вологість:
тиск:
вітер:
Загинув при спробі вийти з оточення: Герою з Волині навіки 43
30 квітня 2024 року на Донеччині загинув 43-річний захисник з Волині Роман Сулім.
Про нього розповіли в Шацькій громаді.
Руслан Сулім народився 4 березня 1981 року в селі Світязь. Закінчив 11 класів місцевої школи, згодом у Нововолинську здобув спеціальність водія.
З 2000 року працював сторожем на базах відпочинку в Світязі. В 2005-у одружився – обраницею Руслана стала дівчина Оксана з Шацька. В подружжя народилося двоє дітей: донька Анастасія і син Денис.
Руслан Сулім був хорошим чоловіком і сином, прекрасним батьком для своїх дітей, господарем із золотими руками. Збудував будинок для своєї родини, звів не одну дачу. Дуже любив працювати з деревом, був справжнім майстром своєї справи – власноруч виготовляв гойдалки, альтанки.
Ворог, який підступно напав на Україну, зруйнував мирне і спокійне життя родини. 14 вересня 2022 року Руслан Сулім був мобілізований до Українського війська. Боронив нашу державу в складі 100 бригади територіальної оборони. Перші місяці ніс службу недалеко від дому.
Наступного року, в квітні, його підрозділ відправили на Донеччину. Було важко, бо Руслан воював у гарячих точках фронту. В перший час воїн був сповнений оптимізму, вірив, що війна скоро закінчиться. Втім, згодом все частіше казав, що ця боротьба надовго.
Двічі був у відпустці, приїжджав додому, до своєї родини. Дружині мало розказував про війну, не хотів, щоб вона хвилювалася, казав: «Навіщо воно тобі?». Дуже любив дітей, сумував за ними, сину привозив з війни шеврони. Руслан Сулім був відданий справі захисту держави, відповідально виконував усі поставлені цілі та завдання. Побратими стали для нього другою сім’єю. Дружина Оксана пригадує, що в одну з відпусток просила чоловіка довше побути вдома. Та й причина для цього була – хвороба, йому потрібно було добре підлікуватися перед від’їздом. Але Руслан відмовився. Сказав: «Треба їхати. Там хлопці чекають».
З останнього бойового завдання на Донеччині Руслан Сулім не повернувся…Разом з побратимами довгий час перебував в оточенні ворога в приміщенні школи. 30 квітня 2024 року при спробі вийти з оточення захисник загинув.
В 43-річного Героя залишилися в Світязі дружина, двоє дітей, батьки.
3 травня громада на колінах зустріла свого Героя, встелила квітами його шлях додому, в рідний Світязь.
Чин похорону відбувся в Петро-Павлівському храмі однойменного монастиря.
З мужнім захисником попрощалися його рідні, друзі, односельці, побратими, слова підтримки висловив їм Богдан Тимошук, секретар Шацької селищної ради.
Поховали Героя з військовими почестями на кладовищі села Світязь.
- З 2014 року боронив Україну і мріяв визволити Крим: історія Героя з Волині
- Пройшов шлях від Революції Гідності до найзапекліших боїв війни: волинянину просять посмертно присвоїти нагороду
- Написав дружині «люблю вас» і пішов у бій, з якого не повернувся : історія Героя з Волині

Новини рубріки

У Луцьку перевірили, чи водії готові пропускати рятувальників
30 квітня 2025 р. 23:36

Посол Бельгії в Україні відвідав Нововолинськ
30 квітня 2025 р. 23:32

Неспокійна ніч: Росія обстрілює Україну «Шахедами»
30 квітня 2025 р. 23:31