міста, під’єднали всі комунікації. Зараз тут мешкають чотири родини. У жодній з квартир Суспільному двері не відчинили.

З 90-х років минулого століття помешкання на Кафедральній перебуває у приватній власності, зазначив Віктор Баюк. Окремі конструкції споруди будинку потребують реставрації.

“ Підвал і стіни, які тут мають товщину до півтора метра, є достатньо міцні. Питання в конструктиві перекриттів, в конструктиві веранди 19 століття, питання в накритті. Тіло пам’ятки цегляне, муроване, міцне. Воно витримає, сподіваюся, ще багато століть. Питання і в зовнішньому ремонті”, — сказав науковець.

Де найбільше архітектурних раритетів у Луцьку

В історичній частині міста серед 15 житлових будинків-пам’яток архітектури 3 — національного значення, інші — місцевого. На вулиці Братковського найбільше скупчення будинків від 17 до 19 століть в “оборонному” та “цегляному” архітектурних стилях, розповів спеціаліст відділу охорони культурної спадщини обласного управління культури Петро Ходань.

Другий і четвертий будинки на вулиці Драгоманова побудовані 1890 року. У них чотири квартири.

Господиня однієї з них від знімання відмовилася, проте не на камеру розповіла: сім’я мешкає тут понад 50 років. З її слів, попри ремонт, замінені вікна, метрової товщини зовнішні стіни та опалення у квартирі холодно. Упродовж двох останніх років над вікном кімнати з’явилась тріщина, яка є ззовні будівлі, та випадає цегла.

Будь-які будівельні та ремонтні роботи у пам’ятках архітектури починаються з виготовлення науково-проєктної документації, зазначив спеціаліст відділу охорони культурної спадщини обласного управління культури Петро Ходань.

“Розробляти її повинна та організація, яка має відповідну ліцензію, тому що для пам’яток є своя особлива процедура. Після цього науково-проєктна документація підлягає погодженню. На даний момент це Міністерство культури та стратегічних комунікацій України. Після погодження людина отримує дозвіл того самого органу на проведення робіт”, — сказав посадовець ОДА.

Від початку 2025 року непогоджених ремонтних робіт у пам’ятках архітектури не фіксували, зазначив Петро Ходань. Законодавство України за таке порушення передбачає штраф 17 тисяч до 170 тисяч гривень, в окремих випадках — кримінальна відповідальність.

Зі слів директора Віктора Баюка, за останні 10 років щодо капітальних ремонтів звернень в адміністрацію історико-культурного заповідника не було. Щодо поточних ремонтів – їх є безліч, кількість не підраховують.

Будинки Луцька на польський лад

З 1921 до 1939 року, коли Волинь була у складі Речі Посполитої, а Луцьк — центром воєводства, місцева влада склала “План розвитку міста на 30 років”. Відповідно до нього побудували житлові квартали, і більшості цих помешкань майже сотня років.

У центральній частині Луцька в будинку, зведеному 90 років тому, мешкає Юрій Бурачек. Окрім його родини, тут живе 5 сімей. Квартира має площу 60 квадратних метрів. У ній збереглись дерев’яний настил та піч, до якої 20 років тому господар підвів газ. До того, сказав чоловік, палили дровами.

“ Я то з 57-го року живу, а він побудований в 37-му році. Батьки мої отримали, в 57-му я ще молодий був. Дві квартири наверсі, дві квартири тут, і тут квартира, і там офіс”, — розповів лучанин.

Начальник відділу охорони культурної спадщини міської ради Олександр Котис розповів, що перший генеральний план Луцька склали в 30-ті роки 20 століття. На той час у місті було ще багато занедбаних будинків, які не відповідали ані естетичним, ані санітарним, ані побутовим нормам.

“В кінці 30-их з’явилась ідея масового компактного житла багатоквартирних будинків. На той момент це було досить ново, досить прогресивно, прагматично, економно”, — резюмував посадовець.

В одній із шести квартир будинку на вулиці Банковій проживає родина Йосипа та Світлани Дахновських із 1965 року. Історію будинку господиня знає з переказів мами. З її слів, їхній будинок збудував польський лікар, де він облаштував невелику лікарню і в цьому ж будинку жив.

“Тут є різні квартири: 3-х, 2-х кімнатні та однокімнатна. І в підвалі орендують, щось там роблять, підвали в нас хороші.У нас самостійне опалення, було пічне, потім ми зробили собі котел поставили. Польська забудова була хороша. І сантехніка хороша, і труби. Зі світлом трошки гірше”, — сказала Світлани Дахновська.

Начальник відділу охорони кульутрної спадщини міськради Олександр Котис розповів: загальна характеристика технічного прогресу 20 століття — якість санттехніки та технічного обладнання.

“Вони були якісніші, ніж пізніші. Тим більше, якісніші, ніж радянські. Є спогади старожилів щодо цього: коли в 40-х переселенці зі сходу дивувалися тому упорядженню технічному, яке було в наших луцьких будинках”, — зазначив лучанин.

Упродовж 30-х років минулого століття в Луцьку звели орієнтовно 200 житлових будинків: більшість збереглись до нашого часу та є за межами історичного ареалу. Тому, зі слів Олександра Котиса, всі ремонтні роботи комунальники та власники приміщень проводять без спеціальних дозволів.

Які вони — луцькі “сталінки”?

Житлові будинки на проспекті Волі поблизу головного корпусу Волинського національного університету — це пам’ятки архітектури та містобудування 1960 року. У народі їх називають “сталінками”.

Зі слів директора житлово-комунального підприємства №3 Юрія Шевчука, квартири-сталінки характеризуються збільшеними площами, роздільними кімнатами та санвузлами, а також високими стелями. Він зазначив: ці будинки зводили свого часу для партійної еліти чи для певних визначних осіб місцевої інтелігенції.

“Це вважалося елітним житлом. Час не стоїть на місці. Вони мають свої проблеми, що з кожним роком вони старіють. І з кожним роком зношуються і мережі, і комунікації, тому кожен рік вони вимагають до себе більшої уваги і більших затрат”, — розповів Юрій Шевчук.

Радянська архітектура: все про “хрущівки” Луцька

На початку 80-х років минулого століття у південній частині Луцька з’явився новий мікрорайон з неофіційною назвою ДПЗ, що розшифровувалось як державний підшипниковий завод. Тут звели п’ятиповерхові будинки панельних і цегляних типів, без технічного поверху, ліфта й сміттєпроводу. Саме такі будинки називають “хрущівками” — їм по 40 та більше років.

На обслуговуванні ЖКП №2 — 105 таких багатоквартирних будинків, розповів директор Микола Романюк. З його слів, панельні будинки будувати у 80-х, будинки соціальної сфери зводили значно пізніше. Усі вони — цегляні та в хорошому стані.

Основні проблеми в панельних будинках — це розгерметизація міжпанельних швів, пориви каналізаційних труб, які, відповідно до проєкту, лежать на землі, невпорядковані кабелі, електричні дроти у під’їздах, старі комунікації та забита каналізація, додав керівник ЖКП Микола Романюк.

У 70-80 роках минулого століття розпочалося масове будівництво промислових об’єктів у Луцьку. Для зведення житла працівники підприємств, використали концепцію панельного будівництва. Кандидат технічних наук Олександр Андрійчук розповів: величезна їхня перевага на той час — швидке будівництво, але є й недоліки.

“ Вони будувались в 3-4 рази швидше, ніж класичні цегляні будинки. Стінові панелі це – залізобетон: дуже холодний матеріал, який взимку випускає тепло назовні і влітку тепло запускає всередину. Дуже низька вологостійкість будівель. Великою проблемою є стики між панелями, які відносно швидко вилущуються, замокають, потрапляє туди волога, починається корозія між конструктивними з’єднаннями плит”, — сказав науковець.

Зі слів директора ЖКП №2 Миколи Романюка, підприємство виконує поточні ремонти житлових будинків за зверненням жителів. За 2024 рік на це використали витратних матеріалів на суму 4 мільйони 800 тисяч гривень.

Науковець Олександр Андрійчук говорить: гарантований термін експлуатації цегляних будинків — 100 років, панельних — 50 років.

Випадки капітальних ремонтів будинків у Луцьку з відселенням мешканців масово були наприкінці 80-х років, розповів директор житлово-комунального підприємства №7 Микола Гарбарчук, який у той час працював начальником дільниці ремонтно-будівельного управління.

Так у будинках на вулиці Козакова, побудованих у 1960-му році, зробили капітальний ремонт: перебудовували комунікації, облаштовували санвузли й опалення, замінювали покрівлю.

Наразі обстеження будинків на придатність до експлуатації проводять за зверненнями власників. Капітальні ремонти відбуваються і під час воєнного стану, зазначив директор міського департаменту ЖКГ Микола Осіюк. З його слів, у місті діє “Програма капітального ремонту житла 50/50”.

“ Мешканці можуть звертатися, і в межах того фінансування, яке собі може в час війни дозволити Луцька міська рада, 50% фінансуємо.Передбачено і влаштування пандусів, і капітальний ремонт ліфтів, і капітальний ремонт даху, несучих стін. Повністю все, що стосується житлового будинку”, — зазначив посадовець.

На підтримку міської “Програми капітального ремонту житлового фонду на 2025 рік” виділили 9 мільйонів 321 тисячу гривень. Від початку року, розповів Микола Осіюк, виконали один такий ремонт будинку на вулиці Градний узвіз на суму 350 тисяч гривень.

Загалом станом на 2025 рік кількість багатоквартирних житлових будинків у Луцьку невідома. Таку інформацію у відповідь на інформаційний запит надали Суспільному в Головному управлінні статистики у Волинській області.

У 2020 році налічували 10 тисяч 713 багатоквартирних будинків. Нову звітність органи державної статистики отримають впродовж трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану.

Волинські