Екологічна стежка, відеонагляд, обмеження заїзду: як збираються змінити Гнідавське болото в Луцьку

22 квітня 2025 р. 17:35

22 квітня 2025 р. 17:35

Чому болото в місті це перевага, як зберегти Гнідавське болото та зробити так, щоб лучани ним пишалися? Відповіді на ці питання на спеціальній зустрічі 16 квітня шукали представники влади та громадськості обласного центру. Активісти у владі і громадському секторі дуже хочуть, аби містяни навчилися цінувати заказник «Гнідавське болото» і пильнувати за ним. Адже на сьогодні є проблемами і пожежі, і те, що там влаштовують гулянки, і навіть приватизовують землі. Серед пропозицій – відеонагляд, створення екологічної стежки, обмеження висоти найближчої забудови та потужна інформаційна кампанія.

Подія була організована і проведена управлінням туризму та промоції міста Луцької міської ради 16 квітня на майданчику Urban Talks 2.0. Urban Talks – міські лекції та дискусії, ініційовані ГО«Місто.Перезавантаження» в рамках проєкту Urban Vision Lutsk за підтримки платформи «Алгоритм дій».

На презентацію концепції рекреаційної зони «Гнідавське болото», яке є загальнозоолігчним заказником і розташоване на землях Луцької та Боратинської громад, зібралася загалом понад сотня осіб: представники громадських організацій, а також влади, медіа. Прийшли і троє депутатів міськради: Андрій Разумовський , Алла Доманська та Михайло Наход .

Керівниця управління туризму та промоції міськради Катерина Мойсіюк спочатку поділилася переконанням, що цей загальнозоологічний заказник є дуже цінним для лучан і що поки не пізно, важливо зробити усе для його збереження і підкреслення принад. Навіть зауважила: якщо поглянути згори на ці понад 116 гектарів, то формою ділянка землі нагадує легені – символічні легені Луцька. Катерина Мойсіюк принагідно подякувала Центру журналістських розслідувань «Сила правди» за розслідування про приватизацію земель заказника на території Боратинської громади , що привернуло увагу до загрозливої проблеми й допоможе боротися проти нових небезпек.

Також пані Катерина як посадовиця, яка опікується промоцією міста та як лучанка, яка любить цю незвичайну природну оазу, пропонує організувати в межах заказника екологічну стежку й провести інформаційну кампанію. Вона назвала кілька причин, навіщо Луцьку болото:

« Це красиво, престижно, прогресивно та вигідно, це жива лабораторія та природний фільтр і болото може бути гордістю міста».

Серед перших кроків, які пропонує вона як представниця влади, – встановлення смітників, обмежувачів для транспорту та облаштування відеонагляду. Бачити, що коїться на болоті, важливо ще й через надзвичайні ситуації, як от пожежа на початку квітня .

А для того, щоб ці гектари землі оцінили містяни та гості Луцька, пояснювала Катерина Мойсіюк, там варто облаштувати рекреаційну зону. Вона описувала ймовірно облаштований маршрут від парку Лесі Українки повз Старе місто через Гнідавське болото і до оглядового майданчика на розі вулиць Квіткова і Гірна.

Еколог, краєзнавець, головний спеціаліст відділу екології Луцької міськради Павло Савчук акцентував увагу цінності болота як необхідної ланки в біосфері з унікальною флорою й фауною та особливим призначенням.

Він наводив приклади з нинішньої європейської практики: після того, як у Європі почастішали повені, тамтешні фахівці з’ясували, що це пов’язано зі створенням різних урбаністичних зон із забетонованими землями на місці боліт, які мали би вбирати зайву вологу на місцевості. При тому зникають болота, за статистикою, швидше, аніж ліси.

« З розширенням міст людина захоплює болота і або забудовує, або перетворює на сільськогосподарські угіддя, тому їх важливо резервувати ! – підсумував Павло Савчук.

А далі архітектор дизайнерської студії Сosmos creative group Володимир Цапук , також військовий ЗСУ, показав присутнім свою концепцію рекреаційної зони «Гнідавське болото», яку створив на замовлення Луцької міської ради.

Мета тієї концепції – зберегти територію болота, мінімізувати втручання в природу і допомогти місцевим мешканцям «взаємодіяти» з нею цивілізовано. Зокрема для цього Цапук накреслив, як можна облаштувати у заповіднику розгалужену екологічну стежку.

Стежка через болото, яку пропонує архітектор, – це пішохідний маршрут, що об’єднує два береги Стиру і пролягає тими стежинами, що уже проклали лучани. На ділянках підтоплень Володимир Цапук пропонує прокласти дерев’яний настил над землею. На підвищених ділянках – вимостити маршрут набивною крихтою по ґрунту. Таке покриття добре виконує дренажну функцію. Рівень стежки він розробив з урахуванням принципу інклюзивності. Також на маршруті передбачені інформаційні стенди з описом місцевої флори-фауни, а ще лавки, місця для пікніків, дитячі екомайданчики.

Заступниця міського голови Луцької громади Ірина Чебелюк , яка виступила згодом, зауважила, що кошти на проєкт зі збереження болота, цей чи інший, який обере громада, можна залучити грантові.

Згодом почалося обговорення. Приміром, депутат Луцької міськради і забудовник Андрій Разумовський , чий ЖК «Супернова» прилягає до болота, запевнив, що готовий надавати підтримку. Наразі особливо його турбує тема безпеки: на території заказника часто бувають непевні люди.

Інший депутат Михайло Наход , якого обирали мешканці округу, що прилягає до болота, запропонував розділити територію заказника на умовні дві зони і не пробувати захистити болото від людей.

« Є ЖК «Супернова», з іншої сторони будується «Скайвокер», з іншого боку колишня військова частина, де рано чи пізно буде так само житлова забудова… Навантаження людьми на болото тільки збільшиться, і ми маємо це прийняти!… У мене є пропозиція поділити болото на 2 частини: на північну, яка прилягає до Ковельської, Володимирської, – там облаштувати парк, бо там сильніший антропогенний фактор, є спортмайданчик, ті ж меліоративні канали, тобто щоб там більше було тих доріжок, щоб більша адаптована для людей. А та частина південніша, щоб більше була для мишок, зайчиків, для вужів і так далі. Тому що ми повинні думати і про людину, бо вона так чи інакше туди прийде», – наголосив Михайло Наход.

На його слова відреагувала начальниця відділу екології Луцької міської ради Оксана Лисак. Спершу вона з гордістю підкреслила, що у місті про головне в цьому сенсі подбали: зробили землевпорядну документацію на об’єкти природно-заповідного фонду, в тому числі й на болото.

« Вже ніхто тут не зможе ні будуватися, ні робити дорогу, ні будь-що. І я підтримую депутата, що не потрібно природу захищати від людини, треба щоб люди там були. Тому варто розробити проєкт організації території заказника. Тим більше, що вона якраз у документації поділена на дві території: ми їх виділили і вилучили окремо пішохідну доріжку, щоб там можна було зробити якісь ліхтарі, комунікації і не брати численні погодження. Тобто можна реалізувати пропозицію з розділенням, але за умови дотримання тих правил, які диктує природа,» – наголосила пані Лисак .

Виступив на обговоренні і лучанин Антон Бугайчук , який мешкає біля тієї частини Гнідавського болота, що належить Боратинській громаді. За його словами, та частина заказника дуже потребує уваги, адже навіть про пожежі, яких була там не одна, так гостро проблеми, як у Луцьку, не порушували.

« Навіть не було кому порушити це питання. І ще масово заготовляють дрова з верб, які там, садять картоплю!.. Підтримую, що однозначно треба закрити територію для машин, а краще ще й для скутерів й мотоциклів», – наголосив Антон Бугайчук .

Депутатка Луцької ради Алла Доманська , яка мешкає у ЖК «Супернова», ділилася емоціями, як щодня милується краєвидом з вікна, з якого видно болото. Вона запропонувала поклопотатися про пішохідний міст у цій зоні:

« Міст, який би з’єднав Потебні, Львівську, район ДПЗ з центром міста. Пішохідний міст десь в тій зоні психологічно, напевно, вирішив би питання поєднання центру з іншою частиною міста. Це витає в повітрі».

Про обмеження висоти забудови говорив завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища ВНУ імені Лесі Українки Володимир Радзій :

« Добре, що є забудовники… Бо генплан нам показує високу щільність забудови в межах заплави і дуже близько до заплави. Цим ми порушуємо якби відео-екологічне сприйняття цієї території. На сьогодні багатоповерхова забудова спотворила цей ланшафт. Чи не можливо при розгляді таких містобудівних проєктів обмежувати поверховість забудови в таких локаціях? Це ефект для споглядання ландшафту. Багатоповерхова забудова на сьогодні закриває огляди не тільки на цій території».

Обговорення концепції рекреаційної зони «Гнідавське болото» нині на одному з перших етапів. Зрозуміло одне: увага представників влади й громадськості до цієї природної зони сьогодні на дуже високому рівні, тож буде прикро, якщо її не зуміють втілити в конкретні рішення, які дадуть змогу лучанам хвалитися цим заказником один перед одним і перед гостями міста. Між тим, Катерина Мойсіюк проанонсувала, що з травня будуть організовувати екскурсії заказником, аби більше людей мали нагоду зрозуміти цінність цього природного простору.

Ознайомитися із повною концепцією того, що пропонують зробити на Гнідавському болоті, можна у презентації нижче.

Нагадаємо, раніше «Сила правди» розповідала, як і кому віддали гектари землі у заказнику «Гнідавське болото» на околиці Луцька , а також чому у лісі під обласним центром нарізали ділянок під котеджі .

Оксана Коваленко

Волинські