У Рожищенській громаді попрощалися із загиблим воїном Василем Харчуком

22 квітня 2025 р. 22:46

22 квітня 2025 р. 22:46

Радість Христового Воскресіння у Рожищенській громаді переплелася зі смутком прощання з загиблим захисником України Василем Євгенійовичем Харчуком з Іванівки.

Про це повідомляють на веб-сайті Рожищенської міськради.

Ненаситна та кривава війна щодня забирає життя патріотів, які мужньо стоять на захисті української державності, до останнього подиху борються з ворогом, аби вигнати загарбника з рідної землі.

Василь Харчук взяв до рук зброю з перших днів повномасштабного вторгнення. Стрілець-зенітник ракетно-артилерійського дивізіону разом з побратимами з 28-ої окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу брав участь у наступальній операції по звільненню Херсона, згодом виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку.

15 квітня солдат Василь Харчук загинув при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Диліївка Краматорського району Донецької області. А сьогодні на щиті востаннє повернувся на малу батьківщину. Навколішки зустрічали Героя у центрі Рожища, віддаючи останню земну шану Воїну, дякуючи за жертовність та подвиг в ім’я майбутніх поколінь.

Біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида.

Слова вдячності за мужність сина-Героя висловив мамі загиблого, усій родині Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук , зауваживши, що кожна втрата наших захисників-земляків має ще більше згуртовувати нас у боротьбі за Перемогу, у підтримці Збройних сил України, в усвідомленні того, що за майбутнє України відповідальний кожен з нас.

Після громадської панахиди траурний кортеж з тілом Героя провадили до храму Архістратига Михаїла м. Рожище, де священники Православної Церкви України відспівали загиблого захисника України.

У спільній молитві, прославляючи воскреслого Ісуса Христа, просили вічного царства для загиблого Василя Харчука – Героя уже Небесного війська, котрий виконав одну з головних заповідей Божих – віддав життя за свого ближнього.

У Іванівці попрощатися з захисником України Василем Харчуком зійшлися родичі, друзі, знайомі, сусіди, жителі сусідніх сіл. Останні хвилини на рідному обійсті… Невимовно тяжка ця втрата для найрідніших, і ніякі слова втіхи не заспокоять зболене материнське серце. Не соромляться сліз і побратими. Бо там, під ворожими кулями, вони стають рідними.

Під звуки військового оркестру загиблого Василя Харчука провадять до місця останнього спочинку. У голові траурної процесії – весільний хліб на вишиваному рушнику як символ того, що війна обірвала життя Героя на межі незавершених планів та життєвих мрій.

І скільки таких вирваних життів по всій Україні, скільки сліз та болю, це важко усвідомити та сприйняти людським розумом.

Останнє прощання і рідна земля прийняла тіло Героя у свої холодні обійми.

Поховали Василя Харчука під залпи почесної варти та Державний Гімн України на сільському кладовищі. А синьо-жовтий стяг, який огортав домовину, військові передали мамі загиблого як символ незалежної України, за яку боровся та віддав життя її син.

Вічна пам’ять та шана Воїну Василю Харчуку, якому судилася доля Героя.

Волинські