“Моя битва за Торецьк почалася ще 2015 року”: історія головного сержанта з Волині

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

“Моя битва за Торецьк почалася ще 2015 року”: історія головного сержанта з Волині

24 квітня 2025 р. 08:58

24 квітня 2025 р. 08:58

Історію військовослужбовця 23 квітня розповіли в пресцентрі бригади.

Волинянин воював на сході у 2014-2015 роках, повернувся у військо добровольцем в перші дні повномасштабного вторгнення. Тоді, каже чоловік, побратими почали називати його “Отче”.

“Коли прийшов час визначатися з позивним – з’ясувалося, що підходящі мені “Вікінг” та “Ірландець” вже зайняті побратимами. І хтось, з огляду на мій басистий голос та бороду, запропонував псевдо “Отче”, — розповідає головний сержант.

Значок на бронежилеті Дмитра. 100 окрема механізована бригада

Під час АТО Дмитро теж був у Торецьку, тоді він служив у складі 1 батальйону територіальної оборони “Волинь”. Говорить: пам’ятає місто гарним та квітучим.

“Моя битва за Торецьк почалася ще 2015 року. Ми тоді прикривали Нью-Йорк і Торецьк був для нас цивільним містом, куди ми могли приїхати після бойових і відпочити. Якраз була така само пора — весна — все цвіло, місто було цілим…”, — пригадує захисник.

З початку березня 2023 року “Отче” брав участь у битвах за Бахмут, на Куп’янському напрямку, в Серебрянському лісі, на Покровському напрямку. Зараз разом із побратимами утримує позиції в Торецьку. Вдома, на Волині, на Дмитра чекає родина: дружина, мама і вітчим.

"Моя битва за Торецьк почалася ще 2015 року": історія головного сержанта з Волині

Головний сержант взводу безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону Дмитро. 100 окрема механізована бригада

Найбільше, каже боєць, сумує за подорожами — у цивільному житті він побував у різних країнах світу та містах України. Додає: попри постійні бойові дії, усім серцем полюбив Донеччину.